справа №757/3115/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1704/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
26 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з доповненнями в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Куп'янськ Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, з повною вищою освітою, військовослужбовця Служби безпеки України, військове звання підполковник, учасника бойових дій, обіймаючого посаду заступника начальника 3 відділу Управління контррозвідуальних заходів з протидії посяганням на територіальну цілісність Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №62025100120000036 від 23 січня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 березня 2025 року.
Визначено ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 968 200 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 22 березня 2025 року наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначено до 22 березня 2025 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 до 22 березня 2025 року включно з одночасним визначенням розміру застави 1 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 996 200 гривень.
Уважає, що при винесенні зазначеного рішення судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині визначення розміру застави, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки судом не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема, щодо обставин вчинення злочину, даних про особу потерпілого (малолітній), очевидної наявності наведених ризиків, суспільного розголосу даної події.
У мотивування скарги зазначає, що враховуючи виключність даного випадку, викликаного резонансом події внаслідок вчинення тяжкого злочину працівником Служби Безпеки України у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло малолітньому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, визначений судом підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 968 200 грн, не здатен забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, що у свою чергу перешкоджає дотриманню завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.
Наголошує на тому, що на момент розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу стороною обвинувачення дотримано вимоги «обґрунтованої підозри», наведено ризики, внаслідок чого розмір застави, який визначений ухвалою Печерського районного суду Київської області від 24 січня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_7 , не є обґрунтованим і достатнім.
На переконання прокурора, підозрюваному ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі 1 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 996 200 гривень, яка у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
З апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді також звернувся захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, визначивши заставу, як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята з очевидним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року подав захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, визначивши заставу, як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Уважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що прийнята з очевидним порушенням норм кримінального процесуального законодавства.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що стороною обвинувачення не було надано слідчому судді належні та допустимі докази, які б підтверджували та обґрунтовували наявність ризиків, передбачених пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України.
Зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_7 буде переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; стороною обвинувачення не вказано ідентифікуючі ознаки конкретних речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, які може знищити чи спотворити підозрюваний; клопотання слідчого не містить доказів потенційного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні, також як не містить посилання на докази перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, натомість підозрюваний ОСОБА_7 з моменту відкриття даного кримінального провадження не тільки не перешкоджав досудовому розслідуванню, а й всіляко сприяв йому; клопотання не містить посилання на докази можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Посилається на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, на утриманні ОСОБА_7 знаходяться двоє малолітніх дітей, дружина підозрюваного офіційно працевлаштована, їх родина має офіційні доходи, ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем служби, а також підозрюваний повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні та співпрацює з органом досудового розслідування, від самого початку надавав викривальні щодо себе пояснення та покази, добровільно надав зразки для аналізів та пройшов всі процедури освідування; ОСОБА_7 та його родина приймала та приймає активну участь в оплаті витрат на лікування травмованої дитини.
Вказує, що чинна ухвала слідчого судді не містить обґрунтування розміру визначеної застави 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та слідчим суддею не враховано особистість та матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_7 та його родини.
Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, сукупний річний (за 2024 рік) дохід ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_11 становив близько 1 000 000 грн.
Також зазначає, що кошти, які були сплачені в якості застави на підставі оскаржуваної ухвали, можуть і мають бути спрямовані на лікування та реабілітацію потерпілого.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг захисників заперечувала, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили задовольнити подані стороною захисту апеляційні скарги з доповненнями та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисників - залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як убачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025100120000036 від 23 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 23 січня 2025 року приблизно о 15 год. 20 хв. підполковник ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи службовим автомобілем марки «TOYOTA RAV 4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Декабристів поблизу будинку №21 в м. Васильків Обухівського району Київської області в напрямку до вул. Героя України Бринжали.
Проте, підполковник ОСОБА_7 , не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи необережно, у порушення вимог пункту 1. 5, підпунктів «б», «д», пункту 2. 3., підпунктів «а» 2.9., пункту 18.1 Правил, проявляючи неуважність, не переконався у безпечності своїх дій, не обрав безпечної швидкості для руху та, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкості та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам чи створюючи небезпеку, здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який переходив проїзну частину з ліва на право по нерегульованому пішохідному переході.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗЧМТ, забою головного мозку, забійної рани лобної та потиличної ділянки, ЗТГК, забій легень, уламкового черезросткового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням.
23 січня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
24 січня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 березня 2025 року.
Визначено ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 968 200 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Роз'яснено, що сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
У разі внесення застави зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 22 березня 2025 року наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначено до 22 березня 2025 року.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Згідно частини другої статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до змісту статті 183 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286-1 КК України, що підтверджується показаннями самого підозрюваного та зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 січня 2025 року та схемою до нього; протоколом затримання особи у вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 23 січня 2025 року; результатами огляду на стан сп'яніння (1,44%о); протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; виписним епікризом №408 від 23 січня 2025 року, а також матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, а також з огляду на дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем СБУ та під час виконання службових обов'язків, будучи у стані алкогольного сп'яніння порушив правила дорожнього руху, що заподіяло потерпілому 2011 року народження сукупність травм: Закрита черепно-мозкова травма; Забій головного мозку; Забійні рани лобної та потиличної ділянки; Закриті травми грудної клітки; Забій легень; Уламковий черезростковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням; Перелом нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, його сімейний та матеріальний стан, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей, наявність постійного місця роботи та проживання, а також вік та стан його здоров'я, який не перешкоджає триманню підозрюваного під вартою.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний без належного контролю його поведінки, враховуючи його соціальний статус та міцні соціальні зв'язки, на даній стадії досудового розслідування може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи також дані про особу підозрюваного, беручи до уваги його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному злочину, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу.
Разом з тим, колегію суддів установлено, що прийнявши обґрунтоване рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином не врахував вимоги частин четвертої, п'ятої статті 182, частини третьої статті 183 КПК України при визначенні ОСОБА_7 застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200 грн, про що обґрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.
Так, відповідно до частини третьої статті 183 КК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
На переконання колегії суддів, визначаючи ОСОБА_7 розмір застави у межах 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя не надав ретельну оцінку всіх релевантних факторів, які підлягають встановленню під час визначення розміру застави, належним чином не оцінив ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, не порівняв існуючі ризики, характер кримінального правопорушення, виключність даного випадку, викликаного резонансом події внаслідок вчинення тяжкого злочину працівником Служби Безпеки України у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло малолітньому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, тяжкість кримінального правопорушення з реальною можливістю виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у випадку внесення ним визначеної слідчим суддею застави у розмірі 1 968 200 грн.
Колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 злочину та ступінь суспільної небезпеки вказаного злочину не відповідають висновкам слідчого судді щодо відповідності розміру застави в сумі 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 968 200 грн, тим ризикам, які слідчий суддя визнав доведеними.
При цьому, дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, майновий та сімейний стан, соціальні зв'язки, з огляду на встановлені обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, не спростовують сумнівів у дієвості визначеного слідчим суддею розміру застави.
Враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, виключність даного випадку, викликаного резонансом події внаслідок вчинення тяжкого злочину працівником Служби Безпеки України у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло малолітньому потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, його тяжкість та ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, дані про особу ОСОБА_7 , його вік, майновий та сімейний стан, інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, колегія суддів доходить висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 1 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 996 200 грн у національній грошовій одиниці.
На переконання колегії суддів, саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Зважаючи на викладене, не заслуговують на увагу суду та спростовуються встановленими судом обставинами аргументи сторони захисту про те, що чинна ухвала слідчого судді не містить обґрунтування розміру визначеної застави 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та слідчим суддею не враховано особистість та матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_7 та його родини, а також те, що сукупний річний (за 2024 рік) дохід ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_11 становив близько 1 000 000 грн.
Вирішуючи питання про покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи клопотання слідчого та прокурора про необхідність покладення на підозрюваного обов'язків: не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, строком до 22 березня 2025 року включно.
Доводи захисників про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, на утриманні ОСОБА_7 знаходяться двоє малолітніх дітей, дружина підозрюваного офіційно працевлаштована, їх родина має офіційні доходи, ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем служби, а також підозрюваний повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні та співпрацює з органом досудового розслідування, від самого початку надавав викривальні щодо себе пояснення та покази, добровільно надав зразки для аналізів та пройшов всі процедури освідування; ОСОБА_7 та його родина приймала та приймає активну участь в оплаті витрат на лікування травмованої дитини, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу (зменшення розміру застави).
Доводи стосовно того, що кошти, які були сплачені в якості застави на підставі оскаржуваної ухвали, можуть і мають бути спрямовані на лікування та реабілітацію потерпілого, не впливають на суть прийнятого рішення.
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, апеляційні скарги захисників - залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 22 березня 2025 року включно з визначенням застави у розмірі 1 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 996 200 грн, з покладанням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, у разі внесення застави.
При цьому, враховуючи, що за підозрюваного ОСОБА_7 на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року було внесено визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 1 968 200 грн, унаслідок чого підозрюваний на даний час уважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави, колегія суддів при постановленні нової ухвали доходить висновку, що у випадку сплати застави, визначеної колегією суддів у розмірі 4 996 200 грн у національній грошовій одиниці, підлягає врахуванню сума застави, яка була сплачена згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200 грн.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з доповненнями в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року - скасувати.
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 22 березня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1 650 (однієї тисячі шістсот п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 996 200 (чотири мільйони дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті) гривні у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, Банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу у розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 22 березня 2025 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_3