вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 752/20645/24 Апеляційне провадження № 33/824/1063/2025Головуючий у суді першої інстанції - Вдовиченко О.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
26 лютого 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевчука Геннадія Михайловича, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва 18 грудня 2024 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва 18.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с.37-39).
Не погоджуючись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, не надав їм належної оцінки, у зв'язку з чим виніс необґрунтовану постанову. Так, судом залишено позу увагою те, що водій автомобіля Тойота, д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_3 , у супереч вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР, раптово з лівої смуги руху, не даючи дороги, перестроївся на смугу руху і зупинився у полосі по якій рухався ОСОБА_1 , який не змінюючи напрямку руху почав різко гальмувати, але зіткнення відбулося між передньою лівою частиною автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 та правою задньою частиною автомобіля Тойота (а.с.40-43).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шевчук Г.М. підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Шимко А.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечували у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю і просили постанову суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 19.09.2024 о 15 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_3 , по вул. Ак. Заболотного, 25 у м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив пункти 12.1., 13.1. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на даних, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 132602від 19.09.2024 (а.с.1), схемі місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3), письмових поясненнях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.5,6), відеозаписами з дорожніх камер, що розташовані за місцем події, а також висновком експерта № 232/24 від 29.11.2024 (а.с.22-33).
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Згідно пункту 12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1. ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Сукупність наявних у справі доказів свідчить про не дотримання ОСОБА_1 пунктів 12.1, 13.1 ПДР України.
Так, з наявних у справі відеозаписів з дорожніх камер вбачається, що водій ОСОБА_1 не був уважним, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не дотримався безпечної дистанції до автомобіля, який рухався попереду та здійснив з ним зіткнення. При цьому, відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 , враховуючи зовнішні фактори (гарні погодні умови, добру видимість, сухе асфальтне покриття, тощо) мав реальну можливість вчасно відреагувати на дорожню обстановку і пригальмувати, не застосовуючи при цьому екстреного гальмування, що дозволяла початкова дистанція між автомобілями, для уникнення зіткнення.
Наявна у справі схема ДТП є змістовною, фіксує і відображає обставини події та її наслідки.
Отже, в даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам пунктів 12.1., 13.1. ПДР і знаходилися в причинно наслідковому зв'язку з виникненням зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що саме водій ОСОБА_3 порушив ПДР та створив небезпечну та аварійну ситуацію шляхом перестроювання та зниження швидкості у середній полосі руху, є неспроможними, оскільки не підтверджуються належними і допустимими доказами, у тому числі відеозаписами, зміст яких досліджено судом апеляційної інстанції.
При цьому, слід зазначити, що за правилами КУпАП розгляд справи здійснюється тільки стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1., 13.1 ПДР України, і ці порушення знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
За вказаних обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для висновку про незаконність постанови суду першої інстанції та, як наслідок, задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевчука Геннадія Михайловича, - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва 18 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Максим Оніщук