справа № 757/1895/21-ц
головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.
провадження № 22-ц/824/508/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 лютого 2025року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського нотаріального округу Голуб Н.Ю., про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та про визнання права власності на частину спадкового майна.
26 червня 2023 року у підготовчому судовому засіданні судом прийнято до спільного розгляду з перинним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що з березня 2002 року ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_1 , яку придбала за договором купівлі продажу від 15 березня 2002 року. Після купівлі квартири, зробила в ній ремонт, облаштувала житло меблями. Приблизно з вересня 2002 року, за її згоди, поселила в квартиру ОСОБА_3 , який пішов зі своєї сім'ї і хотів жити окремо. ОСОБА_3 у квартирі проживав безкоштовно, лише сплачував комунальні послуги. Сама ОСОБА_2 через свої сімейні обставини, весь час проживала на АДРЕСА_2 . У січні 2019 року ОСОБА_2 від знайомої дізналась, що ОСОБА_3 помер, а в спірну квартиру заселився його син ОСОБА_1 . Вона декілька разів намагалась потрапити в свою квартиру, однак ОСОБА_1 змінив дверні замки. З цього приводу вона зверталася до поліції, проводилося досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України (самоуправство). Вважає, що ОСОБА_1 без будь-яких на те правових підстав заселився до її квартири та чинить їй перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус КМНО Голуб Н.Ю., про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та про визнання права власності на частину спадкового майна залишено без розгляду.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою, шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 проживає у квартирі ОСОБА_2 без її згоди, чинить перешкоди у користуванні власністю, чим порушує право позивача на користування власністю і вказане порушене право власника підлягає захисту.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Доводи апеляційної скарги стосуються незгоди апелянта з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, якою залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , зокрема зазначено, що його представник попередив суд про поважність причин неявки у судове засідання, призначене на 26 жовтня 2023 року.
Також вказує, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою його клопотання про виклик свідків та про витребування доказів.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Романишена Р.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суд першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що доводи ОСОБА_1 є безпідставними та не стосуються рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Соронович А.А. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Романишен Р.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 15 березня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., реєстровий номер 1969, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 в КП БТІ м. Києва 21 березня 2002 року за реєстровим № 4490.
Інформацію про речове право (право власності) ОСОБА_2 на зазначену квартиру внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31 січня 2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1756890480000.
З листа Печерської РДА в м. Києві від 19.03.2019 року № 105/01-1140/1 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.
З Протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18 квітня 2019 року вбачається, що з початку 2017 року ОСОБА_1 самоуправно поселився в квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить позивачці за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
За фактом протиправний дій відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження №12019100060001648 від 14.04.2019 за ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Постановою слідчого від 14 квітня 2020 року кримінальне провадження закрито, у зв'язку зі спливом строків досудового розслідування.
Матеріалами справи також встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира в м. Києві , загальною площею 78 кв.м., що підтверджується копією декларації про доходи за 2019 рік, яка власноручно подано відповідачем до НАЗК.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подано первісний позов про встановлення проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та про визнання права власності на частину спадкового майна, а ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суд.
Однак ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу лише на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, якою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, ним в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, яка переглядається, зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 містить лише посилання на його незгоду з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року, якою залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , однак прохальна частина апеляційної скарги ОСОБА_1 не містить вимог, які б стосувалися указаної ухвали.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та про витребування доказів, оскільки з протоколу судового засідання від 26 червня 2023 року вбачається, що судом першої інстанції розглянуто указані клопотання: задоволено клопотання про виклик свідків та покладено обов'язок забезпечення явки свідків на представника ОСОБА_1 ; задоволено клопотання та витребувано докази за клопотанням представника ОСОБА_1 (а.с. 83-85 т. 2).
Будь-яких інших доводів апеляційна скарга не містить.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність.
Апеляційний суд враховує те, що одним з основних аспектів обґрунтованості рішення суду згідно з практики Європейського суду є необхідність продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Така позиція наведена у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України», з них випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
Застосування принципу jura novit curia («суд знає закон») не є безмежним, оскільки за умов необґрунтованості апеляційної скарги апеляційному суду слід зважати на принцип диспозитивності, змагальності та рівності сторін.
Апеляційний суд зауважує, ОСОБА_1 скористався своїм правом на правову допомогу, представництво його інтересів під час розгляду справи судом апеляційної інстанції здійснював адвокат, кожна сторона, зокрема і позивач (відповідач за зустрічним позовом), сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а апеляційний суд розглядає справу у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду цієї справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому підстави для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги відсутні.
Апеляційний суд не може на порушення принципу диспозитивності самостійно відшукувати підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 березня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська