справа № 761/16955/23
головуючий у суді І інстанції Фролова І.В.
провадження № 22-ц/824/1268/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
22 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про поновлення на роботі.
У своїй заяві, АТ «НАЕК «Енергоатом» просить суд роз'яснити рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «НАЕК «Енергоатом» про поновлення на роботі в частині того: «яка сума заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайній виплаті на користь позивача».
Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 761/16955/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та скасовано наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» № 204-к від 16 лютого 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника служби супроводження роботи керівництва Виконавчої дирекції з персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом» з 17 лютого 2022 року; стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 18 лютого 2022 року по 05 березня 2024 року у розмірі 18 160 884 грн.
Водночас, суд у рішенні не зазначив розміру заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, що ускладнює негайне виконання рішення суду у цій частині.
У зв'язку з чим, звернувся до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року.
Ухвала мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в цьому випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «НАЕК «Енергоатом» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким роз'яснити резолютивну частину рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року, а саме: яка сума заробітку за час вимушеного прогулу за один місять підлягає негайній виплаті на користь позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 761/16955/23 в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання. З цього випливає, що відповідач з метою його виконання повинен був негайно виплатити позивачу суму коштів за час вимушеного прогулу за один місяць.
При цьому резолютивна частина рішення не містила розміру цієї виплати, що очевидно робило неможливим негайне виконання рішення суду в цій частині. Саме у зв?язку з цим відповідач просив роз?яснити резолютивну частину рішення, а саме: яка сума заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайній виплаті на користь позивача. Отже, явно існували обставини, що вказували на незрозумілість рішення суду в частині визначення суму коштів, яку відповідач мав негайно сплатити на користь позивача за час вимушеного прогулу за один місяць, що ускладнює його виконання.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилково висновку про відсутність підстав для роз?яснення рішення суду.
В судовому засіданні апеляційного суду представники АТ «НАЕК «Енергоатом» - Пилипенко О.М., Слівінський М.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у апеляційній скарзі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко Г.О. заперечила проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
З аналізу статті 271 ЦПК України випливає, що роз'ясненню підлягають рішення, які мають виконуватися як у добровільному порядку, так і примусово.
Головною підставою для подання заяви про роз'яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим закон не містить, а тому їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», де зазначено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Разом з тим, рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі № 761/16955/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Відповідно до постанов Верховного Суду у справі №320/650/21 від 22 липня 2022 року, у справі №826/2778/14 від 21 жовтня 2021 року, у справі №808/8156/14 від 02 листопада 2021 року вказано, що під час вирішення питання про призначення суми середнього заробітку за період вимушеного прогулу суд вказує суму без відрахування з неї податків і зборів.
У рішенні суду першої інстанції наведений розмір середньомісячного заробіток, що розрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Із врахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 березня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська