73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"17" листопада 2010 р.
< час > < хв >Справа № 2-а-1452/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А., < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона
до ОСОБА_1, співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Лидер-Авто», треті особи - Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк»
про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,
встановив:
Суть спору полягає у стягненні на користь управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Херсона (надалі-позивач, УПФУ) недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1900 грн. з операції по придбанню ОСОБА_1 (надалі-відповідач-1) нового легкового автомобіля.
Звернувшись з позовом до ОСОБА_1, позивач в позовній заяві зазначив, що діючим законодавством на УПФУ покладений обов'язок по здійсненню контролю за надходженням страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян. В ході проведеної перевірки перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчуженні нових легкових автомобілів за період з 01.01.07р. по 31.03.08р. були виявлені порушення вимог Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» та Постанови КМУ №1740 від 03.11.98р. «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (надалі-Порядок №1740). Позивач зазначає, що перевіркою виявлений факт недоплати відповідачем-1 при реєстрації нового легкового автомобіля збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1900 грн.. Обґрунтовуючи наявність у відповідача-1 обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне при придбанні легкового автомобіля, позивач посилається на положення Порядку №1740.
При вирішені питання щодо визначення належного відповідача, який повинен відповідати за даним адміністративним позовом, суд виходить з положень пункту 7 ст. 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування», згідно якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, а також з пункту 12 Положення №1740, яким встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
Оскільки Закон «Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування» та Положення №1740 мають суперечності щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, з урахування положень ч.4 ст.. 9 КАС України, яка зобов'язує суд у даній правовій ситуації застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, суд прийшов до висновку про необхідність залучення у даній справі в якості відповідача продавця легкового автомобіля.
Така ж позиція з даного питання викладена Вищим адміністративним судом України в своєму листі від 14.07.10р. №1071/11/13-10.
Згідно долученої до справи копії довідки-рахунку №166221 від 06.03.2008р., відповідач-1 придбав легковий автомобіль у товариства з обмеженою відповідальністю «Лидер-Авто», що не оспорюється сторонами.
Оскільки позивач заперечував проти заміни відповідача у даній справі, ухвалою суду від 21.05.2010р. суд залучив товариство з обмеженою відповідальністю «Лидер-Авто» до участі в справі в якості другого відповідача (надалі-відповідач-2).
Крім того, ухвалою суду від 28.07.10р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучене публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (надалі-банк), оскільки через цю банківську установу здійснювалася оплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по придбанню відповідачем-1 легкового автомобіля, яка повинна забезпечувати повноту та своєчасність проведення платежів.
Представники УПФУ в ході судового розгляду позовні вимоги підтримали, просили стягнути на користь УПФУ з належного відповідача недоплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по придбанню відповідачем-1 легкового автомобіля.
Відповідач-1 участі в судових засіданнях не приймав, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні пояснив, що відповідач-1 придбав у відповідача-2 в березні 2008 року автомобіль «Шкода - Фабиа». Відповідач-2 не сплачував за даною операцією збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості автомобіля. Так як придбаний відповідачнм-1 автомобіль був поставлений на облік в органах ДАІ, то вказаний збір повинен був бути був сплачений до пенсійного фонду, оскільки сплата цього збору є однією з умов постановки автомобіля на облік в ДАІ. Представник відповідача-2 також посилається на наявність кримінальної справи, в ході якої встановлюється особа, винна у ненадходженні до УПФУ вказаного збору в повному обсязі.
Третя особа - УДАЇ УМВС України в Херсонській області участь свого представника в судових засіданнях не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, пояснень щодо факту сплати вказаного збору до ПФУ, як однієї з умов реєстрації автомобіля, та підтверджуючих цей факт документів суду не надала, вимоги суду про надання таких документів не виконала.
Представник третьої особи - ПАТ КБ «Правекс-Банк» в судовому засіданні пояснив, що згідно касових документів 07.03.2008р. через КБ «Правекс-Банк» від імені відповідача-1 була проведена оплата збору до пенсійного Фонду в сумі 155 грн., які КБ «Правекс-Банк» своєчасно та в повному обсязі перерахував до УПФУ, при цьому розмір цього збору визначає сам платник, і банк не повинен перевіряти правильність визначення платником розміру цього збору. Зазначає, що вини банку у недоплаті вказаного збору не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.
Комісією у складі представників органів Пенсійного Фонду України в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів за період з 01.01.07р. по 31.03.08р., результати якої відображені в акті №20 від 09.06.2008р..
З акту №20 вбачається, що за результатами перевірки реєстраційних справ нових легкових автомобілів, реєстрів МВ РЕР м.Херсона УДАІ по реєстрації транспортних засобів та виписок Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області щодо фактичного надходження коштів від операцій по відчуженню легкових автомобілів за вказаний період, по 300 справам виявлені розбіжності між сумами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчужені нових легкових автомобілів, зазначеними у квитанціях платників, які знаходяться у реєстраційних справах МВ РЕР м.Херсона УДАІ, та фактичними сумами цього збору, що надійшли на рахунок УПФУ. Дані по виявленим розбіжностям наведені у додатку №2 до акту перевірки.
Обставини сплати відповідачем-1 вказаного збору відображені у додатку №2 наступним чином: дата перерахування коштів - 07.03.08р.; підлягало сплаті та наявна квитанція на дану суму - 2055 грн.; № платіжного доручення - копія (не видно); ПІБ покупця - ОСОБА_1; назва банківської установи - (не зазначено); фактична дата надходження коштів - 07.03.08р.; фактично надійшло збору - 155 грн.; розбіжність між сумою, що підлягала сплаті, та сумою, яка фактично надійшла - 1900 грн..
Вказані у додатку №2 розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який підлягав сплаті з операції по реалізації відповідачу-1 вказаного легкового автомобіля, а також сума цього збору, яка фактично поступила до УПФУ, сторонами не оспорюється.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що з операції купівлі-продажу легкового автомобіля «Шкода - Фабиа», яка проведена між відповідачем-1 та відповідачем-2 шляхом оформлення довідки-рахунку №166221 від 06.03.2008р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування фактично був сплачений в сумі 155 грн., а тому сума недоплати цього збору від зазначеної операції складає 1900 грн..
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування» віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 4 цього ж Закону встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Пунктом 7 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР, якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Юридичний термін «відчуження» означає передачу майна у власність іншій особі; один із способів здійснення власником повноважень розпорядження.
Таким чином, Закон №400/97-ВР обов'язок по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів покладає саме на продавця автомобіля.
Водночас пунктом 12 Положення №1740 передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, тобто покупці.
Відповідно до частини 4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи наявні суперечність між законом та підзаконним актом щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, суд при вирішені даного спору керується положеннями Закону №400/97-ВР і приходить до висновку, що відповідальною особою за недоплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації відповідачу-1 легкового автомобіля є продавець цього автомобіля, тобто відповідач-2, а тому пред'явлення даного позову до відповідача-1 є безпідставним.
Розмір вказаного збору визначено статтею 4 Закону №400/97-ВР - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.
Згідно п.6 ст. 2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, є вартість легкового автомобіля.
Як вже зазначено вище, розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який повинен був бути сплачений з операції по реалізації відповідачем-2 відповідачу-1 вищевказаного легкового автомобіля, дорівнює 2055 грн., і сторонами у справі не оспорюється.
Відповідно до акту перевірки №20 в матеріалах реєстраційної на придбаний відповідачем-1 у відповідача-2 автомобіля «Шкода - Фабиа» знаходиться квитанція про сплату вищевказаного збору на суму 2055 грн., проте зазначена в цій квитанції сума не відповідає сумі, яка фактична надійшла до УПФУ.
Згідно наданої банком інформації, 07.03.08р. через банк від імені ОСОБА_1 була проведена оплата збору до пенсійного Фонду в сумі 155 грн..
Докази того, що така невідповідність виникла внаслідок невиконання банком свого обов'язку по повному перерахуванню вказаного збору до Пенсійного фонду - відсутні.
Згідно листа слідчого управління УМВС України в Херсонській області від 31.03.2010р. за №8/3156, в провадженні цього слідчого органу знаходиться кримінальна справа №250038-08, порушена 17.10.08р. за ч.2 ст.192 КК України за фактом ненадходження до пенсійного фонду обов'язкових платежів під час реєстрації транспортних засобів, які наведені в акті перевірки №20 від 09.06.08р., і факт ненадходження цих платежів під час реєстрації транспортного засобу відповідачем-1 також розслідується в рамках цієї кримінальної справи, досудове слідство по справі триває.
Виходячи з того, що докази виконання відповідачем-2 свого обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції по реалізації відповідачу-1 легкового автомобіля в сумі 2055 грн. відсутні, і представник відповідача-2 підтвердив той факт, що відповідач-2 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від вказаної операції не сплачував, а також враховуючи той факт, що цей збір фактично був сплачений частково в сумі 155 грн., то суму недоплати цього збору в розмірі 1900 грн. суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2.
Посилання представника відповідача-2 на ту обставину, що факт недоплати до УПФУ вказано збору є предметом розслідування в рамках кримінальної справи №2500038-08, суд не приймає до уваги, оскільки наявність такої кримінальної справи не впливає на висновок суду про невиконання відповідачем-2 свого обов'язку по сплаті вказаного збору, і результати розслідування цієї кримінальної справи не будуть мати правових наслідків для вирішення даного спору.
Встановлення в рамках зазначеної кримінальної справи конкретної фізичної особи, винної у ненадходженні цього збору до УПФУ в повному обсязі і у наданні до МРЕВ недостовірних даних про фактичну його сплату, не звільняє відповідача-2 від обов'язку забезпечити повноту сплати цього збору.
Відносно посилань представника відповідача-2 на факт проведеної органом Державтоінспекції реєстрації за відповідачем-1 придбаного у відповідача-2 автомобіля «Шкода - Фабиа», як на доказ сплати вказаного збору в повному обсязі, слід зазначити наступне.
Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що придбаний відповідачем-1 у відповідача-2 автомобіль «Шкода - Фабиа» був зареєстрований в органах Державтоінспекції.
Документами, які підтверджують факт сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), є платіжні документи банківських установ, через які проводяться ці платежі - платіжні доручення, квитанції, тощо.
Діюча в Україні система державної реєстрації транспортних засобів дозволяє проводити реєстраційні дії на підставі наданих платіжних документів встановленої форми, посвідчених банківськими установами, про сплату податків і зборів без встановлення самого факту надходження цих коштів до відповідних бюджетів та фондів. Перевірка підрозділами Державтоінспекції під час реєстрації транспортних засобів платіжних документів на їх справжність, а також встановлення факту надходження податків та зборів до відповідних бюджетів та фондів, законодавством не передбачена.
Таким чином, державна реєстрація за відповідачем-1 автомобіля могла бути проведена на підставі платіжного документа про сплату збору до УПФУ без підтвердження самого факту надходження цього збору до УПФУ.
Оскільки сума в квитанції ПАТ КБ «Правекс-Банк» про сплату збору до пенсійного фонду, яка знаходиться в реєстраційній справі на придбаний відповідачем-1 автомобіль, не відповідає даним з банку та сумі, яка фактично поступила до УПФУ, можна дійти висновку, що реєстрація за відпвідачем-1 вказаного автомобіля була проведена на підставі платіжного документа про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що не відповідає дійсності, тобто є підробленим.
Як вже зазначено вище, даний факт є предметом розслідування в рамках кримінальної справи №2500038-08.
Таким чином, сам факт державної реєстрації за відповідачем-1 придбаного у відповідача-2 автомобіля не може бути доказом виконання відповідачем-2 свого обов'язку по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1900 грн. з відповідача-2 та відмови у стягненні цих коштів з відповідача-1.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лидер-Авто» (код ЄДРПОУ 34369977) на користь управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Херсона 1900 (тисяча дев'ятсот) гривень недоплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
В задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.13