73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"15" листопада 2010 р.
16 год.44 хв.Справа № 2-а-2012/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю позивача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2, представника відповідача: Мкртчян Л.С., представника третьої особи: Радіонової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, за участю третьої особи: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Херсонській області про визнання нечинним рішення,
встановив:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02.02.10 № 0000942307. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка здійснення у відсутності приватного підприємця, при перевірці була присутня головний бухгалтер та завідуюча магазину, які не були уповноважені приймати участь в перевірці. У Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів були відсутні бланки заяв про внесення місць зберігання, управління відмовлялось приймати заяви та видавати відповідні довідки. Коли з'явились відповідні бланки, в регіональному управлінні виникли черги, позивач отримав довідки 14.01.10. Позивач вважає, що до 14.01.10 було об'єктивно неможливо отримати довідку місць зберігання. Позивач також звертає увагу суду на те, що відповідальність до нього застосована за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, однак було перевірено місце торгівлі. Приміщення магазину не є місцем зберігання.
Позивач та його представник прибули в судове засідання, просять задовольнити позов. Додатково наводять доводи про те, що з 16.06.10 внаслідок внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вже не потрібно вносити до Єдиного реєстру місць зберігання місяця, що розташовані за адресою здійснення торгівлі. За ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому позивач вважає, що зміни до Закону звільняють від відповідальності.
Відповідач - Державна податкова інспекція проти позову заперечує, посилається на те, що під час проведеної перевірки посадовими особами ДПА у Херсонській області об'єкта торгівлі позивача було зафіксовано порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до єдиного державного реєстру, тому податковою інспекцією було правомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 3400 грн. Суду надано заперечення в письмовому вигляді з додатками, котрі представник відповідача підтримує в повному обсязі.
Суд залучив до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Представник третьої особи прибув в судове засідання, пояснив, що довідки про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру видаються з 2002 року. З 23.10.09 введена реєстрація всіх без виключень місць зберігання роздрібних партій незалежно від місцезнаходження місця здійснення роздрібної торгівлі. Регіональне управління видає відповідні довідки всім суб'єктам господарювання, які звертаються. Позивач звернувся до Регіонального управління 14.01.10 із відповідною заявою, довідка була видана 14.01.10. Заперечує доводи позивача щодо відсутності бланків заяв та довідок.
Заслухавши учасників процесу, свідка, розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює торгівлю в магазині "Продукти". 13 січня 2010 року посадовими особами ДПА у Херсонській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Аркаєвим К.О. та Іськовим К.О. на підставі направлення від 11.01.10 № 000014/237 проведено перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в магазині, розташованому за адресою: вул. Ілліча, 72, м. Херсон. За результатами перевірки було складено акт від 13.01.10.
В ході перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481, а саме: зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без отримання відповідної довідки ЄДР місць зберігання, залишки алкогольних напоїв (горілка в асортименті та вино вітчизняного виробництва в асортименті) у місці зберігання не перевищують 850 грн., залишки тютюнових виробів не перевищують 850 грн. Перевірка проводилась в присутності головного бухгалтера ОСОБА_8, яка підписала акт без зауважень, позивач копію акту отримав.
Позивач отримав довідки про внесення місця зберігання до ЄДР 14.01.10.
За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняла рішення від 02.02.10 № 0000942307 про застосування штрафних санкцій в сумі 3400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.
Згідно ст. 15 Закону України № 481 від 19.12.1995 "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон України № 481) передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом ДПАУ від 28.05.2002 р. № 251. Даний Порядок передбачає, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників. У разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.
До Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал. Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання (абз. 6 п. 2.1 Порядку). Довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів до Єдиного реєстру видається протягом семи календарних днів від дати подання заяви.
За діючим на час проведення перевірки та застосування штрафних санкцій законодавством до Єдиного державного реєстру повинні були вноситись місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які реалізувались в роздрібній торгівлі, а отже, і зберігались у магазині. В попередній редакції Порядку ведення Єдиного реєстру місць зберігання, до реєстру вносились тільки місця зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відокремлені від роздрібної торгівлі, але наказом ДПА України від 07.09.09 № 489 були внесені зміни до Порядку, які передбачали, що до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів вносяться всі місяця зберігання цих товарів, в тому числі в роздрібній торгівлі.
Сторони не заперечують факт відсутності на момент перевірки довідок про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до єдиного державного реєстру. Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що в Регіональному управлінні Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів тільки з початку 2010 року появилась інформація про необхідність отримання таких довідок, але через відсутність бланків заяв та довідок, великі черги вона не могла отримати довідку раніш, ніж 14.01.10. Суд критично відноситься до даних свідчень, оскільки вони суперечать іншим доказам в справі, а саме поясненням представника РУ в судовому засіданні, письмовому відзиву третьої особи за підписом керівника РУ, відсутністю доказів звернення позивача до РУ до 14.01.10 з відповідною заявою про видачу довідок.
Відповідно до норм наказу ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р. "Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердж. наказом ДПА України від 17 березня 2001 року № 110, та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердж. наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253, перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Згідно Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 року № 534, за результатами перевірки складається акт. Акт перевірки був складений за участю представника позивача - бухгалтера ОСОБА_8 Відсутність приватного підприємця на час проведення перевірки не позбавляє податківців права проводити перевірку дотримання вимог Закону "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в об'єкті торгівлі, оскільки магазин у відсутність власника працював, в ньому продавались тютюнові вироби та алкогольні напої, тому в магазині повинні бути всі необхідні документи, які на час перевірки передбачені діючим законодавством. Ці документи може надати не тільки приватний підприємець, а й інша матеріально-відповідальна особа. Крім того, суд приймає до уваги, що посадові особи податкової служби були допущені до проведення перевірки у відсутність приватного підприємця, що означає розуміння легітимності перевірки з боку матеріально-відповідальної особи позивача.
Посилання позивача на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд не приймає до уваги, оскільки згідно зі ст. 2 дія цього закону поширюється на відносини пов'язані у сфері господарської діяльності. Відповідно до п. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Суд вважає, що дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не розповсюджується на відносини, які виникають при здійсненні контролю за дотриманням суб'єктом господарювання законодавства у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відсутні положення, які прямо виключають поширення дії зазначеного Закону на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства. Але, контролюючим органом є органи ДПС, статус яких її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Отже, порядок здійснення органами ДПС своїх функцій, в тому числі щодо контролю за дотриманням закону про РРО, визначається, насамперед, Законом України "Про державну податкову службу в Україні". Відносини в процесі проведення перевірки дотримання Закону № 481/95-ВР не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", № 481/95-ВР.
Суду не надано доказів того, що позивач до 14 січня 2010 року звертався до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Тому суд вважає, що позивачем не доведено обставин, які свідчили б про відсутність його вини в не внесенні місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання, Рішення про застосування фінансових санкцій прийнято без порушень чинного законодавства та без перевищення повноважень.
Посилання позивача на подальші зміни в законодавстві, які на його думку пом'якшують відповідальність суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи оцінюються дії посадових осіб ДПА та керівника ДПІ саме на момент проведення перевірки та застосування штрафних санкцій. Подальше скасування вимог щодо необхідності вносити до ЄДР місця роздрібної торгівлі не є пом'якшенням чи скасуванням відповідальності за невнесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ЄДР.
В задоволенні позову відмовляється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду та повідомлено про дату та час складення постанови в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 02.02.10 № 0000942307 про застосування фінансової санкції у сумі 3400 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 листопада 2010 р..
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 2.11.9