про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду
03 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15484/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , від 24 січня 2022 року за № 222/4/168/239/25 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 1 квітня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , від 24 січня 2022 року за № 222/4/168/239/25 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 1 квітня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року серед іншого:
прийнято адміністративну справу до провадження;
розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті;
зобов'язано сторін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089) письмові пояснення щодо актуальності цього спору з огляду на наявність рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 320/28979/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 24 січня 2022 року за № 222/4/168/239/25.
Відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частинами першою, другою статті 159 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною четвертою статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (частина перша статті 162 КАС України).
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України.
Так, згідно з частиною першою статті 261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що у матеріалах справи наявний відзив від 12 грудня 2022 року № 2600-0904-7/163687, який був поданий відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києві та зареєстрований судом 12 січня 2023 року.
Разом з цим, 24 лютого 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на адресу електронної пошти суду за вхідним реєстраційним № 5553/2025 надійшов відзив на позовну заяву від 20 лютого 2025 року № 2600-0804-8/29710.
Перевіривши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відзив на позовну заяву, суд встановив відсутність підстав для його прийняття та необхідність його повернення з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Абзацом першим частини шостої статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно із абзацами першим, другим частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, та інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У пункті 120 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення № 1845 зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25 січня 2022 року № 83/0/15-22, від 22 лютого 2022 року № 166/0/15-22, від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23, від 07 березня 2024 року № 700/0/15-24 та від 5 вересня 2024 року № 2623/0/15-24), визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Судом встановлено, що відзив на позовну заяву у цій справі надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на адресу електронної пошти суду, тобто у спосіб, не визначений КАС України.
КАС України не врегульовано питання щодо наслідків подання особами, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв по суті справи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
При цьому, КАС України не містить норм про процесуальну аналогію.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Внаслідок того, що дії суду в разі надходження від осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, заяв по суті справи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за процесуальною аналогією положення абзацу першого частини другої статті 167 КАС України.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, суд вважає за необхідне повернути такий відзив без розгляду.
Керуючись статтями 7, 18, 44, 167, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відзив на позовну заяву від 20 лютого 2025 року № 2600-0804-8/29710, поданий 24 лютого 2025 року в електронній формі на адресу електронної пошти Луганського окружного адміністративного суду, повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві без розгляду.
Ухвалу направити позивачу на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві, а відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська