03 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/7196/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів комерційного призначення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці (далі - відповідач, Закарпатська митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2024/000085/1 від 30.10.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів комерційного призначення № UA305160/2024/000376 від 30.10.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI Q5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 категорія: МІ; колісна формула 4x4; двигун дизельний+електро (гібрид), що не здатний заряджатись від зовнішнього джерела живлення; потужність: 150 кВт, календарний рік виготовлення - 2021; модельний рік виготовлення - 2021, який був в експлуатації з технічними несправностями (коробка передач не працює, потребує заміни) та вартість якого становить 15400,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) FS24-1002 від 01.10.2024 року.
На виконання вимог передбачених розділом X Митного кодексу при ввезенні (переміщенні) транспортного засобу на митну територію України, щодо забезпечення сплати митних платежів фінансової гарантії, позивачем попередньо сплачено за митне оформлення транспортних засобів 241000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 532310035 від 23.10.2024 року за заявлену митну вартість відповідно за ціною договору.
З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 29.10.2024 року представник позивача ФОН Петьовка Андрій Васильович (декларант) звернувся до Закарпатської митниці з електронною митною декларацією та підтверджуючими документами, щодо заявленої митної вартості товару в якій митна вартість була визначена за ціною договору за основним методом, однак отримав необгрунтовану відмову.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України.
Так, за результатами перевірки митної декларації, а також інших наданих документів в підтвердження заявленої митної вартості, відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин, а саме: Митним органом прийняте рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA305000/2024/000085/l від 30.10.2024 року. Підстава ЗУ від 13.03.2012 № 4495-IV ст. 54, ст.55.
Отже, 30.10.2024 року Митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняла картку відмови №UA305160/2024/000376 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2024/000085/l, відповідно до якого визначає митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 26800,00 євро. відтак 30.10.2024 року позивач змушена була сплатити ще 157400,00 грн. за митне оформлення транспортного засобу за результатами прийнятого рішення про коригування митної вартості.
ОСОБА_1 , вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, звернулася до суду із даним позовом про їх скасування.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із правомірністю оскарженого рішення про коригування митної вартості та картки відмови з огляду на те, що зазначені декларантом несправності оцінюваного товару жодним висновком технічного спеціаліста країни експорту не супроводжуються і деталі можливих несправностей фактично не доведені та ґрунтуються виключно на довільних відмітках в інвойсі.
Так, за результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості основних документів встановлено наступне.
Переміщення товару здійснювалось автомобільним транспортом з Словаччини до України. Водночас, до оформлення транспортні (перевізні) документи не надавались, що унеможливлює здійснення перевірки маршруту перевезення товару. У наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 28.10.2024 № б/н імпортером зазначено, що вартість транспортування товару до кордону з Україною складає 300 Євро. Проте, в довідці не вказано звідки (з якого географічного пункту) і до якого конкретно пункту пропуску через митний кордон України здійснюється перевезення, у зв'язку з чим неможливо перевірити дійсний розмір транспортних витрат як одну з складових митної вартості товару.
У наданому для підтвердження митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, висновку про вартість майна № 2024-10-25-04 від 25.10.2024 року визначено вартість оцінюваного товару за даними пропозицій до продажу аналогів з інтернет-ресурсів. Однак, об'єктивність використаних аналогів викликає сумніви. Так, на вартість бувших у використанні транспортних засобів впливає технічний стан, комплектація, пробіг. І комплектація аналогів відрізняється від комплектації оцінюваного товару. Тобто, експертом не проведено достатнє коригування, яке б враховувало комплектацію оцінюваного транспортного засобу. Оскільки аналоги мають різні пробіги, експертом також не проведено коригування на пробіг, що також суттєво впливає на вартість бувшого у використанні транспортного засобу. Вказане викликає сумніви у проведеному розрахунку вартості оцінюваного товару.
Вищезазначені факти викликали сумнів у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості товару та призвели до необхідності більш поглибленої перевірки із застосуванням додаткових джерел інформації.
Зокрема, за результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Також, заявлена ціна оцінюваного товару (фактурна вартість 15400 євро) є значно нижчою за ціни на аналогічні товари (транспортні засоби), що пропонуються на спеціалізованих інтернет-платформах з продажу транспортних засобів (пропозиції за ціною нетто від 29000 євро).
При цьому, надані на вимогу відповідача документи не спростовують сумнівів стосовно фактичного місця відправлення товару, так як у CMR № 241002 від 16.10.2024 відсутній запис у графі № 4 стосовно фактичного місця відправлення.
Таким чином, декларантом на підставі наданих ним додатково документів не спростовано обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності (дійсності) заявленої митної вартості.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.10.2024 року ОСОБА_1 придбано у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки AUDI Q5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 категорія: МІ; колісна формула 4x4; двигун дизельний+електро (гібрид), що не здатний заряджатись від зовнішнього джерела живлення; потужність: 150 кВт, календарний рік виготовлення - 2021; модельний рік виготовлення - 2021, який був в експлуатації з технічними несправностями (коробка передач не працює, потребує заміни) та вартість якого становить 15400,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) FS24-1002 від 01.10.2024 року.
З метою здійснення митного оформлення зазначеного автомобіля 29.10.2024 року представник позивача ФОП ОСОБА_2 (декларант) звернувся до Закарпатської митниці з електронною митною декларацією та підтверджуючими документами, щодо заявленої митної вартості товару в якій митна вартість була визначена за ціною договору за основним методом, однак отримав необгрунтовану відмову.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією, визначений статтею 53 Митного кодексу України перелік документів, зокрема:
1. Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) FS24-1002 від 01.10.2024 року (в якому міститься наступна інформація: продавець - фірма FS Trade s.r.o.,Словаччина, Кошице, Кузьманого, 29, 04001, покупець - ОСОБА_1 , рахунок для автотранспорту: AUDI Q5, 2021 рік, V-1968 см3, VIN: НОМЕР_1 , двигун дизельний+електро, експлуатаційна маса: 1880 кг., повна вага 2510 кг.. Країна походження EU; Рахунок фактура містить інформацію «Увага: коробка передач не працює, потребує заміни, двигун не працює - потребує капітального ремонту», вартість - 15400 євро;
2. Декларація про походження товару (Declaration of origin) №FS24-1002 від 01.10.2024 року;
3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06.04.2021 року;
4. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.04.2021 року;
5. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 28.10.2024 року;
6. Висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №2024-10-25-04 від 25.10.2024 року (суб'єкт оціночної діяльності ПП ОСОБА_3 );
7. Договір про надання послуг митного брокера №б/н від 16.10.2024 року;
8. Інші некласифіковані документи №530-744299-014 від 25.10.2024 року;
9. Інші некласифіковані документи довідка №218354 від 25.10.2024 року;
10. Митну декларацію № 24UA305160032868U9 від 29.10.2024 року.
На запит митного органу декларантом додатково надано: автотранспортну накладну (CMR) № 241002 від 16.10.2024 року та Договір-Заявку на перевезення вантажу №23/10 від 23.10.2024 року.
Разом з тим, Закарпатською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305160/2024/000376 та рішення про коригування митної вартості товару № UA305000/2024/000085/1 від 30.10.2024 року за наступних підстав:
1) подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;
3) подані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.
Вважаючи протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (далі - МК України) та іншими законами України.
За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).
Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
З матеріалів справи видно, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант згідно графи 44 надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) від 01.10.2024 року № FS24-1002; декларацію про походження товару від 01.10.2024 року № FS24-1002; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.04.2021 року НОМЕР_2 та ZBI260911477; документи, що підтверджують вартість перевезення товару (транспортні витрати) від 28.10.2024 року, а також, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 25.10.2024 року № 2024-10-25-04.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки: 1) числового значення заявленої митної вартості; 2) наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) наявності в поданих документах відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 4 статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках:
- якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності;
- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
- не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018 року у справі № 809/1884/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як слідує зі змісту вимоги митного органу, направленої декларанту, митниця вказала, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті.
Як наслідок, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема таких як: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір перевезення, рахунок перевізника тощо); транспортні (перевізні) документи (CMR); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; декларацію країни відправлення, інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
З цього приводу суд зазначає, що подані декларантом документи на підтвердження складових задекларованої митної вартості не містять розбіжностей, оскільки з наданого митниці рахунку-фактури (інвойсу) від 01.10.2024 № FS24-1002 слідує, що ціна товару (фактурна вартість) становить 15400,00 євро, а витрати на транспортування товару становлять 300 євро, що підтверджується довідкою від 28.10.2024 № б/н, наданою позивачем. Відтак, загальна сума митної вартості визначена декларантом в розмірі 15700,00 євро, що підтверджується наданими митниці документами.
При цьому, доводи митниці про те, що у довідці про транспортні витрати від 28.10.2024 року № б/н не міститься інформація про маршрут перевезення суд не бере до уваги, оскільки, у наданому декларантом Договорі на перевезення вантажу № 23/10 від 23.10.2024 року зазначено адресу завантаження м. Кошице та розвантаження - м. Мукачево.
Інші доводи відповідача ґрунтуються на сумнівах щодо наявності пошкоджень у задекларованого товару, оскільки така інформація жодним висновком технічного спеціаліста країни експорту не супроводжується і деталі можливих несправностей фактично не доведені та ґрунтуються виключно на довільних відмітках в інвойсі.
Дійсно, суд констатує, що про наявність пошкоджень в автомобілі у вигляді повної несправності коробки передач та двигуна, продавець даного товару вказав у рахунку-фактурі від 01.10.2024 року № FS24-1002. Також така несправність підтверджується розрахунком витрат, необхідних для заміни АКПП та проведенню інших ремонтних робіт автомобіля на загальну суму 4250 євро.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Таким чином, позивачем надавалась відповідачу вичерпна інформація від продавця (постачальника) товару щодо ціни на даний товар, однак митний орган необґрунтовано й безпідставно скоригував митну вартість товарів за резервним методом шляхом прийняття таких, що не відповідають вимогам законодавства рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
10.04.2008 року Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.
Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.
Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.
Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - інформації з мережі Інтернет (mobile.de), що перевищує заявлену митну вартість ТЗ, та визначено митну вартість товару на рівні 26800 eur.
При цьому, суд звертає увагу, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Відповідачем не вказано, яким чином митницею враховано під час визначення митної вартості технічний стан автомобіля.
Додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159) визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія. Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження Департаментом податкових та митних експертиз не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу.
Вищенаведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 26800,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.
Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 30.10.2024 №UA305000/2024/000085/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства - його слід визнати протиправним та скасувати. Як наслідок, підлягає визнанню протиправною та скасуванню картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305160/2024/000376, відтак, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Закарпатської митниці (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20 код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці № UA305160/2024/000376.
3. Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці № UA305000/2024/000085/1 від 30.10.2024 року.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті