03 березня 2025 року Справа №9зпз-25/160/1471/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі №160/1471/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 15535,57 грн., -
21.01.2025р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- стягнути податковий борг з платника податків відповідача до бюджету у сумі 15535,57 грн.
Ухвалою суду від 05.02.2025р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.10 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано, зокрема, відповідача протягом 15 календарних днів після отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.02.2025р. до канцелярії суду подана зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій остання просить, зокрема:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0137965-5240-0468 від 05.08.2020 року на суму 7129,57 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області;
- стягнути з ГУ ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрат на послуги правничої допомоги адвоката в розмірі 1000,00 грн.
Вивчивши зміст зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про те, що дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За приписами ч.1, ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0137965-5240-0468 від 05.08.2020 року.
При цьому, зі змісту наявних у справі доказів вбачається, що оспорюване ППР від 05.08.2020р. ОСОБА_1 отримала особисто у відділенні поштового зв'язку 03.09.2021р., що підтверджується копією відповідного поштового повідомлення.
А, відповідно, з урахуванням того, що з 12 березня 2020 року по 30.06.2023р. на всій території України тривав карантин, який було відмінено 30.06.2023р. (постанова КМУ №651 від 27.06.2023р.), суд вважає, що початок відліку строку звернення до суду з цим зустрічним позовом для позивача розпочався 01.07.2023р. та завершився 01.12.2023р.
Разом з тим, наведена зустрічна позовна заява щодо оскарження зазначеного ППР подана лише 26.02.2025р. (згідно вхідного штемпеля суду), що свідчить про пропуск позивачем 6-місячного строку звернення до суду з даним позовом, встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочиснтва України.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, пропущений строк суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними й допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочиснтва України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що:
- питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;
- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об'єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову. Такі обставини наводяться позивачем у відповідній заяві, підтверджуються доказами та оцінюються судом на предмет об'єктивної неможливості подати позов за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у зустрічній позовній заяві заявник вказує на те, що вона дізналася про наявність спірного ППР лише 06.02.2025р., отримавши по пошті позовну заяву у цій справі, так як після 30.04.2021р. вона переїхала для проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, такі вказані заявником підстави для поновлення пропущеного строку звернення з даною зустрічною позовною заявою слід визнати не поважними, оскільки оспорюване ППР від 05.08.2020р. ОСОБА_1 отримала особисто у відділенні поштового зв'язку 03.09.2021р., що підтверджується копією відповідного поштового повідомлення, наявною у справі, в якому зазначено прізвище та особистий підпис ОСОБА_1 .
За викладеного, у задоволенні клопотання заявника про поновлення процесуального строку на подання даної зустрічної позовної заяви слід відмовити.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 161, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний зустрічний позов підлягає залишенню без руху із встановленням заявникові строку для усунення недоліків.
Вищезазначені недоліки зустрічної позовної заяви мають бути усунені заявником у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим зустрічним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску за період з 01.01.2024р. по 25.02.2025р., у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви у справі № 160/1471/25 - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 160/1471/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення 15535,57 грн. - залишити без руху.
Заявнику у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки зустрічного позову шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим зустрічним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску за період з 01.01.2024р. по 25.02.2025р., у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва