03 березня 2025 рокуСправа №160/24428/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 10.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №0463500163317 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 29.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком, без врахування рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 року № 1/-р/2020 у справі № 1 5/2018(746/15);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровські області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку №2 період роботи з 01.08.1995 року по 17.07.2000 року, 13.10.2000 року по 31.08.2020 рік, на посаді машиніста конвеєра та гірника з вибірки породи повним робочим днем на поверхні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначив мені ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку, з 16 березня 2024, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Пре пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Пре внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №2. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №0463500163317 від 29.05.2024 про відмову позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що позивач не досяг пенсійного віку та не має необхідного для призначення пенсії пільгового стажу. Також, позивач вказує, що відповідачем 1 протиправно не зараховано до пільгового стажу наступні періоди: з 01.08.1995 до 17.07.2000, з 13.10.2000 до 31.08.2020. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09 жовтня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що позивачу не було зараховано до пільгового стажу наступні періоди: з 01.08.1995 до 17.07.2000, з 13.10.2000 до 31.08.2020 за відсутності підтвердження належними документами пільгового характеру роботи. Також, зазначає, до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1989 по 24.06.1992, оскільки у Витязі про зміну прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » відсутня друга сторінка, а період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не зараховано по причині того, що в свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 21.07.2009 зазначено прізвище матері « ОСОБА_4 », не відповідає зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу - « ОСОБА_3 ». Відповідач 1 також зауважує, що позивач на момент звернення за призначенням пенсії не досяг встановлено законодавством пенсійного віку (55 років).
09.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з моменту набрання законної сили Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII з 11.10.2017, а тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на осіб, у яких право на призначення пенсії виникло до 11.10.2017. На час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку. До пільгового стажу не зараховано спірні періоди трудової діяльності, оскільки у довідці від 28.03.2024 №270 відсутній підпис бухгалтера, начальника відділу кадрів та відсутні накази про проведення атестації робочого місця.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
21.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Рішенням від 29.05.2024 №046350016317 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до статті 114 Закону №1058.
В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1989 по 24.06.1992, оскільки у Витязі про зміну прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » відсутня 2 сторінка; період догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки зазначене у свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 21.07.2009 прізвище матері « ОСОБА_4 » не відповідає прізвищу, зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 09.04.2024 « ОСОБА_3 ». Окрім того, до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно пільгової довідки №270 від 28.03.2024, оскільки довідка не відповідає додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 12.08.1993 №637, а саме: відсутній підпис бухгалтера, начальника відділу кадрів та відсутні накази про проведення атестації робочого місця та переліки посад, якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць.
Вік заявниці на момент звернення за пизначенням пенсії - 50 років 02 місяці.
Страховий стаж позивача - 25 років 11 міяців 15 днів.
Відмова в призначенні пенсії мотивована недосягненням позивачем пенсійного віку та недостатністю пільгового стажу.
Не погодившись з відмовою відповідача 1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
В матеріалах справи наявна трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 та довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній від 28.03.2024 №270, де вказано відомості про спірні періоди роботи: з 01.08.1995 до 17.08.2000 року на посаді «машиніста конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні» та з 13.10.2000 до 31.08.2020 на посаді «гірник (з вибірки породи) дільниці технологічного комплексу поверхні» у Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Щодо досягнення позивачем пенсійного віку.
Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом «б» частини 1статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII) в чинній редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.
Відтак, на момент звернення за призначенням пенсії позивач досян пенсійного віку.
Щодо незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області спірних періодів трудової діяльності до пільгового стажу.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
На підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови КМУ від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Надана суду копія трудової книжки та Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній №270 від 28.03.2024 та містять всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди трудової діяльності.
Враховуючи, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці та в уточнюючій довідці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати до пільгового стажу позивача.
Щодо посилання відповідачів на відсутність наказів про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку № 442 та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Як вбачається з матеріалів справи, Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній №270 від 28.03.2024 містить посилання на те, що посади «машиніст конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні» та «гірник (з вибірки породи) дільниці технологічного комплексу поверхні» підтверджені результатами атестацій робочих місць, зокрема: наказ №1311/к від 24.11.1994, наказ №1228/к від 24.11.1999, розпорядження №1360/к від 23.11.2004, розпорядження №1 240 від 23.11.2009, розпорядження №185 від 18.01.2013, розпорядження №2395/1 від 24.11.2014, наказ №6026 від 22.11.2019.
Щодо доводів відповідача 1 в оскаржуваному рішенні про невідповідність довідки №270 від 28.03.2024 вимогам Порядку №637.
Так, відповідач 1 вказав, що у довідці відсутній підпис бухгалтера та начальника відділу кадрів.
Окрім цього, Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зазначило у рішенні, що накази про проведення атестації робочого місця відсутні.
З цього приводу суд зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Право на призначення пенсії не може ставитися в залежність від того, чи використано органом Пенсійного фонду наявні повноваження щодо направлення запитів для отримання документів та інформації від підприємств, які видали довідки, щодо яких у органу Пенсійного фонду наявні сумнівів та/або зауваження.
Крім того, суд враховує те, що належне оформлення наказів по підприємству та Переліків робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад покладається не на працівника, а на роботодавця.
Відтак, порушення роботодавцем порядку ведення та оформлення робочої документації не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.
Враховуючи, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці та в уточнюючій довідці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його пільгового стажу.
Отже, суд вважає, що посади позивача - «машиніст конвеєра дільниці технологічного комплексу поверхні» та «гірник (з вибірки породи) дільниці технологічного комплексу поверхні» були належним чином атестовані, а тому періоди з 01.08.1995 до 17.07.2000 та з 13.10.2000 до 31.08.2020 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Судом встановлено, що страховий стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії склав 25 років 11 місяців 15 днів.
Відтак, враховуючи те, що до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню періоди роботи з 01.08.1995 до 17.07.2000 та з 13.10.2000 до 31.08.2020, то пільговий стаж позивача складатиме сукупно 23 роки 10 місяців 05 днів (з необхідних 10 років), що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
За викладених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 29.05.2024 №046350016317 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним, оскільки прийнято без належної оцінки наданих документів.
Також, підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1995 до 17.07.2000 та з 13.10.2000 до 31.08.2020 та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
При цьому, суд вважає, що належним відповідачем в частині позовних вимог про зарахування до пільгового стажу спірних періодів та зобов'язання призначити пенсію є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Зазначені висновки зроблені судом з огляду на положення п.4.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Так, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, тому саме на Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області лежить обов'язок зарахувати спірні періоди роботи позивача до пільгового стажу та призначити пільгову пенсію.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код: 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м.Тернопіль, Майдан Волі, буд. 3, ідентифікаційний код: 14035769) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №0463500163317 від 29.05.2024 про відмову у призначенні пільгової пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 01.08.1995 до 17.07.2000 року, з 13.10.2000 до 31.08.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, - з 16 березня 2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, буд. 3, ідентифікаційний код: 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон