Справа № 2а-11616/09/1570
25 листопада 2010 року. м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Чиженко А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 (за довіреністю)
представника відповідача Боштан В.Д. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського державного університету внутрішніх справ про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
В ході розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги до відповідача та остаточно позивач просить:
- скасувати Наказ Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з липня по грудень 2009 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення у 2009 році;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату одноразової винагороди у розмірі, який відповідає розміру одноразової винагороди, сплаченої іншим начальникам кафедр -співробітникам міліції;
- зобов'язати відповідача публічно оголосити про скасування Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави та права полковника міліції ОСОБА_1»як незаконного;
- вилучити з особової справи ОСОБА_1 відомості про дисциплінарне стягнення , накладене на нього згідно Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1 та висновок службового розслідування від 10.07.2009 року на підставі якого видано Наказ Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що накладення дисциплінарних стягнення передбачає проведення службового розслідування з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, але Наказ Одеського державного університету внутрішніх справ про накладення дисциплінарного стягнення не ґрунтувався на проведенні службового розслідування відносно дій позивача, а ті матеріали службового розслідування, які були додані до вказаного наказу, належать до службового розслідування, яке проводилося стосовно дій ОСОБА_5 Крім того, позивач зазначав, що відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»перед накладенням дисциплінарного стягнення слід одержати від порушника відповідне письмове пояснення, чого зроблено не було. Також позивач наголошував, що ніколи не давав рапорту, в якому було би зазначено, що діти не розуміють предмету «Основи римського права», як було наголошено ОСОБА_6, яка на той час виконувала обов'язки ректора університету, 2 червня 2009 року на засіданні науково-методичної ради університету посилаючись на заяву ОСОБА_5
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні дала пояснення, аналогічні поясненню позивача та також просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Наказ про накладення дисциплінарного стягнення був прийнятий на підставі діючого законодавства, а тому не можу бути скасованим.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом ОСОБА_1 проходив службу в Одеському державному університеті внутрішніх справ, на посаді начальника кафедри теорії та історії держави і права, в званні полковника міліції, про що не заперечується сторонами.
Наказом Одеського Державного університету внутрішніх справ від 10.07.2009 року № 158 «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1», за порушення вимог ст. 8 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», яке виразилось у порушенні професійної та службової етики в частині надання недостовірної інформації керівництву університету, намагання ввести його в оману на підставі чого безпідставно зменшити розмір премії підлеглому доценту кафедри ОСОБА_5 начальнику кафедри ОСОБА_1 оголошено зауваження (Т.1 а.с.59-60).
Підставою для видання оскаржуваного наказу було проведення службового розслідування через надходження рапорту ОСОБА_1 від 11.06.2009 року на ім'я ректора ОДУВС про зменшення розміру щомісячної процентної надбавки (премії) доцента кафедри ОСОБА_5 (Т.1 а.с.140).
Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі Дисциплінарного статуту) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає поняття дисциплінарного проступку, яким є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачений перелік дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед них наявне зауваження.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень передбачений ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 1 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року № 552, (далі Інструкції) службове розслідування проводиться у разі правопорушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.п. 7.1. та п.п. 7.4. п. 7 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є серед інших заяви, скарги та листи громадян, а також повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.
Судом встановлено, що позивач 11.06.2009 року звернувся до ректора ОДУВС з рапортом про зменшення розміру щомісячної процентної надбавки доцента кафедри ОСОБА_5 за дії, що посягають на кафедральне єдиноначальство та негативно впливають на професійний імідж кафедри (Т.1 а.с.140), та згідно резолюції проректора ОСОБА_6 на казаному рапорті 12.06.2009 року було доручено провести службове розслідування ОСОБА_7
Як встановлено судом, підстав для проведення такого службового розслідування, не було, в зв'язку з тим, що до Одеського державного університету внутрішніх справ не надходило ніяких заяв, скарг та листів громадян щодо скоєння правопорушення ОСОБА_1
Крім того судом встановлено, що то службове розслідування, яке лягло в основу Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було проведено на підставі рапорту начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції -самого ОСОБА_1, яким він, на виконання покладених на нього обов'язків, просив зменшити розмір щомісячної процентної надбавки свого підлеглого - доцента кафедри ОСОБА_5, тобто фактично службове розслідування повинно було в такому разі проводитися у відношенні ОСОБА_5 (Т.1 а.с.140).
Але як вже було вказано вище, законодавством передбачено проведення службового розслідування стосовно осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.
Однак, судом встановлено, що ОСОБА_5 є працівником кафедри теорії та історії права ОДУВС та підлеглим позивача, та не є особою рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ, так як є вільнонайманим працівником за контрактом.
Тому проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_5 діючим законодавством не передбачено.
Крім того, якщо відповідач проводив службове розслідування та вважав, що воно проводиться у відношенні ОСОБА_1, він повинен був при проведені такого розслідування зажадати від особи, яка скоїла правопорушення, тобто від ОСОБА_1 письмового пояснення стосовно скоєного правопорушення, чого при проведенні службового розслідування зроблено не було, зокрема доказів, що це спростовують суду не надано.
Пунктом 6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року № 552, встановлено, що посадові особи органів внутрішніх справ не можуть приймати участь у проведенні службового розслідування, якщо вони перебувають у товариських, або ворожих відносинах з працівниками, що скоїли порушення (Т.1 а.с.201).
Судом було встановлено, що проведення службового розслідування нібито відносно ОСОБА_1 було доручено ОСОБА_7, що вбачається з резолюції на рапорті ОСОБА_1 (Т. 1 а.с.140).
Як повідомив в судовому засіданні ОСОБА_1, у нього з ОСОБА_7, тобто з особою, яка проводила службове розслідування склалися негативні відносини, в зв'язку з тим, що він був колишнім підлеглим ОСОБА_1 та при призначенні ОСОБА_7 на вищу посаду ОСОБА_1 склав на нього негативну характеристику.
Згідно ст. 14 Закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Сторонами не заперечується, що до видання оскаржуваного наказу у позивача відсутні інші дисциплінарні стягнення, будь яких негативних наслідків для ОСОБА_5 за рапортом позивача не сталося.
Як пояснив позивач відомості, про те що ОСОБА_5 розповіла проректору про те що діти не розуміють предмет «Основи римського права»він отримав особисто від проректора під час засідання науково-методичної ради від 02.06.2009 року.
Відповідно до п. 17 Інструкції, у висновку по результатах службового розслідування повинно бути вказано, зокрема: посада, звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, час служби в органах внутрішніх справ і в займаній посаді особи, у відношенні якої проведено службове розслідування, але в супереч вимог Інструкції, висновок за результатами проведення службового розслідування не відповідає вимогам Інструкції та взагалі з цього висновку не вбачається відносно кого проводилося розслідування, чи відносно ОСОБА_1 або відносно ОСОБА_5 (Т. 1 а.с.133-134).
Крім того, як вбачається з висновку за результатами проведення службового розслідування по рапорту полковника міліції ОСОБА_1, особа, яка проводила розслідування посилається на те, що 11.06.2009 року при призначенні процентної надбавки полковник міліції ОСОБА_1 нібито наголошував, що він ніякого рапорту про перенесення навчальної дисципліни «Основи римського права»з першого курсу (І семестр) на 2-й курс не підписував (Т.1 а.с.133-134).
Це ж посилання міститься і в Наказі від 10.07.2009 року № 158 «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави та права полковника міліції ОСОБА_1», яким останньому було оголошено зауваження (Т.1 а.с.59-60).
Але в судовому засіданні не встановлено того факту, що ОСОБА_1 11.06.2009 року наголошував про те, що він ніякого рапорту про перенесення навчальної дисципліни «Основи римського права»з першого курсу (І семестр) на 2-й курс не підписував та жодного доказу цього в матеріалах службового розслідування наданих в повному обсязі суду, не міститься.
Як пояснив в судовому засіданні сам позивач, питання стояло не в тому, що він взагалі не надавав рапорту щодо перенесення вивчення навчальної дисципліни «Основи римського права», а в тому, що в рапорті не було зазначено, що підставою для такого перенесення є нерозуміння дітьми, які навчаються на першому курсі предмету «Основи римського права».
Як вбачається з рапорту Начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1, підставою для перенесення навчальної дисципліни «Основи римського права»з 1 курсу (І семестр) на 2 курс є покращення якості навчання студентів юридичного факультету і забезпечення між предметних зв'язків (Т.1 а.с.138).
Таким чином, суд приходить до висновку, що Наказ Одеського державного університету внутрішніх справ про покарання начальника кафедри теорії та історії держави та права полковника міліції ОСОБА_1 від 10.07.2009 року № 158, яким до ОСОБА_1 було застосоване попередження, прийнятий з порушенням низки вимог діючого законодавства, та не при повно встановлених обставинах, які мають значення для прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до п.п. 2.15.2. п. 2.15. Розділу 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499 (далі Інструкції) преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.
П.П. 2.15.3. п. 2.15. Розділу 2 Інструкції передбачено, що зменшення розміру премії, позбавлення її проводяться відповідно до положення про преміювання.
Відповідно до п.п. 3.6. п. 3 Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу Одеського державного університету внутрішніх справ, затвердженого Наказом Одеського державного університету внутрішніх справ від 07.04.2008 року № 70 (далі Положення) зменшення розміру чи позбавлення осіб рядового чи начальницького складу університету премії в повному обсязі, в кожному окремому випадку оголошується в наказі Ректору університету (проректора університету -начальника Кримського юридичного інституту) в межах повноважень і оголошується особам рядового і начальницького складу університету.
Як встановлено в судовому засіданні, в зв'язку з прийняттям Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ від 10.07.2009 року № 158 та оголошення зауваження начальнику кафедри теорії і історії держави та права -полковнику міліції ОСОБА_1 було зменшено розмір премії на 5%.
Але про зменшення премії, в супереч вимогам Положення, Одеським державним університетом внутрішніх справ Наказ не видавався, зокрема доказів цього суду не надано, про зменшення премії було оголошено рапортом від 10.07.2009 року Першого проректору університету з навчальної та методичної роботи полковника міліції ОСОБА_6 та проректором університету з кадрового забезпечення майора міліції ОСОБА_8
Але рапорт є тільки документом, на підставі якого може видаватися наказ про зменшення розміру премії.
Відповідно до п. 3.4. Положення, начальники (заступники начальника, чи інші особи, які виконують обов'язки за посадою) структурного підрозділу університету (інституту) подають до підрозділу кадрового забезпечення списки щодо зменшення (позбавлення в повному обсязі) розміру премії окремим особам рядового і начальницького складу університету (інституту).
Судом встановлено, що відповідно наданого списку працівників кафедри теорії та історії держави та права на преміювання за червень 2009 року, затвердженого ректором Одеського державного університету внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_9 від 10.07.2009 року, ОСОБА_1 пропонувалося встановити премію в розмірі 40 %.
Про зменшення розміру премії ОСОБА_1 свідчить також довідка Одеського державного університету внутрішніх справ, з якої вбачається, що премія з липня по грудень 2009 року була зменшена на 5 % і становила не 45 %, а 40 % (Т.2 а.с.19).
Зменшення розміру премії підтверджується також і особовим рахунком працівника ОСОБА_1, з якого вбачається, що премія з липня по грудень 2009 року йому виплачувалась у меншому розмірі (Т.2 а.с.21-22), що не заперечується представником відповідача.
Оскільки премія входить до складу грошового забезпечення та Наказ про зменшення розміру премії Одеським державним університетом внутрішніх справ не приймався, а також, приймаючи до уваги те, що як було встановлено судом Наказ, про оголошення зауваження ОСОБА_1 є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, суд приходить до висновку, що для поновлення порушених прав ОСОБА_1 слід зробити перерахунок премії за період з липня по грудень 2009 року.
Що стосується виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 2.16 Розділу ІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку. Указані виплати здійснюються на підставі наказу про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку.
Судом встановлено, що полковнику міліції ОСОБА_1, начальнику кафедри теорії ті історії держави та права надана щорічна відпустка за 2009 рік та за 5 діб невикористаної відпустки за 2008 рік, про що свідчить витяг з наказу ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 10.07.2009 року № 103 о/с (а.с.6).
Як вбачається з особового рахунку працівника за 2009 рік, розмір матеріальної допомоги ОСОБА_1 у 2009 році складав 2139,75 грн. (Т.1 а.с.135).
При прийнятті рішення щодо позовних вимог стосовно перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення, суд враховує пояснення представника відповідача, який не заперечував проти того, що матеріальна допомога на оздоровлення позивачу була призначена з урахуванням зменшення розміру премії, яка є складовою матеріальної допомоги та приходить до висновку щодо необхідності здійснення перерахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення позивача, що була виплачена у 2009 році.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату одноразової винагороди у розмірі, який відповідає розміру одноразової винагороди, сплаченої іншим начальникам кафедр -співробітникам міліції задоволенню не підлягають, так як позивачем не доведено його право на отримання у грудні 2009 року одноразової винагороди та доказів того, що він позбавлявся її суду не надано.
Крім того, перелік обов'язкових складових грошового забезпечення визначений Розділом 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р. N 499 та такої складової як одноразова винагорода в переліку не міститься.
Щодо зобов'язання відповідача публічно оголосити про скасування Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави та права полковника міліції ОСОБА_1» як незаконного, та щодо вилучення з особової справи ОСОБА_1 відомості про дисциплінарне стягнення, накладене на нього згідно Наказу Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1 та висновок службового розслідування від 10.07.2009 року на підставі якого видано Наказ Одеського державного університету внутрішніх справ № 158 від 10.07.2009 року «Про покарання начальника кафедри теорії та історії держави і права полковника міліції ОСОБА_1 то ці вимоги також задоволенню не підлягають, тому що не ґрунтуються на вимогах законодавства, тобто чинним законодавством не передбачено публічне оголошення про скасування наказів та вилучення будь-яких відомостей з особових справ.
Згідно зі ст..19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч.2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, чи його окремі положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи його окремі положення. При цьому у відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення дотримані не були.
В зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ задовольнити частково.
Скасувати наказ Одеського державного університету внутрішніх справ №158 від 10.07.2009 року.
Зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за період з липня по грудень 2009 року виходячи з розміру премії, що був до зменшення в червні 2009 року з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Одеський державний університет внутрішніх справ здійснити перерахунок розміру матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 сплаченої в вересні 2009 року з урахуванням розміру премії, що був до зменшення в червні 2009 року та виплатити різницю між виплаченою сумою та нарахованою.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова виготовлена в повному обсязі 30 листопада 2010 року
Суддя Е.А. Іванов
Повний текст постанови складений 30 листопада 2010 року .
/