25 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/75/22
Провадження № 22-ц/820/305/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю прокурора Лежніна І.О.,
представника відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - Національний природний парк «Подільські Товтри», до Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки і зобов'язання повернути земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до суду з уточненим у подальшому позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Облдержадміністрація), третя особа - Національний природний парк «Подільські Товтри» (далі - НПП «Подільські Товтри»), до Жванецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Рада), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення сільської ради, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки і зобов'язання повернути земельну ділянку.
Прокурор зазначив, що рішенням Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року №4 передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0649 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0102, розташовану в селі Цвіклівці Перші, на території Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту, та призначену для ведення садівництва (далі - земельна ділянка).
За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 1 серпня 2015 року ОСОБА_2 продав земельну ділянку ОСОБА_4 , а та, у свою чергу, за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2016 року продала її ОСОБА_3 .
Вказане рішення Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області щодо передачі у приватну власність земельної ділянки є незаконним, оскільки за даними землеустрою спірна ділянка знаходиться у межах земель природно-заповідного фонду та накладається частково на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні НПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (входить до об'єктів Смарагдової мережі України, код НОМЕР_1 , площа 261 521 га) на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ХМ №002530 від 28 грудня 2001 року (площа накладення 0,0420 га).
Оскільки земельна ділянка природно-заповідного фонду перебуває під особливою охороною держави, має обмежений режим господарського обороту та не може передаватися у приватну власність для ведення садівництва, то її зайняття треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. Відтак у порядку задоволення негаторного позову ОСОБА_3 зобов'язана повернути цю ділянку державі в особі Облдержадміністрації. Водночас у Державному земельному кадастрі має бути скасований запис про державну реєстрацію спірної земельної ділянки з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
За таких обставин Прокурор просив суд:
визнати недійсним рішення Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року №4 щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки;
визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:03:001:0102 з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;
зобов'язати ОСОБА_3 повернути частину земельної ділянки площею 0,0420 га, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить у межі земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:03:001:0102, державі в особі Облдержадміністрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0649 га, кадастровий номер 6822486800:03:001:0102, в Державному земельному кадастрі із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
Зобов'язано ОСОБА_3 повернути частину земельної ділянки площею 0,0420 га, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та входить у межі земельної ділянки з кадастровим номером 6822486800:03:001:0102, площею 0,0649 га, що розташована в межах населеного пункту села Цвіклівці Перші Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.
В позові керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури до Жванецької сільської ради про визнання недійсним рішення Рудської сільської ради за №4 від 24 липня 2015 року щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність для ведення садівництва земельної ділянки площею 0,0649 га із кадастровим номером 6822486800:03:001:0102, що розташована в селі Цвіклівці Перші, на території Жванецької сільської ради Хмельницької області в межах населеного пункту, відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Хмельницької обласної прокуратури по 2 270 грн судового збору з кожного.
Суд керувався тим, що землі природно-заповідного фонду державної власності не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв'язку з формуванням на цих земельних ділянках об'єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Частина переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0420 га належить до земель природно-заповідного фонду, які перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Ця частина земельної ділянки не може перебувати у приватній власності для ведення садівництва, внаслідок чого ОСОБА_3 має повернути її державі в особі Облдержадміністрації в порядку задоволення негаторного позову.
З метою повернення частини земельної ділянки у державну власність і відновлення її цільового призначення слід скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
Рудська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, правонаступником якої є Рада, та ОСОБА_2 , а в подальшому і ОСОБА_3 , оцінивши місце розташування земельної ділянки та проявивши розумну обачність, повинні були знати про належність її до земель природно-заповідного фонду та неможливість її набуття у приватну власність, отже поведінка відповідачів не була добросовісною.
Оспорювання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту порушеного права, внаслідок чого позов Прокурора в частині вимог про визнання недійсним рішення Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року №4 щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у позові посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на час укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки у Державному земельному кадастрі були відсутні відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, яка належить до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для індивідуального садівництва. Зовнішні ознаки земельної ділянки не свідчили про її віднесення до земель природно-заповідного фонду та її перебування в користуванні НПП «Подільські Товтри», водночас вказували на знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту та віднесення її до земель громадської і житлової забудови. Після набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_3 збудувала на ній садовий будинок, а тому виконати рішення суду про повернення землі буде неможливо з огляду на принцип нерозривного існування земельної ділянки та нерухомого майна на ній. Прокурор не довів накладення належної ОСОБА_3 земельної ділянки на земельну ділянку, що перебуває у користуванні НПП «Подільські Товтри». Суд першої інстанції не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу Прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
Облдержадміністрація, НПП «Подільські Товтри», Рада та ОСОБА_2 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить доводів щодо неправильності рішення суду в частині відмови у позові Прокурора про визнання недійсним рішення сільської ради, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Указом Президента України від 27 червня 1996 року №474/96 створено на території Городоцького, Кам'янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області НПП «Подільські Товтри» і підпорядковано його Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Установлено площу земель НПП «Подільські Товтри» 261 316 гектарів, у тому числі - 3 015 гектарів, що надаються у постійне користування, та 258 301 гектар, що включається до його складу без вилучення у землекористувачів.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 16 грудня 1998 року №11 вилучено із користування Кам'янець-Подільського держлісгоспу на територіях Кам'янець-Подільського, Чемеровецького районів, колгоспу імені Петровського Чемеровецького району землі у розмірах та по угіддях згідно з додатком і надано їх у постійне користування НПП «Подільські Товтри» з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Хмельницького поділля.
На підставі цього рішення 28 грудня 2001 року Кам'янець-Подільська районна рада Хмельницької області видала НПП «Подільські Товтри» державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002530, згідно якого НПП «Подільські Товтри» надано у постійне користування земельну ділянку природоохоронного та рекреаційного призначення площею 104,14 га.
Земельна ділянка зареєстрована як об'єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, код цільового призначення - 01.05).
Рішенням Рудської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 24 липня 2015 року №4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку. На підставі цього рішення 28 липня 2015 року Реєстраційна служба Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області зареєструвала право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 10607336).
За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 1 серпня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Цвіляк А.О. (зареєстровано в реєстрі за №816) ОСОБА_2 продав земельну ділянку ОСОБА_4 , а та, у свою чергу, за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11 листопада 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Хмельницької області Цвіляк А.О. (зареєстровано в реєстрі за №1034), продала земельну ділянку ОСОБА_3
11 листопада 2015 року приватний нотаріус Цвіляк А.О. зареєструвала право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 17413028).
ОСОБА_3 побудувала на земельній ділянці садовий будинок «А-І» загальною площею 244,8 кв.м з огорожею «N», якому присвоєна адреса: АДРЕСА_1 . 31 жовтня 2022 року Гуменецька сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області зареєструвала право власності ОСОБА_3 на садовий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 48319470).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
За змістом частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Як передбачено частиною першою статті 35 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
В силу частин першої третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною п'ятою статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно зі статтею 118 ЗК України (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, в тому числі для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначений статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Із положень статті 125, 126 ЗК України слідує, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до статті 193 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
За змістом статті 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
В силу частини десятої статті 24 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, й у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Статтею 18 ЗК України встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно з частиною першою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Із положень статті 43 ЗК України слідує, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
В силу статті 45 ЗК України Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України від 16 червня 1992 року №2456-ХІІ «Про природно-заповідний фонд» (далі - Закон №2456-ХІІ) на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Як передбачено частиною першою статті 9 Закону №2456-ХІІ, території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
За змістом частини першої статті 150 ЗК України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Із положень статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що громадяни та юридичні особи як суб'єкти права можуть набувати земельні ділянки державної або комунальної власності у приватну власність.
Громадяни набувають земельні ділянки у власність, зокрема, в порядку їх відведення із земель державної та комунальної власності. Надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, у тому числі для ведення садівництва, здійснюється відповідними органами після виготовлення та затвердження проекту землеустрою з їх відведення. При цьому земельні ділянки, які передаються громадянам у порядку приватизації земель державної чи комунальної власності мають бути вільними, тобто такими, що не перебувають у власності чи в користуванні інших осіб.
Також громадяни можуть набувати право власності на земельні ділянки за цивільно-правовими угодами. Право власності громадян на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Земельні ділянки як об'єкти цивільних прав мають були сформовані та зареєстровані у Державному земельному кадастрі в установленому законом порядку. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується на підставі судового рішення внаслідок визнання судом такої реєстрації незаконною.
Землекористування в Україні здійснюється з дотриманням правового режиму використання земель. У зв'язку з цим, чинне законодавство встановлює поділ земель України на відповідні категорії на основі природних (екологічних) ознак та соціально-економічних і виробничих характеристик використання земель.
Землі природно-заповідного фонду відносяться до особливо цінних земель
До земель природно-заповідного фонду належать території та об'єкти природоохоронного призначення, які можуть використовуватися лише у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях, а також для моніторингу навколишнього природного середовища.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі №554/10517/16-ц зазначила, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв'язку з формуванням на цих земельних ділянках об'єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення). Зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушенням ЗК України та Закону №2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов'язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. За таких умов, ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду власнику є негаторний, а не віндикаційний позов.
Зібрані докази достовірно та об'єктивно вказують на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822486800:03:001:0102 накладається на земельну ділянку площею 104,14 га, яку віднесено до земель природно-заповідного фонду та надано у постійне користування НПП «Подільські Товтри». Зокрема, факт такого накладення земельних ділянок підтверджується збірним кадастровим планом, виготовленим Земельно-аграрним центром «Карат» (т. 1 а.с. 37-42).
Згідно довідки Хмельницької обласної адміністрації від 3 грудня 2021 року № 68/34-12-7642/2021 земельна ділянка, кадастровий номер 6822486800:03:001:0102, знаходиться на загальній території НПП «Подільські Товтри» площею 261 316 га, оголошеного Указом Президента України від 27 червня 1996 року №474/96. Також земельна ділянка входить до об'єкту Смарагдової мережі - НПП «Подільські Товтри», який охороняється відповідно до Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання (т. 1 а.с. 30-31).
Із довідки НПП «Подільські Товтри» від 2 грудня 2021 року №711 (т. 1 а.с. 34-35) слідує, що земельна ділянка, кадастровий номер 6822486800:03:001:0102, є землею природно-заповідного фонду та знаходиться у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Адміністрація НПП «Подільські Товтри» не надавала погодження на вилучення зазначеної земельної ділянки із земель природно-заповідного фонду. Службою державної охорони природно-заповідного фонду Парку було встановлено факт незаконного використання земель природно-заповідного фонду, які надані у постійне користування НПП «Подільські Товтри».
Відповідно до листа НПП «Подільські Товтри» від 20 липня 2023 року №680 та збірного кадастрового плану Товариства з обмеженою відповідальністю «Джафар» (т. 1 а.с. 243-245) земельна ділянка кадастровий номер 6822486800:03:001:0102 частково накладається на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Площа накладення складає 0,0420 га.
Відповідачі не спростували зазначені докази.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Рудська сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області передала у власність ОСОБА_2 , а той у подальшому відчужив ОСОБА_3 земельну ділянку, частина якої належала до земель природно-заповідного фонду та перебувала у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». Відтак, оскільки ця частина земельної ділянки не може перебувати у приватній власності для ведення садівництва, то ОСОБА_3 має повернути її державі в особі Облдержадміністрації в порядку задоволення негаторного позову.
При цьому суд правильно керувався тим, що для відновлення порушеного права держави на землі природно-заповідного фонду слід скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
Посилання ОСОБА_3 на неналежність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та недоведеність її накладення на землі НПП «Подільські Товтри» не відповідають фактичним обставинам справи.
Також суд правомірно оцінив поведінку відповідачів під час набуття земельної ділянки у приватну власність як недобросовісну, оскільки оцінивши місце розташування земельної ділянки та проявивши розумну обачність, вони повинні були знати про належність земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.
Твердження ОСОБА_3 про неможливість виявити за зовнішніми ознаками віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та її перебування в користуванні НПП «Подільські Товтри», не ґрунтуються на доказах у справі.
Недобросовісність поведінки ОСОБА_3 проявилась і в тому, що після пред'явлення Прокурором позову про повернення частини земельної ділянки природно-заповідного фонду ОСОБА_3 побудувала на цій ділянці садовий будинок. Будівництво ОСОБА_3 садового будинку на земельні ділянці не спростовує висновок суду про повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду у державну власність.
Суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам і з'ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Семенюк В.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47