27 лютого 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16801/22
Провадження № 22-ц/820/384/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Ковальова А.І.,
з участю представниці відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про розірвання шлюбуза апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2023 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.
ОСОБА_2 зазначив, що з 6 листопада 1988 року він перебуває з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя подружжя не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, різність їх характерів, поглядів на життя та сім'ю. Протягом останніх дев'яти років сторони не підтримують шлюбні відносини, не проживають разом і не ведуть спільне господарство. Збереження шлюбу є недоцільним.
За таких обставин ОСОБА_2 просив суд розірвати шлюб між ним і ОСОБА_5 , який зареєстрований 6 листопада 1988 року Виконавчим комітетом Пасічнянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області (актовий запис №13).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2023 року позов задоволено.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 6 листопада 1988 року Виконавчим комітетом Пасічнянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області (актовий запис №13), розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 992 грн 40 коп. судового збору.
Суд керувався тим, що подальше спільне життя сторін неможливе, а збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про неможливість збереження шлюбу сторін є помилковим. Суд першої інстанції не з'ясував фактичні взаємини подружжя, не вжив заходів щодо їх примирення, не врахував норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Крім того, суд розглянув справу за відсутності відповідачки, яка не була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції
У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 апеляційний суд ухвалою від 3 січня 2025 року залучив ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду апеляційної інстанції із заявами про підтримання апеляційної скарги ОСОБА_5 .
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
З 6 листопада 1988 року ОСОБА_2 і ОСОБА_5 перебували у шлюбі, зареєстрованому Виконавчим комітетом Пасічнянської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області (актовий запис №13). Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 і повнолітню дочку ОСОБА_4 .
Спільне життя подружжя не склалося через відсутність між ними взаєморозуміння, різність їх характерів, поглядів на життя та сім'ю. Сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не проживають разом і не ведуть спільне господарство.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
В силу частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду справи встановлений статтями 128-130 ЦПК України.
Згідно з частинами третьою, п'ятою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Із положень частин першої, другої, четвертої статті 130 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) слідує, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Правила надання поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 ( в редакції на час розгляду справи; далі - Правила) визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Як передбачено пунктом 2 Правил, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Згідно з пунктом 99-1 Правил рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Частиною першою статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.
Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй під розписку. За відсутності учасника справи або членів його сім'ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення. У такому разі днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Неявка в судове засідання відповідача, якого було належним чином повідомлено про судовий розгляд, не є підставою для відкладення судового засідання. Суд вправі ухвалити заочне рішення за умови, що відповідач, який не з'явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин і не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 15 серпня 2022 року (а.с. 10) місце поживання ОСОБА_5 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 24 серпня 2022 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 і визначив порядок її розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Судовий розгляд призначався на 25 жовтня, 6 грудня 2022 року та 17 січня 2023 року. В останньому судовому засіданні суд ухвалив заочне рішення.
Суд першої інстанції надіслав на адресу місця проживання ОСОБА_5 рекомендованими листами з повідомленням про вручення судові повістки про виклик у судове засідання на 6 грудня 2022 року та 17 січня 2023 року. Ці поштові відправлення були повернуті до суду з відмітками відділення зв'язку відповідно від 1 грудня 2022 року та 10 грудня 2022 року про їх невручення через відсутність адресата (а.с. 19, 21).
Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а).
Отже, відповідачка ОСОБА_5 була викликана до суду у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом.
Оскільки відповідачка ОСОБА_5 не з'явилася в судове засідання, а позивач ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з клопотаннями про розгляд справи без участі позивача та пришвидшення розгляду справи, то суд правомірно розглянув справу за відсутності сторін та ухвалив заочне рішення по суті спору.
Посилання ОСОБА_5 на незаконність розгляду судом справи за відсутності відповідачки не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог
Частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За змістом частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як передбачено статтею 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з основних засад шлюбу є взаємна згода на це жінки та чоловіка.
Шлюб може бути розірваний за рішенням суду на підставі позову одного з подружжя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд першої інстанції з'ясував фактичні взаємини подружжя, врахував відсутність у них неповнолітніх дітей, встановив, що ОСОБА_2 заявлено позов про розірвання шлюбу у зв'язку з неможливістю спільного життя сторін і припиненням ними шлюбних відносин.
Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подальше спільне життя сторін неможливе, а збереження сім'ї суперечить їх інтересам.
Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на можливість збереження шлюбу сторін не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.
Суд першої інстанції здійснював провадження у справі з 11 серпня 2022 року, тобто п'ять місяців. Цей строк був достатнім для примирення подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , однак сторони не досягли такого примирення та не виявили намір зберегти сім'ю.
Вимоги ОСОБА_5 щодо закриття провадження у справі є безпідставними з огляду на приписи частини третьої статті 377 ЦПК України, згідно якої якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті, тобто скасування судового рішення та закриття провадження у справі.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 лютого 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Козак О.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 49