Провадження № 3/679/21/2025
Справа № 679/1962/24
12 лютого 2025 року м.Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
13.12.2024 о 00 годин 06 хвилин в м.Нетішин по вул.Незалежності, 1 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Ауді» державний номерний знак « НОМЕР_2 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан визначення алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала. Пояснила, що 12.12.2024 приїхала в м.Нетішин в гості до сестри ОСОБА_2 на святкування дня народження племінника. Під час застілля вона не вживала алкогольні напої. Ввечері сестрі потрібно було терміново поїхати на роботу, тому вона запропонувала її підвезти, на що та погодилася. Коли вони вдвох приїхали на робоче місце сестри, яка займається виготовленням фотозон з повітряних кульок, то не встигли до півночі зробити все необхідне і виїхали назад вже після 00 год. Керуючи автомобілем вона побачила, що за ними їде автомобіль поліції і вимагає зупинитися. Оскільки до місця проживання сестри залишалася незначна відстань, тому вона продовжила рух і припаркувалася біля її будинку. Коли підійшли працівники поліції, то вони не представилися, пояснили, що вона порушила комендантську годину і попросили пред'явити посвідчення водія, не взявши до уваги пояснення щодо причин такого порушення. Далі працівники поліції сказали, що у зв'язку з воєнним станом її автомобіль підпадає під вилучення і почали вимагати віддати ключі від нього. Після цього поліцейський запитав чи вживала вона алкоголь, сказав, що чує від неї його запах і в неї почервоніле обличчя. На що вона пояснила, що алкоголь не вживала, а вживала сестра і запах відчувається від неї. У відповідь поліцейський запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проїхати у лікарню, але не вказала в яку саме. Через вказані події вона розгубилася, злякалася, що заберуть автомобіль, який вона нещодавно купила, тому відмовилася від вищевказаної пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння. Після цього, відносно неї склали протокол про адміністративне правопорушення, підписати який вона відмовилася. Інші документи, що є в матеріалах справи при ній не складалися.
В судовому засіданні захисник - адвокат Бойко В.Ф. просив закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"). Вважає, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не є належним доказом винуватості при ухиленні водія від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки відповідно до вимог ст.266 КУпАП фіксування технічними засобами здійснюється лише при огляді водія. Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення вимог ч.6 ст.266 КУпАП при його складанні не залучено двох свідків. З відеозапису також неможливо встановити ознаки сп'яніння, які вказані в протоколі, а ознака «почервоніння обличчя» є ознакою наркотичного, а не алкогольного сп'яніння.
Крім того, направлення на огляд було виготовлено після складення і оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, що суперечить вимогам п.п.7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.
На думку захисника, наведені обставини в сукупності не засвідчують обставину відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вона в заклад охорони здоров'я не доставлялася і від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я не відмовлялася. А відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, тому в її діях відсутній склад цього правопорушення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 - сестра особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_1 . Крім того пояснила, що на святкуванні дня народження сина вживала алкогольні напої, а її сестра ні, тому і запропонувала відвезти її на роботу. Свідок вказала, що через тиск зі сторони працівників поліції і погрози вилучити автомобіль ОСОБА_1 відмовилася проходити огляд на стан сп'яніння та їхати в лікарню, після чого відносно неї склали протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з п.п.1.1, 1.9 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні: знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регулюється ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п.п.2, 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п.п.6-8 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п.п.8, 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015№ 1376, протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пунктами 5, 6 розділу ІІ Інструкції передбачено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Як вбачається з даних відеофіксації події та пояснень ОСОБА_1 вона відмовилася від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, про що була зроблена відповідна відмітка поліцейським.
На місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого та у зв'язку з проведенням відеофіксації вказаних обставин свідки, відповідно до п.6 розділу ІІ Інструкції, не залучалися.
Свідком вказаних подій була ОСОБА_2 , допитана в судовому засіданні як свідок, яка не заперечила той факт, що її сестра ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, сказала, що в лікарню не поїде. Вказане також доводиться даними відеофіксації події.
Також не заслуговують на увагу твердження захисника про порушення вимог п.п.7,8 Порядку так як направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції було виготовлено після складення і оголошення протоколу про адміністративне правопорушення. Суддя звертає увагу на те, що таке направлення складається у тому випадку, коли особа погоджується на проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, момент виготовлення такого направлення не має правового значення та не може свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністартивного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують винуватість останньої у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вище позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи.
Водночас суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення ЄСПЛ у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, 10.02.2010).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Бойка В.Ф., свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Об'єктивно вина ОСОБА_1 підтверджується даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №195217 від 13.12.2024, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився;
- відеофайлів, які містяться на CD-диску, що долучений до матеріалів справи, на яких зафіксовано, як поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, пропонує проїхати для цього в медичний заклад, однак вона декілька раз категорично відмовляється від проходження такого огляду. Після цього відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оголошено його, запропоновано підписатися в протоколі, однак вона відмовилася від підпису.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що матеріалах справи про адміністративне правопорушення є достатньо належних, допустимих та достовірних доказів, які не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення враховую вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, підвищену суспільну небезпечність вчиненого порушення і приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.23, 33, 34, 40-1, 283-285, 287-289 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Реквізити для сплати штрафу: код класифікації доходів бюджету: 21081300; протокол серії ЕПР1 №194378, рахунок UA748999980313060149000022001, отримувач ГУК у Хмельницькій області/Хмельницька обл./ 21081300, код за ЄДРПОУ- 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Оригінали квитанцій про сплату штрафу та судового збору обов'язково необхідно надати суду.
Суддя О.В. Сопронюк