Справа№464/7837/24
пр.№ 3/464/482/25
03.03.2025 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП,
установила:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 320203 від 13 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП.
З даного протоколу вбачається, що 13 листопада 2024 року о 03:10 год гр. ОСОБА_1 за адресою: м. Львів, вул. Драгана, 16 перебував у п'яному вигляді з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці), чим порушив громадську мораль та людську гідність.
Постановами судді від 14 січня 2025 року та 03 лютого 2025 року вказаний протокол повернуто Управлінню патрульної поліції у Львівській області ДПП для належного оформлення, з наступних підстав.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган /посадова особа/ при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Виходячи з приписів ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Натомість складений інспектором протокол про адміністративне правопорушення указаним вимогам не відповідає.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року за № 1376.
Даним актом, що є обов'язковим в органах поліції, встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
У відповідності до ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», наведено наступне: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. Указаний перелік є однозначним та додатковому розширенню не підлягає.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення особу, що притягується до адміністративної відповідальності, встановлено за допомогою «ІПНП», що не відповідає вищезазначеним вимогам. База «ІПНП» не є документом, що посвідчує особу, та унеможливлює ідентифікацію відомостей про особу.
Суддя звертає увагу на те, що обов'язок встановлення особи для можливості складання протоколу про адміністративне правопорушення, покладено на особу, яка такий протокол складає. За відсутності у особи при собі документів законодавством визначено дії співробітника поліції, який повинен вчинити для встановлення тієї чи іншої особи, зокрема у відповідності до ст.ст.259, 260 КУпАП. Натомість докази виконання таких законодавчих вимог до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Повістка про виклик на розгляд справи направлена на адресу: АДРЕСА_1 , що вказана у протоколі на ім'я ОСОБА_1 не була вручена останньому та повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 10 грудня 2024 року особа на ім'я ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 26 січня 2007 року.
За вказаних обставин суддя не має можливості встановити чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 .
Згідно з положенням про інформаційно-телекомунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 № 676, основними завданнями системи ІПНП є:
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України;
забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС;
забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу;
забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Система ІПНП призначена для:
формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС;
обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції;
аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки;
надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС;
генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями;
здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом;
використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об'єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах;
забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції;
забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС;
комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.
Отже, система ІПНП не призначена для посвідчення особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення.
Недоліки протоколу про адміністративне правопорушення перешкоджають розгляду справи, унеможливлюють суд здійснити всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, прийняти законне та обґрунтоване рішення по ній, як того вимагає ст.245 КУпАП.
13 лютого 2025 року вказані матеріали повернулись до суду, проте недоліки протоколу не усунуто.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з'явилася, повідомлялася про дату, час та місце проведення такого судовою повісткою.
Разом з тим, відповідно до ст.38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинено 13 листопада 2024 року.
За умовами п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Верховний суд у Постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а) зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
За вимогами ч.6 ст.13, ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Аналізуючи наведене, закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення виключає провадження у справі.
Керуючись ст.ст.38, 221, 247, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Галина ШАШУРІНА