Рішення від 21.02.2025 по справі 452/4640/24

Справа № 452/4640/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" лютого 2025 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Постановою № 251 від 11 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) (далі - Постанова).

Із Постановою позивач не згідний, позаяк адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП він не вчиняв, а сам розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відбувся з грубим порушенням вимог Конституції України, міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства України, практики їх застосування Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Верховним Судом України, інших нормативно-правових актів, а також вимог КУпАП.

Так, з Постанови вбачається, що:«06 грудня 2024 року біля 11 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 прибув громадянин ОСОБА_1 . Під час звірки військово-облікових даних, старший солдат ОСОБА_3 з'ясувала, що військовозобов'язаний « ОСОБА_4 » не оновив їх у термін, передбачений законом, а саме до 17.07.2024 року.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Так, 06 грудня 2024 року відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що позивач нібито будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 року і по даний час, не уточнив свої облікові та інші дані. Також у протоколі зазначено, що розгляд відбудеться о 14.00 год. 11.12.2024 року.

Разом з тим, 11 грудня 2024 року відносно позивача по факту розгляду вищезгаданого протоколу винесено постанову вже за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У цій постанові не зазначено жодних мотивів і про перекваліфікацію дій позивача із ч. 3 ст.210-1 КУпАП на ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Крім цього, у постанові вказано, що під час звірки військово-облікових даних, старший солдат ОСОБА_3 з'ясувала, що військовозобов'язаний « ОСОБА_4 » не оновив їх у термін, передбачений законом, а саме до 17.07.2024 року, тобто у постанові встановлено порушення військовозобов'язаним « ОСОБА_4 » порядку оновлення військово-облікових даних, і не зрозуміло, яке відношення до цього правопорушення має позивач.

ОСОБА_1 звертає увагу на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було порушено його право на захист, та не запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката. Ненаданням відповідачем позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачене статтею 268 КУпАП та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування наведеної.

Крім цього, позивач зазначає, що його дружина ОСОБА_5 є інвалідом другої групи, потребує постійного догляду, оскільки не може сама себе повноцінно доглянути. А також, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, у зв'язку із чим він постійно зайнятий доглядом дружини та дітей.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить суд скасувати постанову №251 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 11.12.2024 року та закрити провадження в адміністративній справі.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано відзив, в якому, зокрема, зазначено, що відповідач заперечує проти вказаних доводів ОСОБА_1 та вказано, що норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).

Разом із тим, ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно) не уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підп.1 п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ, а саме: адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров'я, у разі перебування на території України шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов 'язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підп.1 п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №363З-IX, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому його дії вірно кваліфіковані ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Щодо помилкового зазначення в назві оскаржуваної постанови №251 від 11.12.2024 року «ПОСТАНОВА №251 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення» та абз.8 стор.4 «Враховуючи, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП», та щодо запису відносно військовозобов'язаного « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_1 » та відносно «перекваліфікації», зі слів позивача, «ПОСТАНОВА №251 по справі про адміністративне правопорушення за частиною З статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення» та абз.8 стор.4 «Враховуючи, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП» то таке слід кваліфікувати як описку, яка не спростовує порушення позивачем вимог підп.1 п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3633-ІХ, ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, який просив задовольнити. Додатково пояснив, що не згідний з тим, що у протоколі вказана одна стаття притягнення до відповідальності, а у постанові - інша. Також зазначено іншу людину, а не його. У нього була відстрочка. За термін першої відстрочки все було вірно і ніяких правопорушень не було. При накладенні штрафу, він був присутній у ТЦК. Його викликали в дану установу, так як він вже другий раз подав документи на продовження відстрочки, оскільки перший термін закінчився. Причина відстрочки - догляд за дружиною, яка є інвалідом 2 групи. Коли він подав документи на продовження відстрочки, його дані внесли в базу розшуку і сказали з'явитись для уточнення даних. Він тому звернувся у ТЦК вирішувати, що сталось, оскільки мав відстрочку, всі його дані були в реєстрі, він до ТЦК вже звертався. На нього накладено штраф з невідомих йому причин. У вересні 2024 року він отримав першу відстрочку і кожних три місяці треба поновляти цю відстрочку. Після закінчення терміну дії першої відстрочки він подав документи на повторне продовження відстрочки щодо нього і тоді почався процесу накладення на нього штрафу. Він побачив у програмі «Резевр плюс» відомості про те, що йому не було повторно надано відстрочку. Намагався з'ясувати в ТЦК на підставі чого йому не надано повторно відстрочки. Йому повідомили, що повторна відстрочка йому буде надана після того, як він оплатить штраф. У ТЦК письмово відповідь відмовились надавати, щоб він не міг оскаржити нічого в суді. Цей штраф вважає незаконним. У нього все в порядку з документами. Він звернувся до відповідача із документами для надання йому повторної відстрочки. Там у нього запитали, чи накладено на нього штраф, на що він відповів що штраф накладено і цей штраф він вважає незаконним та з цього приводу звернувся в суд. У відповідь почув, що у нього не приймуть документів поки не вирішиться питання із оплатою штрафу. Йому повідомили, що нададуть відстрочку, однак після того як він принесе до них відповідь за штраф.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, тому суд розглядає справу у відсутності представника.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення із таких підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є уродженцем та жителем с. Максимовичі Самбірського району Львівської області (а.с. 11-13). Із 13.10.2014 року перебуває в шлюбі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 20).

Із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 18-19).

Як вбачається із довідки про склад сім'ї від 06.12.2024 року, ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ними за вказаною адресою зазначені двоє їхніх малолітніх дітей, а саме: дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 17).

Також даними витягів з реєстру територіальної громади від 16.08.2024 року та 08.08.2024 року підтверджується адреса місця проживання позивача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 21-22).

Дружина позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, що відомо із довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 034934 від 03.08.2021 року (а.с. 10).

У відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Частинами 7-9 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов'язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Поряд з цим, до матеріалів справи долучено протокол № 419 про адміністративне правопорушення, складений старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , лейтенантом ОСОБА_9 , із тексту якого відомо, що «06.12.2024 року о 11.00 год. військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Являючись військовозобов'язаним, під час дії в Україні особливого періоду ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, визначені абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ (набрав чинності 18.05.2024 року), а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, а також і в подальшому по даний час, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Вказане зумовлює наявність в його діях юридичного складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП» (а.с. 5-6).

Також до справи долучено постанову № 251 від 11.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у тексті якої зазначено, що «оператор групи обліку сержантів, солдатів запасу старший солдат ОСОБА_3 з'ясувала під час звірки військово-облікових даних, що військовозобов'язаний ОСОБА_4 не оновив даних у термін, передбачений законом, а саме до 17.07.2024 р. Далі по тексту постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказано, що ця постанова набирає законної сили 25.11.2024 року» (а.с. 7-9).

Слід зазначити, що ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Поряд з цим ч. 3 ст. 210 КУпАП містить відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно наведеного протоколу, кваліфікація дій ОСОБА_1 зазначена за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. У постанові дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210 КУпАП та не вказано жодних мотивів про перекваліфікацію. Також, згідно тексту постанови відомо, що не оновив своїх даних ОСОБА_4 , однак притягають до відповідальності ОСОБА_1 . Дата набрання законної сили постановою містить суперечливі дані.

Згідно вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У тексті постанови № 251 від 11.12.2024 року зазначено, що військовозов'язаний ОСОБА_4 не оновив даних у строк до 17.07.2024 року.

Позивачем під час розгляду справи вказано, що він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу оформлення відстрочки від мобілізації, яка йому була надана у вересні 2024 року. Про те, що позивач має право на відстрочку згідно вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач підтвердив долученими до позову документами. Вказане підтверджує відсутність необхідності повторного оновлення даних при продовженні терміну надання відстрочки, оскільки не змінились правові підстави її надання.

Відтак, враховуючи наведене в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Враховуючи обставини справи, має бути надана можливість реалізації прав особою, чого позивачу надано не було і відзив даних протилежного не містить. До того ж, суду не надано документу, який би вказував, що викладене у постанові слід вважати опискою, та що саме ОСОБА_1 не оновлено даних. Документ, в даному випадку постанова № 251 від 11.12.2024 року, має чітко вказувати, хто притягується до відповідальності, за які дії і на кого накладається адміністративне стягнення та який строк для оскарження постанови. У спірній постанові наведені обставини є суперечливими та однозначно не вказують, що дії, за які притягується ОСОБА_1 , вчинив саме він.

Керуючись статтями 77, 94, 241-247, 250-251, 268-272, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № 251 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 11 грудня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. та закрити провадження в адміністративній справі.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено копію рішення після його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення буде виготовлений 26.02.2025 року.

Суддя

Попередній документ
125526079
Наступний документ
125526081
Інформація про рішення:
№ рішення: 125526080
№ справи: 452/4640/24
Дата рішення: 21.02.2025
Дата публікації: 05.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.02.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 20.12.2024
Розклад засідань:
30.01.2025 12:15 Самбірський міськрайонний суд Львівської області
21.02.2025 10:30 Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАЛИН ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГАЛИН ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ