Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/7629/24
28.02.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: завідувач Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боричок К.В., про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 та Виноградівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: завідувач Виноградівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Боричок К.В., про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_3 , після смерті яка залишилася спадщина, а саме земельна ділянка площею 0,4600 га, що знаходиться на території Боржавської сільської ради Виноградівського району. 1/2 частина даної земельної відповідно до Свідоцтва на право на спадщину за законом належала матері позивача ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина- вказана 1/2 частина земельної ділянки (0,23 га) ріллі, яка знаходиться на території Боржавського старостинського округу Виноградівської міської ради Берегівського району Закарпатської області. Оригінали документів на вищевказане нерухоме майно за життя спадкодавця було втрачено при невідомих обставинах для позивача. Позивач та його рідна сестра (відповідач) є спадкоємцями за законом першої черги. Позивач вказує, що але між ним та його сестрою ОСОБА_5 існувала домовленність про те, що ОСОБА_2 успадковує батьківське майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 , а він, ОСОБА_1 - майно, яке успадкувала його мати за її покійним братом ОСОБА_3 . Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила. Таким чином через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання належним чином, на розгляд справи не з'явилися.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, згідно якої визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача Виноградівської міської ради подав до суду заяву про розгляд сраи у його відсутність, заперечень проти вимог позивача не має.
Третя особа в судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть.
Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно - земельна ділянка загальною площею 0,46 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Боржавської сільської ради Виноградівського району, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗК №016695 від 18 липня 2002 року.
1/2 частину даної земельної ділянки успадкувала мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується дублікатом Свідоцтва на право на спадщину за законом від 16.06.2017.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть.
На випадок своєї смерті спадкодавець заповідального розпорядження не залишила.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на вищевказану земельну ділянку, тобто 1/2 її частину, площею 0,2300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Боржавської сільської ради Виноградівського району.
Оригінали документів на вищевказане нерухоме майно за життя спадкодавця було втрачено при невідомих обставинах для позивача.
Позивач та його рідна сестра (відповідач ОСОБА_6 ) є спадкоємцями за законом першої черги після смерті їх матері ОСОБА_4 .
У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України позивач, як спадкоємець за законом першої черги спадщину після смерті матері прийняв, оскільки проживав разом з спадкодавцем на день її смерті, про що свідчить довідка Виноградівської міської ради від 22.10.2024 № 20.1-07/724.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
За прийняттям спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., однак завідуюча державної нотаріальної контори відмовила позивачу в оформленні спадщини із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що свідчить лист-відмова державного нотаріуса від 25.07.2024 р. №295/01-16.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом після смерті матері має законне право на визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268,1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, уродженцем с. Боржавське Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованим та проживаючим: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), площею 0,2300 га (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № №016695 виданий 18 липня 2002 року), яка знаходяться на території с. Боржавське, Берегівського району Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко