Категорія №2.6
Іменем України
15 листопада 2010 року Справа № 2а-6058/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - Єрошкін Ю.С. (довіреність від 15.03.2010 № 25.15-183/1)
від відповідача - Легка Ю.Ю., Цветкова О.О.
(довіреність від 06.09.2010 № 15-9-2751)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Луганської регіональної торгово-промислової палати
до Головного управління юстиції у Луганській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганської регіональної торгово-промислової палати до Головного управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови в реєстрації статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати в новій редакції, що затверджена загальними зборами членів Луганської регіональної торгово-промислової палати від 02 квітня 2008 року;
- зобов'язати здійснити державну реєстрацію статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати в новій редакції, що затверджена загальними зборами членів Луганської регіональної торгово-промислової палати від 02 квітня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
15.03.2010 Луганською регіональною торгово-промисловою палатою було надано Головному управлінню юстиції у Луганській області заяву про реєстрацію статуту позивача в новій редакції. Відповідач листом від 07.04.2010 № 9-4-2899 відмовив у державній реєстрації статуту посилаючись на те, що позивачем порушено місячний термін подання заяви у відповідний реєструючий орган, дані в реєстрі учасників загальних зборів не відповідають дійсності, та роз'яснив, що у разі усунення виявлених недоліків Луганська регіональна торгово-промислова палата має право повторно звернутися із заявою про реєстрацію статуту у новій редакції. Позивачем були виправлені недоліки у реєстрі та супровідним листом 13.05.2010 був наданий реєстр членів палати від 02.04.2008 з копіями та фотокопіями свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, а також було доведено до відома відповідача, що прострочення місячного строку подачі заяви про реєстрацію з доданими до неї документами не підпадають під жодну з підстав для відмови у реєстрації статуту, а саме порядку створення торгово-промислової палати, встановленого Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні», не порушено і статут відповідає законодавству України та не протиричить статуту торгово-промислової палати України, про що зроблена відповідна відмітка на титулі погодження статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати з торгово-промислової палати України. Відповідач своїм листом від 28.05.2010 № 9-4-5926 повторно відмовив в реєстрації статуту, посилаючись на те, що підпис на заяві не засвідчений відповідно до чинного законодавства, що не відповідає дійсності, оскільки виправлялись лише недоліки за реєстром, а документи були подані відповідачу ще з заявою від 15.03.2010, та до заяви не додано нотаріально засвідченої копії статуту торгово-промислової палати і копії протоколу установочного з'їзду та документа про сплату реєстраційного збору, а також пропущений місячний термін подання заяви у відповідний реєструючий орган. З огляду на викладене, позивач вважає дії відповідача такими, що суперечать пункту 7 статті 9 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, про що надали суду заперечення проти адміністративного позову від 26.08.2010 № 9-9-9905, в яких посилаються на таке (арк. справи 34-36).
15.03.2010 до Головного управління юстиції у Луганській області надійшла заява про реєстрацію статуту із змінами Луганської регіональної торгово-промислової палати. За результатами здійсненої правової експертизи документів, Головним управлінням юстиції у Луганській області було прийнято рішення про відмову у реєстрації змін до статуту. Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» для державної реєстрації торгово-промислової палати у відповідний реєструючий орган у місячний термін з дня прийняття статуту подається заява, до якої додається нотаріально засвідчена копія статуту торгово-промислової палати і протоколу з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут. Таким чином, позивачем були порушені строки подання заяви, а саме зміни, які були затверджені 02.04.2008, повинні були бути подані на реєстрацію не пізніше ніж 02.05.2008. Також виявлені розбіжності щодо відомостей, зазначених у свідоцтвах про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що дозволило відповідачу дійти висновку про недостовірність вказаних відомостей. У супровідному листі до рішення про відмову у реєстрації було зазначено, що у разі усунення виявлених недоліків позивач має право повторно звернутися із заявою про реєстрацію змін до статуту. Нотаріально засвідчена заява про реєстрацію змін, яка була подана до Головного управління юстиції у Луганській області, не підлягає поверненню, а тому залишається у реєстраційній справі позивача. Для реєстрації статуту із змінами в органи юстиції подається заява засновників або уповноваженого представника (представників), підписи яких засвідчуються у встановленому законодавством порядку, але у поданій заяві підпис не засвідчено відповідно до чинного законодавства. Одночасно з цим, позивачем до заяви не були додані нотаріально засвідчені копії статуту торгово-промислової палати, нотаріально засвідчена копія протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут (не менш ніж 50 осіб) та документ про сплату реєстраційного збору.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначає та встановлює Закон України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
У відповідності із частиною 1 статті 1 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Порядок державної реєстрації торгово-промислових палат регламентований статтею 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та Положенням про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809.
Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності із частиною 1 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» державна реєстрація Торгово-промислової палати України провадиться Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим - Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат - відповідно обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції.
Для державної реєстрації торгово-промислової палати згідно з частиною 2 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» у відповідний реєструючий орган у місячний термін з дня прийняття статуту подається заява її засновників. До заяви додаються нотаріально засвідчені копії статуту торгово-промислової палати і протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут. Державна реєстрація Торгово-промислової палати України провадиться на підставі її заяви та Статуту, прийнятого з'їздом Торгово-промислової палати України.
За державну реєстрацію торгово-промислової палати, подальших змін до її статуту справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зміни до статуту торгово-промислової палати підлягають реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації торгово-промислової палати.
Відмова у державній реєстрації торгово-промислової палати можлива лише в разі порушення встановленого цим Законом порядку створення торгово-промислової палати або невідповідності її статуту законодавству України. Відмова у реєстрації торгово-промислової палати з інших підстав не допускається. Відмову в державній реєстрації торгово-промислової палати може бути оскаржено в судовому порядку (частини 7 та 8 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Для реєстрації регіональних торгово-промислових палат в органах юстиції відповідно до пункту 2 Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809, подаються такі документи:
- заява засновників або уповноваженого представника (представників), підписи яких засвідчуються у встановленому законодавством порядку;
- нотаріально засвідчена копія статуту торгово-промислової палати;
- нотаріально засвідчена копія протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли Статут (не менш як 50);
- відомості про засновників (не менш як 50): для юридичних осіб - назва юридичної особи, її місцезнаходження, копія документа про реєстрацію (нотаріально засвідчена); для фізичних осіб - громадян України, зареєстрованих як підприємці, - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, відомості про реєстрацію як підприємця;
- документ про сплату реєстраційного збору.
Згідно із пунктом 10 Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809, зміни до статуту торгово-промислової палати підлягають реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації торгово-промислової палати. Заява про реєстрацію змін та доповнень розглядається в місячний строк. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію змін, про що робиться відповідна відмітка в реєстрі та на першому примірнику статуту, або відмову в їх реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, 15 березня 2010 року Луганська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 15 березня 2010 року реєстр. № 356 про реєстрацію статуту із змінами та доповненнями відповідно до рішення загальних зборів членів Луганської регіональної торгово-промислової палати від 02 квітня 2008 року протокол № 1 (арк. справи 42).
Згідно правового висновку щодо внесення змін до статутних документів Луганської регіональної торгово-промислової палати, погодженого та затвердженого 07 квітня 2010 року, правовою експертизою встановлено, що порушено строки подання заяви, а саме: зміни, які були затверджені 02 квітня 2008 року, повинні були бути подані на реєстрацію не пізніш, як 02 травня 2008 року, і відомості про учасників загальних зборів (членів торгово-промислової палати), які зазначені у реєстрі, у більшості не відповідають відомостям, зазначеним у свідоцтвах про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що дозволило дійти висновку про недостовірність указаних відомостей (арк. справи 39-40).
За результатами розгляду заяви від 15 березня 2010 року, наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 07 квітня 2010 року № 294-В на підставі пункту 5 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», пункту 10 Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5, та пункту 7 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднання громадян та інших громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 грудня 2006 року № 92/5, у реєстрації змін до статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати відмовлено (арк. справи 38).
13 травня 2010 року Луганська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 13 травня 2010 року № 25.15-353 про реєстрацію статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати у новій редакції (арк. справи 112).
Згідно правового висновку щодо внесення змін до статутних документів Луганської регіональної торгово-промислової палати, погодженого та затвердженого 28 травня 2010 року, правовою експертизою встановлено, що в порушення пункту 2 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та пункту 2 Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, до заяви про реєстрацію не додано: нотаріально засвідченої копії статуту торгово-промислової палати, нотаріально засвідченої копії протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут (не менш як 50), документа про сплату реєстраційного збору. Крім того, з наданих документів було встановлено порушення строків подання заяви, чим порушено вимоги пункту 2 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», а саме, - зміни, які були затверджені 02 квітня 2008 року, повинні були бути подані на реєстрацію не пізніш, як 02 травня 2008 року (арк. справи 110-111).
За результатами розгляду заяви від 13 травня 2010 року, наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 28 травня 2010 року № 453-В на підставі пункту 5 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», пункту 10 Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5, та пункту 7 Порядку підготовки та оформлення рішень щодо легалізації об'єднання громадян та інших громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 грудня 2006 року № 92/5, у реєстрації змін до статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати відмовлено (арк. справи 109).
З системного аналізу статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809, вбачається, що частина 2 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлює як порядок реєстрації торгово-промислової палати, так і порядок реєстрації змін до статуту торгово-промислової палати.
Враховуючи, що зміни до статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати були затверджені на загальних зборах членів Луганської регіональної торгово-промислової палати 02 квітня 2008 року, про що свідчить протокол від 02 квітня 2008 року № 1 та рішення від 02 квітня 2008 року № 1 (арк. справи 47-56, 57), а з заявами про реєстрацію змін до статуту Луганська регіональна торгово-промислова палата звернулась лише 15 березня 2010 року та 13 травня 2010 року, а також те, що при першому зверненні відомості про учасників загальних зборів (членів торгово-промислової палати), які зазначені у реєстрі, не відповідали відомостям, зазначеним у свідоцтвах про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а при другому зверненні до заяви про реєстрацію не було додано нотаріально засвідченої копії статуту торгово-промислової палати, нотаріально засвідченої копії протоколу установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів засновників, що прийняли статут (не менш як 50) та документа про сплату реєстраційного збору, суд прийшов до висновку, що позивачем був порушений встановлений частиною 2 статті 9 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» порядок реєстрації змін до статуту.
З огляду на викладене, рішення Головного управління юстиції у Луганській області про відмову в реєстрації змін до статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати, які оформлені наказами від 07 квітня 2010 року № 294-В та від 28 травня 2010 року № 453-В, цілком відповідають вимогам Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та Положення про порядок державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 08 червня 1998 року № 35/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 1998 року за № 369/2809, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в реєстрації статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати в новій редакції, що затверджена загальними зборами членів Луганської регіональної торгово-промислової палати від 02 квітня 2008 року, та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати в новій редакції, що затверджена загальними зборами членів Луганської регіональної торгово-промислової палати від 02 квітня 2008 року.
Крім того, суд також зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - накази Головного управління юстиції у Луганській області від 07 квітня 2010 року № 294-В та від 28 травня 2010 року № 453-В про відмову у реєстрації змін до статуту Луганської регіональної торгово-промислової палати. Саме вони мають вплив на його права та обов'язки. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів). З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22 листопада 2010 року.
Суддя Т.І. Чернявська