Категорія № 2.33
Іменем України
25 листопада 2010 року Справа № 2а-7990/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.
при секретарі - Кір'ян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови від 20.09.2010 № 000909 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», -
21.10.2010 позивач ОСОБА_1 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послалася на наступне.
У вересні 2010 року відповідачем було винесено припис, в якому зобов'язано відповідача надати інформацію про вартість реалізованої продукції за липень 2010 року, при цьому не зазначено, яке саме порушення законодавства про захист прав споживачів вчинене позивачем. 20.09.2010 постановою № 00909 на ПП ОСОБА_1 відповідачем накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. за порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме - п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів». В постанові зазначено, що позивачем створені перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торгівельного та інших видів обслуговування.
Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою та незаконною з наступних підстав.
Відповідачем не було встановлено порушень законодавства про захист прав споживачів, оскільки приписом позивача було зобов'язано до 20.09.2010 надати інформацію про вартість реалізованої продукції за липень 2010 року, а не припинити будь-яке порушення, що міститься у ст.23 Закону, при цьому припис не містить встановлених перевіркою порушень та вимог щодо їх усунення, тому порушено вимоги постанови КМУ від 21.05.2009 № 502 щодо прийняття рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень. Відповідно до повноважень, наданих пунктом 5 постанови КМУ від 12.09.2007 № 217, територіальний орган Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким є Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області, не має права вимагати від суб'єкта господарювання надання інформації щодо вартості реалізованої продукції.
Постановою КМУ від 21.05.2009 № 502 забороняється проведення планових заходів до 31.12.2010, окрім суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, до яких не відноситься позивач.
Крім того, відповідно до п.4 постанови КМУ № 1177 від 17.08.2002 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом. Актом проведення перевірки № 001325 від 26.08.2010 встановлено порушення п.37 Порядку проведення торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ № 833 від 15.06.2006, що виразилось у нестворені умов для проведення перевірки (замість ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» або п.2 Положення № 1177). Суть порушення вказано загально і не зрозуміло, не вказано, якими саме діями позивача створено перешкоди. Також відповідачем незаконно, з перевищенням наданих законодавством повноважень, двічі протягом календарного року проведено планові заходи, в результаті яких складені відповідні акти перевірок, що є порушенням постанови КМУ від 27.12.2008 № 1164.
Таким чином, на думку позивача, відповідачем постанова № 000909 від 20.09.2010 прийнята з порушенням законодавства України, а саме - ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» та з порушенням обмежень щодо проведення перевірок, встановлених постановою КМУ від 21.05.2009 № 502 та вимог щодо прийняття рішень лише у разі невиконання приписів про усунення порушень.
На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000909 від 20.09.2010, судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути за її відсутності. Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в своїх запереченнях послалися на наступне.
26.08.2010 згідно направлення на проведення перевірки від 26.08.2010 № 001325 відповідно плану роботи на 3 квартал 2010 року Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області здійснило планову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у торгівельному приміщенні ПП ОСОБА_1 за адресою: Луганська область, м. Попасна, вул. Первомайська, 69/1. Позивачка була попереджена повідомленням про проведення перевірки № 4111 від 13.08.2010, яке було отримане позивачкою особисто 17.08.2010.
Під час проведення перевірки 26.08.2010 на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів ПП ОСОБА_1, останньою були створені перешкоди службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також Правил торговельного та інших видів обслуговування, що виразилось у нестворенні умов для проведення перевірки, отже було порушено п.37 Порядку, про що складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.08.2010 № 001325. Відповідальність за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки передбачає п. 8 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контрою), отже, для розрахунку штрафних санкцій відповідно до вимог п.8 ст.23 Закону посадові особи відповідача, які здійснювали перевірку, зобов'язали позивача надати інформацію до Управління про вартість реалізованої продукції за липень 2010 року.
Позивача як суб'єкта господарювання з високим ступенем ризику було заплановано перевірити 1 раз на рік, а саме у 3 кварталі 2010 року. Під час здійснення заходів щодо уточнення дислокації суб'єктів господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність на території м. Попасна, було перевірено той факт, що позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, про що свідчить службова записка головного спеціаліста Мороз Т.І. 04.08.2010 спеціалісти Управління здійснили планові заходи з державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів від 04.08.2010 № 001237, але вказана перевірка була визнана такою, що не відбулася, оскільки порушено процедуру попередження про перевірку. Враховуючи, що планові заходи державного нагляду відносно ПП ОСОБА_1 були заплановані на 3 квартал 2010 року, їй було надіслано повідомлення на проведення перевірки № 4111 від 13.08.2010.
На підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.08.2010 № 001325 прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених п.8 ст.23 Закону, а саме - за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування до ПП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.
На підставі викладеного, представники відповідача просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно - епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23.06.2009 № 229, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі -Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (п.1.1), основними завданнями Управління є, зокрема, здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та про рекламу на території відповідного регіону (п.2.2) та накладення штрафів на суб'єктів господарювання, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами за порушення прав споживачів у випадках, передбачених законодавством (п.2.7). Управління має право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до діючого законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів (п.3.1 Положення, п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до п.13 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.2 ст.26 Закону, результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 12.09.1995, № запису НОМЕР_1 (а.с.14).
13.08.2010 відповідачем позивачеві було направлено повідомлення № 4111 на проведення перевірки, яким ОСОБА_1 повідомлялася про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі і надання послуг 26 серпня 2010 року о 10:00 годині у торговому приміщенні за адресою: м. Попасна, вул. Первомайська, 69/1, яке було отримане особисто позивачем 17.08.2010, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.41).
26.08.2010 з 10:00 години по 12:00 годину службовими особами державного органу у справах захисту прав споживачів - головними спеціалістами Черкасовою О.П. та Плотницьким І.В. на підставі розпорядження від 26.08.2010 № 001325 проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у торговельному приміщенні за адресою: м. Попасна, вул. Первомайська, 69/1, у присутності ПП ОСОБА_1, якою встановлено створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також Правил торговельного та інших видів обслуговування, що виразилось у нестворенні умов для проведення перевірки, що є порушенням п.37 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ № 833 від 15.06.2006, за результатами перевірки складено акт № 001325 від 26.08.2010 (а.с.11).
26.08.2010 службовими особами відповідача, які проводили перевірку, було внесено припис керівнику господарюючого суб'єкта ПП ОСОБА_1 про надання інформації про вартість реалізованої продукції за липень 2010 року, зобов'язано про виконання припису доповісти Управлінню у справах захисту прав споживачів у Луганській області до 20.09.2010 (а.с.12).
20.09.2010 Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області постановою від 20.09.2010 № 000909 на підставі ст. 26, ч. 1 п. 8 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, до ПП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с.13).
Таким чином, суд вважає встановленим, що з боку позивачки дійсно мало місце створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, і відповідачем у межах наданих йому повноважень було прийнято оскаржуване рішення про застосування до позивачки штрафу.
Посилання позивача про порушення відповідачем постанови КМУ від 21.05.2009 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», відповідно до якого органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 року визначено тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, не приймається судом до уваги, оскільки ПП ОСОБА_1 відноситься саме до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, що підтверджується службовою запискою головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Мороз Т.І. від 06.07.2010 (а.с.38), тому відповідачем не порушено вимог вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, і він мав проводити перевірку ПП ОСОБА_1
Що стосується посилання позивача на те, що відповідачем здійснювалися планові заходи державного контролю за його господарською діяльністю з періодичністю 2 рази на рік, а саме - 04.08.2010 та 26.08.2010, що не передбачено для жодного суб'єкта господарювання із встановленими ступенями ризику, суд вважає його необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)», до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у ДКПП.
Пунктом 8 постанови № 1164 встановлено, що планові заходи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю, пов'язаною з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), суб'єктів господарювання здійснюються в установленому порядку з такою періодичністю:
- з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
- з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
- з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки.
Оскільки ПП ОСОБА_1, як зазначено вище, є суб'єктом господарювання з високим ступенем ризику, її діяльність було заплановано перевірити 1 раз на рік - у 3 кварталі 2010 року, що підтверджується Планом проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на 3-й квартал 2010 року (а.с.36).
Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Згідно ч.4 статті 5 зазначеного Закону, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
06.07.2010 відповідачем було направлене позивачеві повідомлення № 3374 на проведення перевірки, яка відбудеться з 19.07.2010 по 04.08.2010 (а.с.50), 04.08.2010 головними спеціалістами Мороз Т.І., Найдьоновим О.А., Злотницьким І.В., Черкесовою О.П. було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, і складено відповідний акт № 001237 від 04.08.2010 (а.с.47).
Проте в порушення вищезазначених норм закону повідомлення № 3374 було направлене простою кореспонденцією, і оскільки у відповідача були відсутні підтвердження отримання позивачем цього повідомлення, тому перевірка від 04.08.2010 була визнана такою, що не відбулася, акт перевірки № 001237 від 04.08.2010 було скасовано, оскільки було порушено процедуру попередження про перевірку.
Таким чином, відповідачем правомірно проведено перевірку ПП ОСОБА_1 26.08.2010, згідно Плану проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на 3-й квартал 2010 року, без порушень постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)».
Посилання позивача на те, що винесений відповідачем припис не містить встановлених перевіркою порушень, відповідальність за які передбачена ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимог щодо їх усунення, оскільки перелік ст.23 не містить такого порушення, як «надати інформацію про вартість реалізованої продукції», і оскаржувана постанова № 000909 від 20.09.2010 винесена з порушенням вимог постанови КМУ від 21.05.2009 № 502 щодо прийняття рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень, також не приймається судом з огляду на наступне.
Відповідно до п.37 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані створити умови для проведення перевірки та забезпечити здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
Саме про порушення зазначеної норми складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.08.2010 № 001325.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, порушення, за яке до позивача оскаржуваною постановою застосовано штраф у розмірі 170,00 грн., передбачене статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», і встановлене актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.08.2010 № 001325.
Що стосується припису від 26.08.2010, суд зазначає, що відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. А для розрахунку штрафних санкцій відповідно до вимог п.8 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», уповноважені особи відповідача мали право зобов'язати позивача надати інформацію про вартість реалізованої продукції за липень 2010 року, що і мало місце при винесення припису про надання позивачкою інформації про вартість реалізованої продукції службовими особами відповідача, які проводили перевірку.
З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги також посилання позивача на те, що відповідачем порушено вимоги п. 3.2 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі на надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 № 311, яким зазначено, що зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства, оскільки в оскаржуваній постанові конкретно зазначено порушення - створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування, що передбачено п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, з доповідних записок головних спеціалістів відділу контролю безпеки продовольчого та непродовольчого ринків Плотницького І.В. та Черкасової О.П. вбачається, що перешкоди службовим особам та не створення умов для проведення перевірки полягає в тому, що на момент перевірки ПП ОСОБА_1 торгове приміщення було закрите, незважаючи на те, що вона була попереджена про час та місце перевірки (а.с.37,39).
З огляду на наведене, суд вважає, що Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області правомірно та в межах наданих повноважень винесено постанову від 20.09.2010 № 000909 про накладення стягнення на ПП ОСОБА_1, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29 листопада 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області про скасування постанови від 20.09.2010 № 000909 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2010 року.
Суддя О.П. Островська