Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4737/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29);
до Фізичної особи-підприємця Головка Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ),
про стягнення коштів у розмірі 63 253, 27 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Головка Олександра Миколайовича, м. Харків, про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 7400 від 29.01.2020, яка складається з: суми основної заборгованості у розмірі 59 175, 39 грн, інфляційних втрат у розмірі 3 106, 75 грн, 3 % річних у розмірі 971, 13 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4737/24. Розгляд справи № 922/4737/24 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.12.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 61067, м. Харків, вул. Новий Побут, 8, кв. 1.
Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до п. 15 Правил (у редакції на момент здійснення процесуальної дії) поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством.
Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (п. 82 Правил).
Відповідно до п. 101 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідних положень Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв'язку з неотриманням її адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер. З урахуванням вищенаведених положень законодавства, зазначені обставини підтверджують належне виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із означеними ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
29.01.2020 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Головком Олександром Миколайовичем (далі - відповідач, орендар) був укладений договір оренди № 7400 нерухомого майна (далі - договір) про строкове платне користування нежитловими приміщеннями № 13, № 14, загальною площею 28,20 кв.м., у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Історичний музей», яке розташоване за адресою: м. Харків, Конституції майдан, 17-М та знаходиться на балансі КП «Підземне місто».
П. 2.1. договору передбачено, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна
Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017 р.
Базова орендна плата становить 3 061, 60 грн без ПДВ за грудень 2019. Ставка орендної плати становить 8 % (вісім відсотків).
Відповідно п. 3.3. договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі та згідно п. 3.4. цього договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору відповідно до п. 10.6.
Як свідчать матеріали справи, за актом приймання-передачі від 29.01.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлові приміщення № 13, № 14, загальною площею 28,20 кв.м., у підземному підвуличному пішохідному переході біля станції метро «Історичний музей», що розташовані за адресою: м. Харків, Конституції майдан, 17-М.
Відповідно до п. 3.5. договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця за попередній місяць до 20-го числа поточного місяця
Відповідно до п. 3.6. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з п. 3.7. договору орендна плата перераховується:
- 30 % на поточний рахунок балансоутримувача та 70 % - до бюджету.
Відповідач, відповідно до п. 4.4. договору, взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
П. 10.1 договору встановлено строк його дії до 29.01.2025.
На момент укладання договору балансоутримувачем майна було КП «Підземне місто».
Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області за рішенням від 25.05.2022 № 156 «Про передачу майна в господарське відання» вилучив з господарського відання Комунального підприємства «Підземне місто» нерухоме майно згідно з додатками 1, 2 та передав в господарське відання Комунальному підприємству «Харківський метрополітен» нерухоме майно згідно з додатком 1.
Згідно Розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 08.06.2022 № 5 «Про передачу майна в господарське відання та на баланс»: вилучити з 01.06.2022 майно КП «Підземне місто» і передати з 01.06.2022 майно КП «Харківський метрополітен».
Таким чином, балансоутримувачем орендованого відповідачем майна є КП «Харківський метрополітен», про що було повідомлено ФОП Головка О.М. листами вих. № 27/628/01- 09 від 27.03.2024, № 27/1553/01-09 від 24.07.2024, із зазначенням змінених реквізитів для оплати заборгованості.
Позивач вказує, що відповідач, як орендар, належним чином не виконав обов'язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем з оплати орендної плати за договором в сумі 59 175, 39 грн за період з жовтня 2022 по 05.11.2024.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі № 922/1955/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 розірвано договір оренди № 7400 від 29.01.2020.
Порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором відповідач має прострочену заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачем у розмірі 59 175, 39 грн.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів відсутності боргу або контррозрахунку заявленої до стягнення суми, отже відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед позивачем.
Враховуючи приписи ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 7400 від 29.01.2020 в розмірі 59 175, 39 грн.
Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 3 106, 75 грн та 3% річних в сумі 971, 13 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивач, відповідно до наданого розрахунку, просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 971, 13 грн за період з 01.04.2024 по 23.12.2024.
Натомість, суд зазначає, що позивачем не вірно визначено період, за який потрібно розраховувати 3 % річних, та, враховуючи, що 05.11.2024 договір оренди № 7400 від 29.01.2020 було розірвано за рішенням суду, датою закінчення періоду нарахування потрібно вважати саме 05.11.2024. Враховуючи викладене, судом зроблено перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних за період з 01.04.2024 по 05.11.2024, у зв'язку з чим на користь позивача підлягає стягненню сума 3 % річних у розмірі 779, 25 грн. У заявлених до стягнення 191, 88 грн - 3 % річних суд відмовляє, як в безпідставно заявлених.
Розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 106, 75 грн за період з 01.04.2024 по 31.10.2024 перевірено судом. Даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим сума інфляційних втрат у розмірі 3 106, 75 грн підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити часково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Головка Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; інформація про дату народження в матеріалах справи відсутня) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918) заборгованість за договором оренди № 7400 в розмірі 59 175, 39 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 106, 75 грн, 3 % річних в розмірі 779, 25 грн, судовий збір в розмірі 3 018, 81 грн.
Видати наказі після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918);
Відповідач - Фізична особа-підприємець Головко Олександр Миколайович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 03.03.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4737/24