65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"28" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4533/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/4533/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, код ЄДРПОУ 32751991)
до відповідача: Приватного підприємства “КЛЕСТ ЛТД» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, буд. 39, офіс 5, код ЄДРПОУ 33659539)
про стягнення 303369,51 грн., -
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “КЛЕСТ ЛТД» про стягнення 303369,51 грн., з яких: 237504,06 грн. основного боргу, 40142,32 грн. пені, 7910,33 грн. 3% річних та 17812,80 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставину порушення відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого майна №0077-20 від 01.11.2020.
Ухвалою суду від 14.10.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з виявленими недоліками позовної заяви та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали.
18.10.2024 за вх.№38019/24 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4533/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
15.11.2024 за вх.№41402/24 до суду від позивача надійшли оригінали поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів, які оглянуто судом.
19.02.2025 за вх.№5599/25 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, яке судом задоволено, та додаткові документи, які судом долучено до матеріалів справи.
28.10.2024 на адресу відповідача по справі судом було направлено копію ухвали суду від 22.10.2024 про відкриття провадження у справі. 05.11.2024 до суду надійшло поштове повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, судом було надано час для забезпечення відповідачу процесуальних прав на подання позиції у справі, заяв, клопотань. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/4533/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
01.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» та Приватним підприємством “КЛЕСТ ЛТД» було укладено договір оренди нерухомого майна №0077-20. Відповідно до п.1.1 договору цим договором регулюються правовідносини, пов?язані з передачею орендодавцем орендарю у тимчасове користування наступних складських приміщень, надалі об?єкт: вид об?єкта: частина складського приміщення (літера «А» 1-й та 2-й поверх згідно з додатком №2); наявність підсобних (допоміжних) споруд, які орендуються разом із об?єктом та їх опис: відсутні; місцезнаходження об'єкту: м. одеса, вул. 7-а Пересипська, 1; загальна площа об'єкта, що орендується: 707 кв.м. (1-й поверх 237 кв.м., 2-й поверх 470 кв.м.); опис технічного стану об'єкта: придатний для експлуатації за призначенням; відомі орендодавцю недоліки: відсутні.
Складські приміщення за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 1 (надалі - об?єкт) передаються орендарю для використання їх у господарській діяльності за цільовим призначенням, - для складування та зберігання належного орендарю майна та товарів (пункт 2.1 договору).
Згідно з розділом 4 договору оренди строк оренди складає один рік з моменту передачі об?єкта орендарю; якщо жодна сторона після закінчення строку договору не заявить про намір розірвати цей договір, договір автоматично пролонгується на один рік.
Відповідно до п.п. 5.1-5.2 договору оренди розмір орендної плати складає 50 гривень за 1 кв.м. (в т.ч. ПДВ) на місяць; орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця за поточний місяць не пізніше 5 числа.
Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі (пункт 7.1.2 договору оренди).
За порушення строків внесення орендної плати, встановлених пунктами 5.2 та 5.3 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 1,0% від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 9.1 договору оренди).
01.11.2020 ТОВ “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» та ПП “КЛЕСТ ЛТД» було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди за договором оренди нерухомого майна №0077-20 від 01 листопада 2020. Відповідно до п.1 даного акту орендодавець передав орендарю нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 1; площею 707 м2.
01.04.2023 між ТОВ “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» та ПП “КЛЕСТ ЛТД» було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна №0077-20 від 01 листопада 2020 року про наступне:
1. Сторони за ініціативою орендодавця вирішили з 01 квітня 2023 року викласти п.5.1 договору у наступній редакції: “5.1 Розмір орендної плати за користування складськими приміщеннями складає 70,00 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 кв.м. Загальний розмір щомісячної орендної плати за весь об'єкт оренди складає 49490,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8248,33 грн.»;
2. Сторони домовились з 06 квітня 2023 року про зменшення площі приміщень, що передаються в оренду, на 470 кв.м., у зв'язку з чим викладено п.1.1 договору у наступній редакції: “1.1 Об'єкт оренди: орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду нежиле/нежилі приміщення: частину складського приміщення, площею 237,0 кв.м., на 1-ому поверсі у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 1, літера А (згідно додатку №2)»;
3.Сторони за взаємною згодою вирішили з 06 квітня 2023 року викласти п.5.1 договору у наступній редакції: “5.1 Розмір орендної плати за користування складськими приміщеннями складає 70,00 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 кв.м. Загальний розмір щомісячної орендної плати за весь об'єкт оренди складає 16590,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2765,00 грн.».
У претензії та повідомленні за вих.№15/08-2023 від 15.08.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за користування об'єктом оренди у період з 01.11.2022 по 31.07.2023 у розмірі 220914,06 грн. та повідомив про дострокове розірвання договору з 31.08.2023 у зв'язку з існуванням дебіторської заборгованості протягом дев'яти місяців.
31.08.2023 між ТОВ “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» та ПП “КЛЕСТ ЛТД» було укладено угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна №0077-20 від 01.11.2020. Відповідно до п.1 угоди сторони за ініціативою орендодавця вирішили з 31.08.2023 розірвати дію договору.
31.08.2023 ТОВ “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» та ПП “КЛЕСТ ЛТД» підписали акт приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди до договору оренди нерухомого майна №0077-20 від 01.11.2020. Відповідно до п.п. 1 та 2 наданого акту орендар повернув, а орендодавець прийняв із оренди складське приміщення на 1-ому поверсі, площею 237,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 1, літера А; сторони підтверджують, що об'єкт оренди знаходиться в стані придатному для експлуатації.
У претензії за вих.№26/06-2022 від 26.06.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення дебіторської заборгованості за користування об'єктом оренди за період з 01.11.2022 по 31.08.2023 у розмірі 237504,06 грн.
В матеріалах справи також містяться виписки по рахунку ТОВ “БЕРЕГ-ТРАНССВЕРВІС» за час дії договору оренди (04.02.2021 - 11.04.2023).
Також позивачем надано до суду копії актів наданих послуг (оренди нежитлових приміщень), що підписані обома сторонами, а саме: акт №10 від 31.01.2022 на суму 35350 грн.; акт №17 від 28.02.2022 на суму 35350 грн.; акт №37 від 30.04.2022 на суму 35350 грн.; акт №46 від 31.05.2022 на суму 35350 грн.; акт №155 від 30.06.2022 на суму 35350 грн.; акт №72 від 31.07.2022 на суму 35350 грн.; акт №79 від 31.08.2022 на суму 35350 грн.; акт №87 від 30.09.2022 на суму 35350 грн.; акт №17 від 28.02.2022 на суму 35350 грн.; акт №101 від 31.10.2022 на суму 35350 грн.; акт №117 від 30.11.2022 на суму 35350 грн.; акт №122 від 31.12.2022 на суму 35350 грн.; акт №7 від 31.01.2023 на суму 35350 грн.; акт №14 від 28.02.2023 на суму 35350 грн.; акт №29 від 31.03.2023 на суму 35350 грн.; акт №37 від 30.04.2023 на суму 35350 грн.
Позивачем надано розрахунок 3% річних, інфляційних витрат та пені, відповідно до наданого розрахунку заборгованість за договором становить 237504,06 грн. (за період 01.11.2022-31.08.2023), пеня становить 40141,97 грн. (за період 01.09.2023-29.02.2024), інфляційні витрати становлять 21719,51 грн. (за період 01.09.2023-30.09.2024) та 3% річних становлять 7890,87 грн. (за період 01.01.2024-09.10.2024).
Несплата відповідачем заборгованості за договором оренди №0077-20 від 01.11.2020 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних витрат, 3% річних та пені.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов??язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, єдині майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов?язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що за умовами договору оренди №1 від 20.12.2022 відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату шляхом перерахування на рахунок орендодавця щомісяця, не пізніше двадцятого числа місяця, наступного за звітним.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм законодавства та умов договору оренди №0077-20 від 01.11.2020 несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за оренду майна на суму 237504,06 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» про стягнення з відповідача 237504,06 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата пені передбачена п.9.1 договору оренди нерухомого майна №0077-20 від 01.11.2020.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань у вигляді несплати орендної плати, позивачем правомірно застосовано до відповідача відповідальність у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Встановивши вірність розрахунків за визначений позивачем період та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 40142,32 грн. пені, 7910,33 грн. 3% річних та 17812,80 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з Приватного підприємства “КЛЕСТ ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» 303369,51 грн., з яких: 237504,06 грн. основного боргу, 40142,32 грн. пені, 7910,33 грн. 3% річних та 17812,80 грн. інфляційних втрат.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства “КЛЕСТ ЛТД» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, буд. 39, офіс 5, код ЄДРПОУ 33659539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ-ТРАНССЕРВІС» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, код ЄДРПОУ 32751991) 237504 /двісті тридцять сім тисяч п'ятсот чотири/ грн. 06 коп. основного боргу, 40142 /сорок тисяч сто сорок дві/ грн. 32 коп. пені, 7910 /сім тисяч дев'ятсот десять/ грн. 33 коп. 3% річних, 17812 /сімнадцять тисяч вісімсот дванадцять/ грн. 80 коп. інфляційних втрат та 4550 /чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят/ грн. 54 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля