Категорія № 2.19.8
Іменем України
24 листопада 2010 року Справа № 2а-6644/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі - Кір'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення,
06.09.2010 позивач - ДП «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол Виробничо-технологічного зв'язку» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, в обґрунтування якого послався на наступне.
19.08.2010 УПФУ в м. Лисичанську відносно ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Вузол вирбничо-технологічного зв'язку» винесено рішення № 431 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі - донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у вигляді стягнення штрафу в розмірі 11123 грн. та нарахування пені в розмірі 67102,73 грн., а всього на загальну суму 78225,73 грн., за період з 02.06.2010 по 30.07.2010.
Вимоги, викладені в рішенні, є безпідставними і необґрунтованими з таких підстав.
Згідно ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженому Постановою КМУ від 23.06.2010 № 484, списання сум заборгованості, суми страхових внесків, сум фінансових санкцій і пені, суми недоїмки зі сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій станом на 01.03.2010 підлягають списанню до 30.08.2010 за рішенням органів Пенсійного фонду України.
Згідно повідомлення про списання від 16.07.2010 № 7831/03-10 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області та рішення від 13.07.2010 № 5 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області списана заборгованість станом на 01.03.2010 перед Пенсійним фондом України в сумі 614715,37 грн.
На підставі наведеного позивач просить скасувати рішення від 19.08.2010 № 431 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду на суму 78225,73 грн. у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне. В період з 02.06.2010 по 30.07.2010 ВАТ «Лисичанськвугілля» ВП «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» нараховувало суми страхових внесків, але їх перерахування до УПФУ в м. Лисичанську відбувалося несвоєчасно. Згідно положень ст. 106 ч. 9 п. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем було винесено рішення від 19.08.2010 № 431 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Позивачеві було списано заборгованість станом на 01.03.2010 згідно ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а заборгованість згідно рішення від 19.08.2010 № 431 виникла за період з 02.06.2010 по 30.07.2010 в сумі 78225,73 грн., тобто після 01.03.2010. Тому відповідач просить відмовити в задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, організовує роботу з ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та автоматизованого оброблення інформації у системі Пенсійного фонду України, проводить збирання, акумулювання та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058) страхувальниками є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно ч. 17 ст. 106 Закону № 1058 від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.
Судом встановлено, що позивач ДП «Лисичанськвугілля» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 21.04.2004 за № 1 381 120 0000 000049 (а.с. 12, 13), Відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» ДП «Лисичанськвугілля» не є самостійною юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ДП «Лисичанськвугілля» (а.с. 14-15).
Рішенням УПФУ в м. Лисичанську Луганської області від 19.08.2010 № 431 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, до ВП «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» ДП «Лисичанськвугілля» застосовано штраф у сумі 11123 грн. та нарахування пені у сумі 67102,73 грн. за період з 02.06.2010 по 30.07.2010, які підлягали сплаті протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення (а.с. 6).
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 8 ст. 106 Закону № 1058, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частина 12 ст. 106 Закону передбачає, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
П.п. 2.1.1 п .2.1 п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), передбачено, що платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).
П.п. 5.1 п. 5 Інструкції регламентує порядок обчислення і строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, зокрема, встановлено, що обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Відповідно до п.п. 5.1.4 п. 5.1 п. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.9 Інструкції, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону. Фінансові санкції застосовуються органами Пенсійного фонду до страхувальників, визначених підпунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції.
Згідно п.п.9.3.2 п.9.3 п.9 Інструкції, у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум;
- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Відповідно до п.п. 10.1 п. 10 Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Згідно п.10 Інструкції, пеня розраховується за формулою: Y = S х K х 0,1%, де Y - сума пені, що нараховується на фактично погашену суму недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій (округлюється до другого знака після коми); S - фактично погашена сума недоїмки зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій; K - кількість днів прострочення платежу; 0,1% - ставка для нарахування пені, згідно з частиною 8 статті 106 Закону.
Позивачем оскаржується рішення щодо нарахування штрафу в сумі 11123 грн. та пені в сумі 67102,73 грн. Як вбачається з розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку ВП «Відділ виробничо-технологічного зв'язку» ДП «Первомайськвугілля», заборгованість зі сплати страхових внесків по особовому рахунку 4%, 32%, 42% виникла за період 2009 року, тобто станом на 01.03.2010, по особовому рахунку 1-5% - з листопада 2009 року по липень 2010 року.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010 (далі - Закон № 2154), Пенсійному фонду України списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 Положення про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2010 № 484 (далі - Порядок № 484), органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників. До суми заборгованості включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені, суми страхових внесків, донараховані органами пенсійного фонду за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій та пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010 року.
Рішенням УПФУ в м. Лисичанську Луганської області від 13.07.2010 № 5, позивачеві відповідно до ст. 57 Закону № 2154 та Порядку № 484 списано заборгованість перед Пенсійним фондом України у сумі 614715,37 грн. (а.с. 9).
Закон № 2154 про списання недоїмки набрав чинності з 30.04.2010. ПКМУ № 484 про порядок списання недоїмки набрала чинності з 02.07.2010. Оскаржуване рішення від 19.08.2010 винесено після набрання чинності зазначених нормативних актів. Рішення про списання боргу винесено 13.07.2010.
Таким чином, відповідач застосував штрафні санкції та нарахував пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків за ставкою 33,2%, заборгованість зі сплати яких виникла станом на 01.03.2010 та підлягала списанню. Отже, відповідач не мав нараховувати штрафні санкції та пеню на вказану заборгованість, тому рішення в цій частині є протиправним.
Що стосується заборгованості зі страхових внесків за ставкою 2%, то судом встановлено факт їх несвоєчасної сплати позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 484, сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств.
Таким чином, заборгованість зі сплати страхових внесків за ставкою 2% не підлягала списанню, отже, відповідач мав право нараховувати на вказану суму пеню та застосовувати штрафні санкції.
Однак, суми штрафних санкцій та пені в оскаржуваному рішенні не розмежовані за ставками страхових внесків 33,2% та 2%, відповідачем у судовому засіданні не надано суду відомостей про те, яка сума штрафних санкцій та пені нарахована позивачеві окремо по кожному виду платежу, тому рішення від 19.08.2010 № 431 підлягає скасуванню в повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.11.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.11.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» задовольнити повністю.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області № 431 від 19.08.2010 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасне сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у відношенні відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на суму 78225,73 грн. як протиправне.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вузол виробничо-технологічного зв'язку» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 29 листопада 2010 року.
СуддяО.П. Островська