ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2025Справа № 910/16348/24
Суддя Господарського суду м. Києва Мандичев Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви Подільської окружної прокуратури міста Києва (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська,19-Б, ідентифікаційний номер 2910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, ідентифікаційний номер 22883141)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" (02088, м. Київ, вул. Дяченка,20-Б, ідентифікаційний код 33937044)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації «Київводфонд» (04080, м. Київ, вул. Дмитрівська,16Б, ідентифікаційний номер 37292855)
про стягнення 107 358,11 грн.
Представники сторін: не викликались.
Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" про стягнення 89 465,11грн. збитків та 17 893,00грн. штрафних санкцій.
Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті. Залучено до участі до у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд».
14.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду.
16.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Подільської окружної прокуратури міста Києва на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидротехнобур" про залишення позову без розгляду.
23.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
27.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача.
29.01.2025 та 04.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Київської міської ради.
04.02.2025 до Господарського суду міста Києва заперечення відповідача на відповідь на відзив прокуратури.
07.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення прокуратури на заперечення відповідача.
11.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи на позовну заяву.
12.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення прокуратури на пояснення третьої особи.
12.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення прокуратури на пояснення Київської міської ради.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.03.2020 Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» на веб- порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення закупівлі № UA-2020-03-13-000772-a на проведення робіт «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Інше. Будівництво бюветного комплексу на бульварі Перова,40- А у Дніпровському районі» з очікуваною вартість закупівлі 4 751 512,6 грн. Джерелом фінансування вищевказаної закупівлі є кошти місцевого бюджету.
За результатами проведення закупівлі, 23.04.2020 між ТОВ «Гидротехнобур» та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (Замовник) укладено Договір № 1-КББК про закупівлю робіт за бюджетні кошти щодо будівництва бюветного комплексі на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі Києва (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.3. Договору роботи за даним договором виконуються відповідно до затвердженої кошторисної документації та згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28 грудня 2017 року № 1702 «Про будівництво бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі».
Відповідно до п. 2.1 Договору договірна ціна визначена з обсягів робіт на підставі державних будівельних норм, ДСТУ та становить 4 696 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 782 750,00 грн.
Додатковою угодою від 24.12.2020 № 3 до Договору ціна договору змінена на суму 4 696 350,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 782 725,00 грн.
Відповідно до п. 4.8. Договору після закінчення робіт Генеральний підрядник готує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 в двох примірниках, узгоджує їх зі Службою технічного нагляду і передає для підписання Замовнику. Замовник має право не приймати документи від Генерального підрядника у випадку їх неналежного оформлення. У такому випадку роботи за Договором є не виконаними, а строк оплати таким, що не настав.
Пунктом 4.9. Договору встановлено, що Замовник протягом 5 днів з дати отримання документів перевіряє їх та у випадку відсутності зауважень підписує Акт виконаних робіт та повертає Генеральному підряднику.
За положеннями п. 4.10. Договору у випадку виявлення Замовником недоліків у виконаних роботах, Замовник протягом 5 робочих днів повертає Генеральному підряднику документи без підпису та складає дефектний акт із зазначенням робіт, що мають недоліки та термінів їх усунення Термін усунення недоліків робіт не може перевищувати 10 днів.
Відповідно до п.п. 5.1.1., 5.1.2., 5.1.4., 5.1.5., 5.1.6. Договору Замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення: недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та цьому Договорі, і не можуть бути усунуті Генеральним підрядником, Замовником або третьою особою; здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Генерального підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Генеральним підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено Договором. У такому разі збитки, завдані Замовнику, відшкодовуються Генеральним підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання Договору за відшкодування: збитків за наявності істотних порушень Генеральним підрядником умов Договору; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням Договору, якщо Договором або законодавством України не передбачено інше.
У пункті 5.4.5 п. 5 Договору вказано, що Генеральний підрядник зобов'язаній передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва).
Відповідно до п. 5.4.14 Договору Генеральний підрядник зобов'язаний гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом гарантійного терміну.
Пунктом 5.4.8 Договору передбачено, що Генеральний підрядник зобов'язаний своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.
Відповідно до п.5.4.11 Договору Генеральний підрядник зобов'язаний інформувати у встановленому порядку Замовника про хід виконання зобов'язань за Договором, про обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для усунення.
Порушення зобов'язань Сторін за договором є підставою для застосування господарських санкцій (п. 10.1 Договору).
Згідно з п. 10.2 Договору Генеральний підрядник сплачує Замовнику штраф 20% від вартості неякісно виконаних робіт.
Пункт 13.1 Договору передбачає, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Із метою контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягом виконаних ТОВ «Гидротехнобур» робіт, між ТОВ «Інжинірингова компанія «СТРАТЕГІЯ» (служба технічного нагляду) та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» укладено договір № 20-026/ТНКББК на здійснення функцій технічного нагляду від 09.06.2020.
Відповідно до п. 1.2. Договору № 20-026/ТНКББК під здійсненням технічного нагляду Сторони розуміють здійснення Службою технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт, контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних підрядником робіт.
Пункт 1.4. Договору № 20-026/ТНКББК передбачає, що якість робіт з технічного нагляду полягає: у відповідності матеріалів, виробів, конструкцій, обладнання, технологій, використаних при виконанні робіт з будівництва бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі вимогам ДСТУ, ДБН, ГОСТ, СНІП, іншим нормативно-правовим актам органів державної влади та наявності документів, що підтверджують таку відповідність; у дотриманні проектно-кошторисної документації, строків, інших вимог, передбачених Договором про закупівлю робіт.
Відповідно до п. 3.4.5. Договору № 20-026/ТНКББК Служба технічного нагляду виявлені недоліки оформлює відповідним актом (приписом), який передає Замовнику і Підряднику з метою їх виправлення. Невиконання приписів акту фіксації недоліків є підставою для відмови у підписанні актів КБ-2В та відповідного їх погодження Службою технічного нагляду.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Гидротехнобур» та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» за фактом виконання робіт із будівництва бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі підписано акти приймання виконаних будівельних робіт №1/1-КББК за липень 2020 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №2/1-КББК за серпень 2020 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №3/1-КББК за вересень 2020 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №4/1-КББК, №5/1-КББК, №6/1-КББК, №7/1-КББК за листопад 2020 року.
Таким чином, Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» сплачено на користь ТОВ «Гидротехнобур» грошові кошти за виконані на підставі Договору № 1-КББК роботи в сумі 4 696 350,00 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.
Водночас, у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42023102070000096 від 24.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, проведено судову будівельно-технічну експертизу по матеріалам кримінального провадження № 42023102070000096.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, за результатами проведення геофізичних досліджень об'єкту - «Бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі м. Києва», побудованого за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти № 1-КББК від 23.04.2020, загальна вартість невідповідностей за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 23.04.2020 № 1-КББК становить: 14 708,19 грн + 21 749,01 грн + 70 900,93 грн = 89 465,11 грн без ПДВ.
Так, у висновку встановлено, що роторне буріння свердловини фактично здійснено на 278,80 п.м, невідповідність становить 281,00 п.м - 278,80 п.м = 3,00 п.м. Загальна вартість робіт з роторного буріння згідно із актами виконаних робіт становить 1 148 055,77 грн без ПДВ. Сума невідповідності становить: 3,00 пм*(1 148 055,77грн./281пм) = 12 256,82 грн. без ПДВ. Крім цього, згідно із геофізичних досліджень, металева труба закінчується на глибині 223,8 м, а згідно із актом виконаних робіт № 2 за серпень 2020 року труби сталеві обсадні чорні, зовнішній діаметр 219 мм, товщина стінки 10 мм вмонтовано 235,00 п.м, а фактично 223,80 п.м. Невідповідність становись 235,00 п.м - 223,80 п.м =11,20 п.м. Вартість невідповідності становить 11,2*1618,23=18 124,18 грн. без ПДВ. Згідно із актами виконаних робіт Труби надфільтрові 89*5 мм нержавіюча сталь (в т.ч. відстійник) змонтовано 30 п.м, а за матеріалами геофізичних досліджень - 19п.м Невідповідність становить 30,00 п.м - 19,00 п.м = 11,00 п.м. Вартість невідповідності становить 19,00 п.м * 3 109,69 грн. = 59 084,11грн без ПДВ.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 № 31-1/10-2024 встановлено, що за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з врахуванням висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, внаслідок укладення та виконання між СВКП «Київводфонд» та ТОВ«ГИДРОТЕХНОБУР» договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 23.04.2020 № 1-КББК на будівництво бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі міста Києва встановлено, що розмір збитків територіальній громаді м. Києва документально підтверджується у сумі 89 465,11 грн без урахування ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в до договору, з врахуванням висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи).
Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог, відповідач наголосив, що викладені у позовній заяві доводи суперечать дійсним обставинам справи, відтак склад цивільного правопорушення у діях відповідача та факт порушення останнім своїх зобов'язань за Договором № 1-КББК відсутні. Одночасно відповідач зауважив, що надані прокурором висновки експертів не є належними та допустимими доказами. При цьому, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за Договором № 1-КББК підписані замовником без зауважень.
У письмових поясненнях на позов третя особа зауважила, що сторонами Договору № 1-КББК без зауважень підписані акти приймання виконаних будівельних робіт, з яких вбачається, що відповідачем належним чином виконані умови Договору. Відтак, третя особа в листами на запити прокуратури повідомляла про відсутність правових підстав у третьої особи, як сторони Договору, звертатись з відповідним позовом з метою стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт та/або стягнення збитку. Одночасно третя особа наголосила не недопустимості прийняття в якості доказів геофізичного дослідження та висновків експертів № 31-1/10-2024 та № 24-52/СЕС, складених у кримінальному провадженні.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21, № 922/1830/19).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з частиною 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Отже, Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим на розпорядження коштами місцевого (міста Києва) бюджету, зокрема і спірними заявленими до стягнення у цій справі грошовими коштами, які є коштами міського бюджету (м. Києва) та належать територіальній громаді міста Києва.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.06.2023 у справі № № 905/1907/21 зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.
На обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Київської міської ради прокурор у позовній заяві стверджував, що джерелом фінансування Договору № 1-КББК є кошти місцевого бюджету, відтак використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес. Натомість, відповідач допустив неналежне виконання будівельних робіт за вищезазначеним Договором, у той час як Київською міською радою самостійно не врегульовано питання щодо стягнення в судовому порядку з відповідача збитків та штрафу.
Разом із цим, 15.11.2024 Подільською окружною прокуратурою міста Києва з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру направлено лист № 45-10946вих-24 до Київської міської ради щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави за вищевказаним фактом, в тому числі звернення з позовною заявою за вищевказаним фактом.
Листом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.11.2024 № 058/7/4-8284 на виконання доручення заступника і голови Київської міської державної адміністрації повідомлено, що нього та у Київської міської ради відсутні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру за вказаним фактом.
Також, третя особа в листах від 22.11.2024 № 058/246-1169 та від 26.12.2024 № 058/246-1270 повідомила прокуратуру про відсутність правових підстав у третьої особи, як сторони Договору, звертатись з відповідним позовом з метою стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт та/або стягнення збитку.
У подальшому, листом від 27.12.2024 у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою повідомлено Київську міську раду про звернення до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою.
Верховний Суд у постанові № 922/3219/20 зазначав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що прокурором при зверненні до суду були дотримані вимоги Закону України "Про прокуратуру" щодо представництва інтересів держави в суді, що зумовлене порушенням інтересів держави щодо забезпечення ефективного і цільового використання коштів місцевого бюджету.
До того ж, можливість звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належать повноваження щодо захисту прав та інтересів територіальної громади та який не перебуває у договірних відносинах з відповідачем, можливість стягнення на користь цього органу заявлених до стягнення грошових коштів, підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.08.2024 у справі № 918/1188/23.
За наведених обставин, правові підстави для залишення позову без розгляду із застосуванням пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.
Разом із цим, досліджуючи обґрунтованість та доведеність прокурором пред'явлених позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 89 465,11 грн. та штрафу в розмірі 17 893,00 грн. за неякісно виконані роботи за Договором № 1-КББК, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
У частинах 4, 6 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
За змістом статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Значення огляду у прийнятті робіт полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи, має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи.
У частині 1 статті 858 ЦК України визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (частина 3 статті 858 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення в діях особи, як-то протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками; вина особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Як слідує з наведених прокурором обставин та наданих на їх підтвердження доказів, прокурор обґрунтував наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та порушення останнім своїх зобов'язань за договором № 1-КББК тим, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, проведеної по матеріалам кримінального провадження № 42023102070000096, загальна вартість невідповідностей за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 23.04.2020 № 1-КББК становить 89 465,11 грн. без ПДВ.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 № 31-1/10-2024 встановлено, що за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з врахуванням висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, внаслідок укладення та виконання між СВКП «Київводфонд» та ТОВ«ГИДРОТЕХНОБУР» договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 23.04.2020 № 1-КББК на будівництво бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі міста Києва встановлено, що розмір збитків територіальній громаді м. Києва документально підтверджується у сумі 89 465,11 грн. без урахування ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в до договору, з врахуванням висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Частиною 1 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
За частиною 3 статті 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За положеннями статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Із змісту висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що остання проведена методом співставлення даних та ґрунтується на результатах геофізичних досліджень ДП «Українська геологічна компанія».
Згідно з листом від 28.03.2024 ДП «Українська геологічна компанія» геофізичні дослідження здійснювалися на звернення заступника начальника Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо надання гідрогеологічної інформації за місцем розташування, зокрема, артезіанської свердловини за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 40-А.
Таким чином, висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.10.2024 № 31-1/10-2024 складений на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, що в свою чергу складений на підставі результатів геофізичних досліджень ДП «Українська геологічна компанія».
Як зазначено у висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024, останній підготовлений для долучення до матеріалів кримінального провадження № 42023102070000096.
Разом із цим, у суду відсутні дані, чи надавалась висновку № 24-52/СЕС від 21.05.2024 експерта правова оцінка судом у межах відповідного кримінального провадження.
За змістом частини 6 статті 76 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Натомість, відомостей щодо наявності обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні № 42023102070000096, який набрав законної сили, матеріали справи не містять.
Суд ураховує, що чинне законодавство не забороняє господарському суду досліджувати матеріали кримінального провадження в порядку господарського судочинства, в тому числі висновки будівельно-технічної експертизи, призначеної та проведеної в ході досудового розслідування кримінального провадження, тобто в період, коли на час розгляду господарської справи вирок у кримінальній справі ще не було ухвалено, проте матеріали кримінального провадження підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог статей 76- 79 86 ГПК України.
Отже, приймаючи до уваги відсутність вироку суду в кримінальному провадженні № 42023102070000096, що набрав законної сили, оцінка висновкам експерта від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, від 31.10.2024 № 31-1/10-2024 здійснюється в сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими статтями 86, 104 ГПК України.
Частиною 1 статі 74 ГПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Таким чином, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, твердження прокурора щодо наявності підстав для стягнення збитків, а саме щодо: наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, підлягають доведенню прокурором.
У той же час, доводи прокурора про наявність завданих територіальній громаді збитків ґрунтуються лише на наданих ним до позову висновках експерта від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, від 31.10.2024 № 31-1/10-2024, що з урахуванням вищенаведеного не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом завдання відповідачем збитків.
Водночас, у матеріалах даної справи наявні складені за фактом виконання робіт із будівництва бюветного комплексу на бульварі Перова, 40-А у Дніпровському районі та підписані обома сторонами Договору № 1-КББК - відповідачем та третьою особою - акти приймання виконаних будівельних робіт №1/1-КББК за липень 2020 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №2/1-КББК за серпень 2020 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №3/1-КББК за вересень 2020 року, акти приймання виконаних будівельних робіт №4/1-КББК, №5/1-КББК, №6/1-КББК, №7/1-КББК за листопад 2020 року.
Дані акти підписані обома сторонами Договору № 1-КББК без жодних зауважень щодо обсягу, якості та вартості виконаних відповідачем робіт.
Відтак, унаслідок повного та належного виконання відповідачем робіт Договором № 1-КББК третьою особою сплачено на користь відповідача грошові кошти в сумі 4 696 350,00 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.
Також, матеріали справи не містять доказів звернення третьої особи до відповідача після прийняття виконаних за Договором № 1-КББК робіт із претензіями щодо якості або кількості виконаних робіт.
Крім того, про належність виконаних відповідачем робіт умовам Договору № 1-КББК, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам свідчить прийняття робіт Службою технічного нагляду без жодних зауважень та повідомлень (актів) про недоліки.
Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази в їх взаємозв'язку, судом вважаються недоведеними доводи прокурора щодо наявності факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 1-КББК лише відповідно до висновків експерта від 21.05.2024 № 24-52/СЕС, від 31.10.2024 № 31-1/10-2024, підготовлених для долучення до матеріалів кримінального провадження № 42023102070000096, у той час як у матеріалах даної справи наявні відповідні первинні документи, що підтверджують належне виконання відповідачем робіт за Договором № 1-КББК.
За наведених обставин в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором складу цивільного правопорушення у діях відповідача та порушення останнім своїх зобов'язань за Договором № 1-КББК, що свідчить про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у сумі 89 465,11 грн.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України штрафні санкції застосовуються незалежно від факту наявності збитків, оскільки їх мета полягає у забезпеченні належного виконання договірних зобов'язань.
Одночасно, суд вважає недоведеними правові підстави для стягнення штрафу в розмірі 17 893,00 грн. за неякісно виконані роботи за Договором № 1-КББК, оскільки відповідні обставини щодо виконання відповідачем робіт неналежної якості достатніми та належними доказами прокурором не доведені.
При вирішенні даного спору судом також ураховані правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 20.06.2024 у справі № 922/3166/23, від 08.10.2024 у справі № 922/4356/23.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Понесені прокуратурою витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.03.2025
Суддя Д.В. Мандичев