ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2025Справа № 910/13642/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" (40024, м. Суми, вул. СКД, буд. 24; ідентифікаційний код 36066710)
до Приватного підприємства "Рось" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код 32191954)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін: не викликались
Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Рось" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; ідентифікаційний код 32191954), у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2024 прийняти заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду та підготовче засідання призначено на 04.12.2024.
Судове засідання 04.12.2024 не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.12.2024 розгляд справи призначено на 23.12.2024.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 відкладено підготовче засідання на 08.01.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.01.2025 відкладено підготовче засідання на 10.03.2025.
21.02.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" про відвід судді Чеберяка П.П.
Подана заява мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки судом безпідставно не розглянуто, а також не задоволено клопотання заявника про призначення судового засідання в режимі відеоконоференції у приміщенні одного із судів, зазначених у клопотанні.
За змістом ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.
При цьому, виключний перелік випадків, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, у зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Відмовляючи в задоволенні клопотання заявника про проведення засідання в режимі відеоконференції в ухвалі від 08.01.2025 суд зазначив про обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Крім того, у Господарському суді міста Києва наявний щільний графік проведення судових засідань у зв'язку з тим, що ухвали в режимі відеоконференції надходять з усіх регіонів України.
Також судом повідомлено, що заявник має право подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із дотриманням вимог частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, зважаючи на положення вищенаведеного п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, перелік закріплених у вказаній статті підстав для відводу судді не є вичерпним.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Подана позивачем заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Чеберяка П.П. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що задоволення чи відмова в задоволенні того чи іншого клопотання, прийняття процесуальних документів, не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
При цьому в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду резюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд зазначає, що доводи заявника про упередженість та необ'єктивність суду у даній справі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Чеберяка П.П. від розгляду справи № 910/13642/24.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, суд дійшов висновку про необхідність передачі означеної заяви про відвід судді для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.
На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" про відвід судді Чеберяка П.П. від розгляду справи № 910/13642/24.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємство "Промсервіс" про відвід судді Чеберяка П.П. від розгляду справи № 910/13642/24 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03 березня 2025 року.
Суддя П.П. Чеберяк