ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2010 р. Справа № 2a-3405/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Дутчак Л.В.,
представників позивача: відкритого акціонерного товариства «Пикарпаттяобленерго»Гурової О.М., Тихонюк Т.Б., Гориля В.М.
представників відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області Гейко В.Я., Когадько А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін за №248-1.1р/22 від 13.09.2010 року та рішення за №233 від 14.09.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, -
30.09.2010 року відкрите акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго»(далі -позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за №233 від 14.09.2010 року.
22.10.2010 року Товариством збільшено обсяг позовних вимог, звернутих до відповідача, у відповідності до яких позивач також просив скасувати і визнати нечинним припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін за №248-1.1р/22 від 13.09.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення пункту 5 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України за №1052 від 13.08.1998 року, визначив порушенням державної дисципліни цін застосування в період з 01.08.2009 року до 30.11.2009 року та з 01.03.2010 року до 31.07.2010 року філією Товариства -«Івано-Франківським РЕМ»тарифу на електроенергію для субспоживачів ДП «Комбінат хлібопродуктів», як для споживачів другого класу напруги, внаслідок чого зроблено невірний висновок про завищення тарифів на електроенергію для таких субспоживачів в розмірі 63 905, 54 гривень та неправомірно виніс оскаржуваний припис та рішення про застосування економічних санкцій.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вказаних в позовній заві.
Відповідач позов не визнав, на адресу суду направив письмове заперечення проти заявлених позовних вимог, мотивоване тим, що позивачем допущено порушення державної дисципліни цін, оскільки субспоживачі сплачують основному споживачу ДП «Комбінат хлібопродуктів»витрати на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачам у розмірі 0,15 гривень за 1 кВт на годину, згідно калькуляції вартості експлуатації обладнання і споруд ДП «Комбінат хлібопродуктів», що вважає підтвердженим договорами укладеними між ДП «Комбінат хлібопродуктів»та субспоживачами та виписками банку про поступлення коштів від субспоживачів за технічне забезпечення електроенергією. Зазначає, що за період перевірки фактичне відшкодування витрат Івано-Франківським РЕМ не проводилось, тому приходить до висновку, що згідно пункту 5 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України за №1052 від 13.08.1998 року субспоживачі ДП «Комбінату хлібопродуктів»повинні відноситись до споживачів 1 класу напруги, і позивачем повинні застосовуватись відповідні тарифи на ціну продажу електроенергії для них.
Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених в письмовому запереченні відповідача.
Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго»є юридичною особою з колективною формою власності. Предметом діяльності товариства є виробництво, транспортування, передача, розподіл та постачання електричної енергії на основі відповідних ліцензій та на умовах укладених договорів. Товариство діє на підстві Стуту та ліцензій з передачі електричної енергії місцевим (локальним) електричним мережам (серії АБ №1777333, видана 03.08.2005 року) та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (серії АБ №220539, видана 26.08.2005 року до 25.08.2015 року).
В період з 26.08.2010 року до 07.09.2009 року відповідачем, у відповідності до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанов Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»за №1819 від 13.12.2000 року пункту 2.1.1 Плану роботи на ІІІ квартал 2010 року проведено перевірку позивача на предмет порядку формування та застосування тарифів на електричну енергію за період з 01.08.2009 року до 31.07.2010 року.
За результатами перевірки складено акт за № 0000493 від 07.09.2010 року, в якому визначено, що Івано-Франківським РЕМ відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»для субспоживачів ДП «Комбінату хлібопродуктів»за рахунок неправильного визначення класу напруги завищив тарифи на електроенергію та необґрунтовано отримав виручку в сумі 63 905 гривень 54 копійки, чим порушив абзац другий постанов про затвердження роздрібних тарифів на електроенергію з урахування граничних тарифів при поступовому переході до формування єдиних тарифів для споживачів на території України на відповідний місяць 2009 та 2010 років за №848 від 22.07.2009 року, №972 від 21.08.2009 року, №1087 від 23.09.2009 року, № 1216 від 26.10.2009 року, 155 від 23.02.2010 року, №278 від 24.03.2010 року, №415 від 23.04.2010 року, №611 від 21.05.2010 року, №733 від 23.06.2010 року (а.с.13-23).
14.09.2010 року відповідачем на підставі вказаного акту винесено оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у позивача в дохід державного бюджету 63 905, 54 гривень необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в сумі 127 811, 05 гривень (а.с.11-12).
Крім того, 13.09.2010 року відповідачем, на підставі вказаного акту винесено припис за №248-1.1р/22 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким зобов'язано позивача в місячний строк усунути порушення порядку застосування тарифів для субспоживачів ДП «Комбінату хлібопродуктів», шляхом приведення тарифів у відповідність до вимог пункту 5 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України за №1052 від 13.08.1998 року (а.с.144-145).
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі визначає Закон України «Про електроенергетику».
У відповідності до статті 11 вказаного закону державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі -НКРЕ України).
Частиною п'ятою статті 17 вищевказаного Закону встановлено, що тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.
У відповідності до пункту третього Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженою Указом Президента України за №335/98 від 21.04.1998 року до основних завдань НКРЕ України віднесено забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.
У відповідності до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 вказаного Закону України передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлені повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, згідно абзацу 3 частини 1 якої Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам»за №745 від 15.08.2005 року рекомендовано Національній комісії регулювання електроенергетики застосовувати починаючи з 1 вересня 2005 р. єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення. Взяти до відома, що граничний рівень підвищення тарифів не може перевищувати 5 відсотків рівня тарифів на 1 липня 2005 р. з подальшим щомісячним підвищенням не більш як на 5 відсотків рівня тарифів попереднього місця.
В період, що перевірений відповідачем постановами НКРЕ України за №848 від 22.07.2009 року, №972 від 21.08.2009 року, №1087 від 23.09.2009 року, № 1216 від 26.10.2009 року, 155 від 23.02.2010 року, №278 від 24.03.2010 року, №415 від 23.04.2010 року, №611 від 21.05.2010 року, №733 від 23.06.2010 року згідно з повноваженнями, наданими Законом України «Про електроенергетику» та Указом Президента України від 14.03.1995 року за № 213 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2005 року за № 745 «Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам» щомісячно на серпень-листопад 2009 року та березень-липень 2010 року, відповідно, затверджено роздрібні тарифи на електроенергію (з розрахунку кВт на годину) з урахуванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України першого та другого класу напруги за.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ціна на електричну енергію, що відпускається позивачем для споживачів є регульованою ціною, щодо якої встановлено граничний рівень, для споживачів на територію України, диференційованих за ступенями напруги.
Враховуючи, що предмет позову складають правовідносини щодо застосування роздрібних тарифів на електроенергію з урахуванням граничних рівнів при поступовому переході до формування єдиних роздрібних тарифів для споживачів на території України та визначення класу напруги споживачів для застосування вказаних тарифів, що склались між філією Товариства та споживачами електроенергії, то суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання щодо правових норм, що підлягають застосуванню до цих правовідносин зазначає наступне.
Постановою НКРЕ України за №1052 від 13.08.1998 року згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 року за № 15, Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.1996 року за № 15/1 затверджено Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (далі - Порядок).
Вказаний Порядок є обов'язковий для застосування всіма ліцензіатами з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом при укладенні із споживачами договорів про постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Згідно пункту 3 Порядку споживачі електричної енергії розподіляються на два класи. До 1 класу відносяться споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; 3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу (підпункт 3.1). До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку (підпункт 3.2).
Пунктом 5 Порядку клас субспоживача визначається:
1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.
2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Таким чином, вирішальним для визначення класу субспоживачів філії Товариства, у відповідності до положень пункту 5 Порядку, є вирішення питання згідно яких точок продажу електричної енергії (точок продажу електроенергії основному споживачу чи точок продажу електроенергії субспоживачам) слід розраховувати ступінь напруги електричної енергії, що є критерієм диференціації споживачів за класами, встановленим пунктом 3 цього Порядку.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України за №28 від 31.07.1996 року постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Пунктом 1.4 вказаних Правил встановлено, що точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначаються в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
Судом встановлено, що 30.01.2009 року між Товариством в особі філії -Івано-Франківського РЕМ та Державним підприємством «Івано-Франківським комбінатом хлібопродуктів»укладено договір №528 про постачання електричної енергії, предметом якого є продаж електричної енергії для забезпечення електроустановок, оплата вартості використаної (купленої) електричної енергії. Розділом 8 вказаного договору визначено відносини із третіми особами, об'єктивно присутніми у процесі забезпечення електричною енергією. Пунктом 8.1.1 встановлено, що якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (субспоживачів), відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача. Згідно пункту 8.1.2 цього договору споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначено в додатку 12 до договору.
У відповідності до пункту 8.1.1 вказаного договору пунктами 8.4.1 та 8.4.2 врегулювані відносини позивача із основним споживачем щодо субспоживачів, якими передбачена можливість в договорах про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача із субспоживачам досягти домовленості як про здійснення оплати обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж основного споживача за рахунок позивача, так і за рахунок субспоживачів (а.с.24-29).
Позивачем в особі Івано-Франківського РЕМ укладено договори про постачання електричної енергії з ВАТ «Івано-Франківськголовпостач»за №2604 від 18.02.2009 року, ПП ОСОБА_1 за №542 від 19.09.2006 року, ВТП «Кришталь»за №2602 від 26.01.2007 року, ПП ОСОБА_2 за № 2600 від 20.11.2006 року, ЗАТ «Меркурій Холдинг Груп»за № 2603 від 16.10.2006 року, ПП «ОСОБА_3»за №2601 від 22.12.2006 року, ПП ОСОБА_4 за №2110 від 10.11.2006 року, ПП «ОСОБА_5»за №2998 від 18.12.2007 року, ТзОВ КП «Стандарт -ІФ»за №2178 від 14.06.2007 року, ПП ОСОБА_6 за №2605 від 29.01.2009 року, ТзОВ «Укрметресурс»за №3167 від 05.12.2008 року, як субспоживачами електричної енергії на межі балансової належності між основним споживачем -ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Умовами вказаних договорів передбачено здійснення субспоживачем оплати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж, оплати за технічне обслуговування електричних установок субспоживачів. Вказаними договорами не регулюються питання здійснення субспоживачем відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу. В кожному випадку згідно вказаних договорів субспоживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точках продажу електричної енергії на межі балансової належності між основним споживачем ступенем напруги нижче 27,5 кВ (а.с.30-73).
15.04.2009 року між ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів»(власником мереж) та філією Товариства -Івано-Франківським РЕМ укладено договір про спільне використання технологічних мереж за №528-С, предметом якого є забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Товариства або суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує позивач, та сплата вартості послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання (а.с.119-121).
Таким чином, Товариством основним споживачем та субспоживачами вищевказаними договорами у відповідності до Правил користування електричною енергією врегулюваний порядок відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачам та його здійснення покладено на постачальника електричної енергії.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що для визначення класів субспоживачів філії Товариства електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги слід застосовувати положення підпункту 2 пункту 5 Порядку та здійснювати таке визначення за ступенем напруги в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу. Оскільки субспоживачі ВАТ «Івано-Франківськголовпостач», ПП ОСОБА_1, ВТП «Кришталь», ПП ОСОБА_2, ЗАТ «Меркурій Холдинг Груп», ПП «ОСОБА_3», ПП ОСОБА_4, ПП «ОСОБА_5», ТзОВ КП «Стандарт -ІФ», ПП ОСОБА_6, ТзОВ «Укрметресурс»отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, то у відповідності до пункту 3 Порядку, Товариством правомірно їх віднесено до споживачів електричної енергії 2 класу, і правомірно застосовано роздрібний тариф на електроенергію у відповідності до встановленого граничного рівня для другого класу споживачів.
Висновок відповідача про належність вищевказаних субспоживачів електроенергії до споживачів першого класу напруги в оскаржуваному рішенні та приписі зроблено на підставі того, що Товариством фактично в період, що підлягав перевірці не було здійснено відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж.
Вказаними обставинами відповідач обґрунтовує прийняте рішення про застосування економічних санкцій до відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»за порушення державної дисципліни цін за №233 від 14.09.2010 року, внесений припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін за №248-1.1р/22 від 13.09.2010 року та свої заперечення проти заявленого позову.
Вищевказані висновки відповідача є помилковими, оскільки відсутність здійснення розрахунків щодо відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж не може собою визначати зміст правовідносин, які існують між позивачем та споживача електричної енергії, змінювати умов договору про спільне використання технічних мереж.
Крім того, суд зазначає, що на виконання обов'язку відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж позивач, в період, що підлягав перевірці, звертався з листами до основного споживача електроенергії -ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів»про надання кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж для їх відшкодування, тобто позивачем вжито всіх необхідних дій щодо проведення таких розрахунків та здійснення відшкодування витрат. Витрати не відшкодовані з вини основного споживача, що також не може бути підставою для зміни класу субспоживачів енергії (а.с. 164-165).
Аналогічну позицію висловлено НКРЕ України в роз'яснені наданому позивачу (а.с.166-167, 122-123).
Крім того, є помилковими посилання відповідача на поступлення коштів основному споживачу від субспоживачів за технічне забезпечення електроенергією, як на підставу для винесення оскаржуваних рішення та припису, оскільки така оплата передбачена договорами між основним споживачем та субспоживачами, її здійснення не замінює відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачам (а.с.154-156).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправним застосування Державною інспекцією контролю за цінами в Івано-Франківській області економічних санкції до відкритого акціонерного товариства «Пикарпаттяобленерго»за порушення державної дисципліни цін, прийнятих рішенням №233 від 14.09.2010 року, протиправними вимоги припису за №248-1.1р/22 від 13.09.2010 року, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін за №248-1.1р/22 від 13.09.2010 року, внесений відкритому акціонерному товариству «Прикарпаттяобленерго».
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області про застосування економічних санкцій до відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» за порушення державної дисципліни цін за №233 від 14.09.2010 року.
Стягнути з державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», 76014, вулиця Індустріальна, 34, місто Івано-Франківськ сплачені судові витрати в розмірі 6 (шести) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 15.11.2010 року.