Справа № 740/327/25
Провадження № 2-а/740/10/25
03 березня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Дударця Д.В.,
за участю секретаря Каленіченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Стислий виклад позиції позивача
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Слєпченко С.А., у порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову №3, прийняту 02.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення провадження у справі закрити.
Свої вимоги аргументував тим, що з оскаржуваною постановою він не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодних викликів чи повісток про необхідність його прибуття до ТЦК та СП за адресою проживання не отримував. Крім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності призвів до порушення реалізації передбаченого ст. 268 КУпАП права на захист, що є безумовною підставою для скасування постанови.
Стислий виклад заперечень відповідача
У відзиві на позов представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, вважаючи їх необґрунтованими. Заперечення мотивовано тим, що позивач допустив порушення абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де перебуває на загальному військовому обліку, він не з'явився, будучи належним чином сповіщеним про необхідність явки для медичного обстеження військово-лікарською комісією.
Згідно відповіді на відзив представник позивача - адвокат Слєпченко С.А. просив не брати до уваги надані суду відповідачем докази, враховуючи відсутність підтвердження направлення їх позивачу, у зв'язку з чим відзив залишити без розгляду, а позов задовольнити.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 23.01.2025 визнано поважними причини пропуску звернення до суду, поновлено пропущений строк та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно із частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка аргументів учасників сторін
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Засобами поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_1 за адресою проживання ( АДРЕСА_1 ) направлялася повістка №979 від 07.12.2024 з вимогою прибути на 09 год 00 хв 17.12.2024 для проходження медичного обстеження військово-лікарською комісією. Для підтвердження направлення вказаної повістки відповідач долучив до відзиву на позовну заяву копію рекомендованого повідомлення за №1650102749870 про вручення поштового відправлення, яке позивач отримав особисто 11.12.2024, яке підтверджується копією бланку рекомендованого повідомлення про вручення з підписом ОСОБА_1 .
Згідно Журналу реєстрації та обліку повісток для проходження ВЛК, які вручаються посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 (розпочатий 19.02.2024, інвентарний №23) запланована дата прибуття ОСОБА_1 на 17.12.2024.
20.12.2024 офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у присутності свідків складено акт про неприбуття 17.12.2024 військовозобов'язаного ОСОБА_1 за повісткою (офіційним повідомленням, викликом).
Крім того, за адресою проживання позивачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» направлялося повідомлення про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відбудеться о 16 год 00 хв 02.01.2025 в ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , що підтверджується копією повідомлення про розляд справи про адміністративне правопорушення від 20.12.2024. Представником відповідача долучено до відзиву копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманого 24.12.2024.
02.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 3 стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка була направлена позивачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта».
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1, 2 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ст. 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2024 року введено в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов'язки громадян під час мобілізації, зокрема: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є бланкетною нормою, а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті цього правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила, за порушення яких особа притягається до адміністративної відповідальності.
Так, оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача містить відомості про порушення вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Неприбуття позивача за повісткою 17 грудня 2024 року о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особливий період стало підставою для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що зазначено у постанові про адміністративне правопорушення № 3 від 02 січня 2025 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки необґрунтованими.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач порушив порядок розгляду справи.
Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і в зв'язку з цим щодо законності оскаржуваної постанови.
За таких обставин, слід відмовити позивачеві в задоволенні позову.
Вимога представника позивача про залишення поданого відповідачем відзива на позов із підстав ненадіслання позивачу доданих до нього додатків задоволенню не підлягає, оскільки останні були отримані адвокатом Слєпченком С.А., який представляє інтереси позивача, в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Керуючись статтями 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ