01 листопада 2010 року < Текст > Справа № 2а-4925/10/0870
За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ
до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Бердянськ
про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.06.2010 № 0003562370,-
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 договір від 09.07.2010
від відповідача - Мастеров О.В. довіреність №43/8/10-017 від 11.01.2010
Найдьон Р.В. посвідчення № НОМЕР_1 від 26.02.2007
за участі свідків - ОСОБА_5 паспорт серії НОМЕР_2 від 02.04.1999
ОСОБА_6 паспорт серії НОМЕР_3 від 01.06.2000
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.06.2010 № 0003562370 про застосування штрафних санкцій в сумі 11500,45 грн., за порушення вимог п.п.1,2,11,12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування, та послуг».
Ухвалою суду від 14.07.2010 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4925/10/0870 та призначено до судового розгляду. Розгляд справи відкладався на 31.08.2010. За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось до 14.10.2010 та 01.11.2010.
У засіданні 01.11.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
На виконання ст. 41 КАС України, у ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, у позовній заяві вказував на порушення ДПІ порядку проведення перевірки. Вважає спірне рішення про застосування до нього штрафних санкцій протиправним, складеним з порушенням норм діючого законодавства. Вказує, що підставою для застосування фінансових санкцій були матеріали позапланової перевірки, але позапланова перевірка проведена без жодних підстав, оскільки податковими інспекторами не було врахована, що в одному торговельному павільйоні працюють декілька підприємців на різних системах оподаткування, товари яких відокремленні.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, та надав письмові заперечення. Зокрема, зазначив, що перевірку проведено у відповідності до законодавства України на підставі наказу та направлень на її проведення. Виявлені в ході перевірки порушення п.п. 1,2,11,12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зафіксовано у Акті перевірки від 18.06.2010.
На підставі Акту було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.06.2010 № 0003562370 про стягнення з позивача штрафних санкцій у сумі 11500,45 грн.
Отже, перевірку проведено у відповідності до приписів чинного законодавства України, рішення прийнято правомірно, тому просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне
18.06.2010 на підставі наказу Бердянської ОДПІ №465 від 27.05.2010 та направлень № 220630№ 220631 від 16.06.2010 фахівцями ДПА у Запорізькій області Найдьон Р.В. та Півень А.В. проведена перевірка торгівельного павільйону по АДРЕСА_1, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 Перевірка проведена з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", від 01.06.2000 р. №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
В ході перевірки було встановлені наступні порушення Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.05р.(далі - Закон № 265):
- непроведення розрахункової операції через РРО та не роздрукування відповідного документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, а саме: при продажу пляшки горілки «Немиров особлива» 1л. по ціні 45,50 грн., цигарок «Парламент» по ціні 13,00 грн. на загальну суму 58,50 грн. РРО не застосовувався, розрахунковий документ не видавався(порушено п. 1,2 ст. 3 Закону № 265)
- порушено режим попереднього програмування найменування та ціни товару, а саме горілка «Немиров особлива» по ціні 45,50 грн. закодована по ціні 37,20 грн., цигарки «Парламент» по ціні 13,00 грн. закодовані по ціні 11,00 грн.(п. 11 ст. 3 Закону № 265),
- порушено порядок ведення обліку товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, відсутні книга обліку доходів та витрат підприємця. На момент перевірки залишки товарно-матеріальних цінностей(горілка) склали 1418,85 грн.(п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону № 265),
- встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО, різниця склала 1657,05 грн.(п. 13 ст. 3 Закону № 265),
Після проведення перевірки ОСОБА_6, яка працює продавцем у ФОП ОСОБА_1, з матеріалами перевірки ознайомлена, але від надання пояснень, підписання та отримання другого екземпляру акту перевірки відмовилась, про що зроблено відповідний запис у Акті перевірки та складений Акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 000309 від 18.06.2010.
За результатами перевірки Бердянською ОДПІ прийнято рішення від 30.06.2010 № 0003562370 про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення п.п. 1,2,11,12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .
Не погодившись із винесеним рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.
Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін та пояснення свідків, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Повноваження на проведення таких перевірок ДПІ надано п. 4 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509, згідно якого державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частино 7 ст. 11-1 цього ж Закону передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Пункт 2 ст.11 Закону України № 509 надає право органам державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Разом з тим, стаття 11-2 цього Закону «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок» передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Тобто, органами, уповноваженими здійснювати контроль за дотриманням законодавства про застосування РРО, є органи державної податкової служби, що передбачено п. 2 ст. 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 15 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі - Закон № 265/98-ВР).
Зазначену функцію органи державної податкової служби здійснюють шляхом проведення планових або позапланових перевірок, що також передбачено ст. 15 Закону № 265/98-ВР та ч.7 ст. 11-1 Закону “Про державну податкову службу в Україні”.
Така позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом, та за умови надання платнику податків під розписку направлення та копії відповідного направлення керівника, що передбачено зазначеними вище ч.7 ст. 11-1, ст. 11-2 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, у редакції від 25.03.2005р., які містять останні за часом введення у дію норми, що регулюють порядок проведення перевірок, визначених Законом “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Як свідчать матеріали справи, перевірку здійснено відповідно до законодавства - на підставі наказу про проведення позапланової перевірки та направлень на перевірку. В направленнях ДПІ на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 зазначено дати їх видачі та підстави проведення позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу СПД. Перевірка проводилась з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», від 01.06.2000 р. №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Тобто, надані у справу документи, свідчать, що функції контролю за дотриманням позивачем законодавства про застосування РРО здійснювались податковою на підставах, визначених законом, у межах повноважень та способом, передбаченим законами України для здійснення такого контролю, а, відтак, дії перевіряючих не суперечили законодавству.
Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи та поясненнями свідків, перед початком проведення перевірки уповноваженій особі позивача - продавцю ОСОБА_6 перевіряючими були надані як наказ так і направлення на перевірку. Ознайомившись з цими документами вона відмовилась їх отримувати, однак фактично до проведення перевірки допустила. При цьому журнал реєстрації перевірок контролюючих органів за вимогою перевіряючих не надавався.
За результатами перевірки, в порядку, передбаченому Наказом ДПА України №534 від 12.08.08 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (щодо порядку складання відповідних актів та додатків до нього (в тому числі й опис наявності готівки на місці проведення розрахунків), фахівцями ДПІ складено Акт перевірки від 18.06.2010, яким зафіксовані порушення п. п. 1, 2, 11, 12, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Висновки, яких дійшли фахівці ДПІ за результатами проведеної перевірки суд вважає обґрунтованими, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.06.2000р. №1776-111 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» «Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається».
Випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій визначені ст.9 Закону № 1776, разом з тим жоден із них не передбачає підстав для незастосування РРО в даному випадку.
Відповідно до абзацу четвертого ст. 2 Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). Необхідною умовою виконання такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж внаслідок вчиненого продавцем і покупцем правочину.
Згідно з визначенням, наведеним в абзаці п'ятнадцятому ст. 2 Закону, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий і товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
У п. 3.1 Положення № 614 від 01.12.2000р. зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є. зокрема, його порядковий номер, назва, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис «фіскальний чек».
Пунктом 4.4 Порядку № 614 передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції: операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг введено в режимі реєстрації, а згідно з п. 4.5 цього Порядку внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язано з проведенням розра хункових операцій.
Законом передбачено обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності під час здійснення своєї діяльності, зокрема, п.п. 1, 2, 11, 12, 13 ст. 3 Закону № 1776 передбачають, що Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
11) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)
12) вести у порядку, встановленого законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які. відповідно до законодавства оподатковуються за правилами що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Встановлені судом факти свідчать, що в ході проведеної перевірки позивача фахівцями ДПІ встановлено порушення п. 1,2,11,12,13 ст. 3 Закону №1776, а саме: проведення розрахункової операції без застосування РРО та невидача чеку, невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, порушення порядку попереднього програмування та порядку ведення обліку товарних запасів.
При цьому в підтвердження виявлених порушень податковою надано чеки, які були роздруковані працівниками магазину. Так, Х-звіт роздрукований на вимогу перевіряючих о 18год.35 хв., а чеки, які мали бути роздруковані раніше(підчас купівлі товару) фактично роздруковані о 18год. 38 хв. та о 18год.39 хв. Очевидно вимоги закону були виконані лише після того, як з'ясувалось що проводиться перевірка.
З цих же звітів видно і порушення режиму попереднього програмування ціни товару. Так, зазначена вартість цигарок «Парламент» - 11,00 грн. хоча фактично вони були продані за 13,00 грн., вартість горілки -37,20 грн., фактично продана за 45,50 грн.
Крім того, згідно Х-звіту станом на 18 год. 35 хв. 18.06.2010 року в касі знаходилось готівки на суму 115,00 грн. Водночас, згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків знаходилось 1830,55 грн.(з врахуванням суми покупки на 58,50 грн.) Відтак невідповідність склала 1657,05 грн., про що і вказано в акті перевірки.
На момент проведення перевірки облік товарних запасів, зокрема горілки, у підприємця не вівся. Згідно відомості складеної під час перевірки, неоприбутковані залишки товарно-матеріальних цінностей склали на суму 1418,85 грн.
За приписами Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за порушення норм цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються санкції, зокрема:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (ст.17 Закону),
- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (ст.17 Закону),
- у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (ст. 22 Закону)
- до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 21 Закону).
Зважаючи на виявлені правопорушення податковою правомірно було застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції
Посилання позивача на проведення перевірки без врахування того, що в одному торговельному павільйоні працюють декілька підприємців на різних системах оподаткування, товари яких відокремленні, спростовуються матеріалами справи, оскільки вже з мети перевірки видно, її здійснено саме стосовно ОСОБА_1, який здійснює продаж підакцизних товарів, грошові кошти теж перевірялись з каси ОСОБА_1, рівно як і відомість ТМЦ складалась по товарах, що належать позивачу. З зазначеної відомості можна встановити, що складали опис товару(горілки), який ОСОБА_10, за твердженням самого ж позивача продавати не міг.
За таких обставин застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 11500,45 грн. є правомірним та обґрунтованим, а підстави для скасування рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій від 30.06.2010 № 0003562370 відсутні.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.06.2010 № 0003562370 слід вважати обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а, відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судовій збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 94 КАС України, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 30.06.2010 № 0003562370 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 23.11.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко