справа № 2а-8701/10/0670
категорія 6.14
26 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М. ,
при секретарі - Чудовській Ю.Ф.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевського районного центру зайнятості
до ОСОБА_1 < Текст >
про стягнення 1354,07 грн.,-
встановив:
Прокурор Олевського району в інтересах держави в особі Олевського районного центру зайнятості 10.11.2010 року звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених 1354,07 грн. державної допомоги на випадок безробіття.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що відповідач звернувся до Олевського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та отримав статус безробітного. При зверненні відповідач зазначив, що він не являється суб'єктом підприємницької діяльності, що не відповідало дійсності. Було встановлено, що на момент звернення до центру зайнятості відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З реєстру фізичних осіб - підприємців відповідач не був виключений, підприємницьку діяльність не припинив. За таких підстав ОСОБА_1 не мав законних підстав для реєстрації в якості безробітного та отримання відповідної державної допомоги. За період з 02.06.2010 року по 31.07.2010 року відповідач безпідставно отримав 1354,07 грн. державної допомоги на випадок безробіття, а тому дана допомога підлягає відшкодуванню.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що підприємницькою діяльністю не займався, доходів не отримував, а тому мав право на державну допомоу на випадок безробіття.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Для одержання статусу безробітного відповідно до п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N219 громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", в тому числі підприємницькою, і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
При зверненні до Житомирського центру зайнятості відповідач навмисно приховав той факт, що з 16.05.2002 року він зареєстрований як фізична особа - підприємець, є самозайнятою особою і не може набувати статусу безробітного.
Відповідно до вимог п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року N307 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення). Факт надання відповідачем неправдивих відомостей при призначенні державної допомоги по безробіттю був встановлений в ході перевірки, проведеної уповноваженою особою позивача.
Відповідно до вимог ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст.86,94,159-163,167,186,254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Олевського районного центру зайнятості 1354,07 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 29 листопада 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.