Номер провадження 2/754/1629/25
Справа №754/16617/24
Іменем України
13 лютого 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.
при секретарі - Кирилова А.
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (м. Київ, вул.. Миколи Закревського, 15, ЄДРПОУ 39605452) з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 19774,71 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі ордеру №20492 серія Б від 21.07.1983 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_4 , було надано право на вселення ОСОБА_1 як члену сім'ї наймача.
В подальшому на підставі ст. 65 ЖК УРСР у вищевказану квартиру вселилися і інші боржникі.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва, станом на 26.11.2024, в увартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані боржникі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 18.11.2024 року відсутня будь-яка інформація про державну реєстрацію або зміну права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження за вказаною адресою.
Відповідачі є споживачами послуг, які надає позивач, а саме послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Оскільки відповідачі, протягом тривалого часу, ухиляються від виконання своїх обов'язків по сплаті коштів, за послуги, які надає КП «Керуюча компанія», станом на 01.11.2024 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_2 перед Виконавцем послуг, а саме: КП «Керуюча компанія», виникла заборгованість по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з «01» липня 2021 року по «01» листопада 2024 року в розмірі: 16719 грн. 16 коп., а також нараховано індекс інфляції за весь час прострочення, що становить 2345 грн. 25 коп. та 3 % річних в розмірі 710 грн.30 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказані суми заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши при цьому заву, відповідно до змісту якої вбачається, що останній просить проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та не заперечує проти прийняття про справі заочного рішення.
Відповідачі в судове засіданні не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не направили, жодних заяв з процесуальних питань від сторін відповідача до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подала. При цьому, представник позивача у поданій до суду заяві не заперечував проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Судом встановлено, що на підставі ордеру № 20492 серія Б від 21.07.1983 р. в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_4 , було надано право на вселення ОСОБА_1 як членам сім'ї наймача.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, станом на 26.11.2024, в увартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 року було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Згідно переліку майна (додаток № 1 до розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації) від 30.01.2015 року № 48, будинокАДРЕСА_3 віднесено до сфери управління Деснянської районної в м. Києві та закріплюється на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва».
Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Відповідно до п. 2.2.1 статуту Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», предметом діяльності підприємства є утримання житлового і нежилого фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового і нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності м. Києва, на договірних засадах у встановленому порядку.
На підставі п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на те, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 не визначилися з формою управління, КП «Керуюча компанія» продовжує надавати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за ціною, яка тотожна тарифу, затвердженому розпорядженням КМДА № 668.
Як зазначає позивач, свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, КП, як виконавець послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій виконує належним чином, тобто своєчасно та якісно. Проте, відповідачі, всупереч діючому законодавству України, протягом тривалого часу, ухиляється від виконання своїх обов'язків по сплаті коштів, за послуги, які надає КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва». У зв'язку з цим, на станом на 01.11.2024 року за особовим рахунком № 364 квартири АДРЕСА_2 перед Виконавцем послуг, а саме: КП «Керуюча компанія», виникла заборгованість по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з «01» листопада 2021 року по «01» листопада 2024 року в розмірі: 16719 грн. 16 коп., а також нараховано індекс інфляції за весь час прострочення, що становить 2345 грн. 25 коп. та 3 % річних в розмірі 710 грн. 30 грн. Вказані суми позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь.
Частиною 4 ст.319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положення статті 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ч.3 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Із аналізу наведених норм вбачається, що усі повнолітні, дієздатні особи, які проживають квартирі та користуються житлово-комунальними послугами зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири).
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений представником позивача розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані, і на час розгляду справи судом відповідачами не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку. Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 16719,16 грн. є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, то суд зауважує наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на за період з 01.11.2021 року по 01.02.2022 року, та з 01.05.2022 року по 01.11.2024 року Відтак, відповідачі зобов'язані сплатити позивачу інфляційні складові боргу в розмірі 2345,25 грн. та 3 % річних в розмірі 710,30 грн. за вказаний період, в зв'язку із чим суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі по 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (м. Київ, вул.. Миколи Закревського,15, ЄДРПОУ 39605452) заборгованість по сплаті послуги з утримання будинків і споруд в розмірі 16719 гривень 16 копійок, інфляційної складової боргу в розмірі 2345 гривень 25 копійок, 3 % річних в сумі 710 гривень 30 копійок а також судовий збір в розмірі 3 028 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: