"19" квітня 2010 р. Справа № 2а-6327/09/0670
Категорія 2.32
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.
при секретарі судового засідання Савич Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтест" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про визнання дій неправомірними.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, відповідач по справі, є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо здійснення контролю та нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Дані повноваження відповідача визначені Законом України "Про планування та забудову територій", Законом України "Про основи містобудування", Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області, затвердженої наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.02.2009 року № 28. Відповідно до покладених завдань відповідач, як орган державного нагляду (контролю) у цій сфері господарської діяльності, наділений правом проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, порядок і підстави проведення планових і позапланових перевірок, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .
В судовому засіданні встановлено, що проведення 20.05.2009 року заступником начальника Житомирського відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області Ярошевським О.Д. відносно ТОВ "Велтест", позивача по справі, за його місцезнаходженням в м.Житомирі по вул.Корабельній,6 перевірки було зумовлено листом та приписом прокуратури Житомирського району, в яких містилася інформація про порушення позивачем як суб'єктом господарювання цілого ряду вимог чинного законодавства. Відповідно до вимог ст.6 Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" така перевірка вважається позаплановою, її проведення можливе тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення, при цьому суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Відповідно до вимог ст.7 Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення позапланової перевірки орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою, в якому зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові та інші обов'язкові атрибути.
Відповідно до зазначеної правової норми посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити визначені законодавцем відомості. При цьому законодавством чітко визначений порядок складання та підписання такого акту.
Як встановлено судом, при проведенні відносно позивача зазначеної вище перевірки з боку відповідача не були дотримані жодні правові норми Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що регулюють порядок її проведення. Представники відповідача в судовому засіданні визнали, що згоди центрального органу виконавчої влади на проведення такої перевірки не було, наказ про її проведення не видавався, посвідчення (направлення) на здійснення перевірки не оформлялося, акт за результатами перевірки не складався. Такі дії відповідача його представники в судовому засіданні обґрунтували тим, що зазначена перевірка зумовлена здійсненням прокурорського нагляду і відповідно до вимог ст.2 Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не повинна регламентуватися вимогами цього Закону.
Така позиція представників відповідача, на думку суду, не узгоджується із вимогами чинного законодавства. Безспірно, здійснення прокурорського нагляду щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання регламентовано Законом України "Про прокуратуру". Разом з тим, відповідач не є структурним підрозділом органу прокуратури, не входить до системи органів прокуратури, а його уповноважені особи не наділені повноваженнями відповідних працівників органів прокуратури. Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції України відповідач, як орган державної влади та посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження відповідача, його працівників щодо здійснення контролю та нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури передбачені іншими зазначеними вище Законами України, а не Законом України "Про прокуратуру".
Крім того, за результатами позапланової перевірки 20.05.2009 року заступником начальника Житомирського відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області Ярошевським О.Д. позивачу, як суб'єкту господарювання, був складений припис про термінове призупинення подальшої експлуатації власного, тобто позивача, комплексу будівель по вул.Корабельній,6 в м.Житомирі та протоколи про правопорушення в сфері містобудування. При цьому слід зауважити, що одним із правовим обґрунтуванням внесення припису його автор зазначає саме Закон України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а не Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до вимог ч.3 ст.70 КАС України зазначені документи, як докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішення справи не були взяті до уваги. Суд прийшов до висновку, що даний припис підлягає скасуванню, як такий, що винесений не уповноваженою особою, його внесення не відповідає вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Так, по-перше відповідно до вимог ст. 4 Закону України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюється вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності. Таке зупинення допускається лише за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника. Автор припису, заступник начальника Житомирського відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області Ярошевський О.Д. не є керівником чи заступником керівника відповідача, як органу державного нагляду (контролю).
По-друге, відповідно до вимог ст.15 Закону України " Про основи містобудування", ст.2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та підпункту 9 пункту 5 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області відповідач наділений правом лише зупиняти будівельні роботи, а не господарську діяльність суб'єкта господарювання.
За результатами позапланової перевірки були складені також протоколи про порушення у сфері містобудування, на підставі яких уповноваженою особою відповідача, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області , були винесені постанови № 546/6 та № 547/6 від 04.06.2009 року про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудування. Дані постанови винесені з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, перш за все Положення про порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою КМ України № 244 від 06.04.1995р , з подальшими змінами та доповненнями (надалі-Положення) і рішенням суду скасовані з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 Положення штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на ті підприємства , їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування. Всупереч даним положенням в описових частинах жодній із оскаржуваних постанов не зазначено хто із суб'єктів господарської діяльності допустив правопорушення у сфері містобудування щодо виробничих приміщень по вул.Корабельній,6 в м.Житомирі. У вступних та резолютивних частинах даних постанов взагалі зазначені два різних суб'єкта господарювання як за їх місцезнаходженням так і за кодами ЗКПО. Суть правопорушень у сфері містобудування, за які накладені штрафи не відповідають правопорушенням, що перелічені в ст.1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" .
Однією із основних складових постанов про накладання штрафу у сфері містобудування є вартість відповідно будівельних чи проектно-вишукувальних робіт. Відповідно до п.3 Положення законодавцем чітко зазначено, що вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається виключно відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом. При винесенні оскаржуваних постанов відповідачем ця вимога не була дотримана, в основу визначення розміру штрафів була безпідставно покладена копія "Аудиторського висновку незалежної аудиторської фірми "Аудит Полісся" про підтвердження достовірності відображення в обліку ТОВ "Велтест" вартості невід'ємних поліпшень станом на 20.07.06 р. в орендованому ним приміщенні в м.Житомирі по вул.Корабельній,6, а пряма норма п.3 Положення була грубо проігнорована.
Відповідно до вимог п.9 Положення постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у 3-денний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику підприємства чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник постанови в такий же термін подається державній податковій інспекції за місцем знаходження підприємства. Третій примірник залишається в інспекції, яка наклала штраф. Ця норма Положення також проігнорована відповідачем.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст.239,241 Господарського кодексу України штраф та зупинення діяльності суб'єкта господарювання є одними із видів адміністративно-господарської санкції. Адміністративно-господарські санкції відповідно до вимог ст.250 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. При винесенні даних постанов зазначені вимоги Господарського кодексу України також були недотримані.
Вказані вище обставини та враховуючи вимоги ч.3 ст.2 КАС України стали підставою для визнання припису та постанов винесених відповідачем відносно позивача протиправними та їх скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
За таких умов суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу по даній справі.
Керуючись ст.ст. 166, 186, 254 КАС України, суд
Про викладене вище довести до відома начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області для вжиття заходів реагування.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційн оскарження окремої ухвали суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на окрему ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк