< Список >
Донецький окружний адміністративний суд
19 жовтня 2010 р. Справа № 2а-17290/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті об 10 год. 55 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Наумовой К.Г.
суддів Шальєвой В.А.,
Логойда Т.В.
при секретарі судового засідання Мельниковій І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 (м. Краматорськ)
до Державної судової адміністрації України (м. Київ),
Міністерства фінансів України (м. Київ),
Державного казначейства України (м. Київ),
Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області (м. Донецьк)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Краматорський міський суд Донецької області (м. Краматорськ)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю сторін
представник позивача : не з'явився.
представник першого відповідача : не з'явився.
представник другого відповідача : не з'явився.
представник третього відповідача : не з'явився.
представник четвертого відповідача : не з'явився.
представник першої третьої особи : не з'явився.
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року щодо невжиття реальних дій стосовно перерахунку та сплати позивачу недоплаченої заробітної плати, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок та довічного грошового утримання, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з положень Постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», якою було затверджено посадовий оклад позивача відповідно додатку 6 у розмірі 8 розмірів мінімальної заробітної плати за період з 19 березня 2007 року; зобов'язання відповідачів зробити позивачу перерахунок заробітної плати, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною заробітної плати та довічного грошового утримання позивача, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахувати премії, надбавки за вислугу років та інші надбавки, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу; зобов'язання відповідачів сплатити позивачу недоплачену заробітну плату, та довічне грошове утримання з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період з 19 березня 2007 року на день розгляду справи за рахунок Державного бюджету України.
Позивач поточнив позовні вимоги, та просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області зробити позивачу перерахунок заробітної плати, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною його заробітної плати та довічного грошового утримання, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахувати премії, надбавки за вислугу років та інші надбавки, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу з 19 березня 2007 року по 31 серпня 2010 року; зобов'язати Міністерство фінансів України забезпечити надходження суми заборгованості (нарахованої ТУДСА України в Донецькій області) заробітної плати, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною його заробітної плати та довічного грошового утримання, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахувати премії, надбавки за вислугу років та інші надбавки, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу, нарахованої за період часу з 19 березня 2007 р. по 31 серпня 2010 р. на рахунок Державної судової адміністрації України; стягнути з Державної судової адміністрації України (нарахованої ТУДСА України в Донецькій області заборгованісті) на користь позивача, яка складається з: недоплаченої заробітної плати, премій, надбавок за вислугу років та інших надбавок, які є складовою частиною його заробітної плати та довічного грошового утримання, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний період, нарахувати премії, надбавки за вислугу років та інші надбавки, які є складовою частиною заробітної плати позивача, виходячи з перерахованого посадового окладу з 19 березня 2007 року по 31 серпня 2010 року.
Позивач поточнив позовні вимоги та просить визнати неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів по повному фінансуванню заробітної плати та довічного грошового утримання судді Краматорського міського суду Літовки В.В. з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року з розрахунку 8 розмірів мінімальної заробітної плати, розмір яких встановлений законами України про Державний бюджет на 2009 та 2010 роки, а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді;
зобов'язати Міністерство фінансів України виділити з Державного бюджету України грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплат судді Краматорського міського суду Літовки В.В. недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання в розмірі 107708 гривень;
зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судовій адміністрації України у Донецькій області додаткове фінансування з бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплат судді Краматорського міського суду Літовки В.В. недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання в розмірі 107708 гривень;
зобов'язати Територіальне управління Державній судовій адміністрації України у Донецькій області здійснити нарахування судді Краматорського міського суду Літовки В.В. недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання в розмірі 107708 гривень;
зобов'язати Територіальне управління Державної судовій адміністрації України у Донецькій області за рахунок додатково отриманого від Державної судової адміністрації України фінансування здійснити виплату судді Краматорського міського суду Літовки В.В. недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання в розмірі 107708 гривень з утриманням податкових та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 27 травня 2010 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Краматорський міський суд Донецької області.
Позивач у заяві від 18 жовтня 2010 року підтримує позов у повному обсязі, повідомив, що про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.
З 15 вересня 1997 року він працює суддею Краматорського міського суду Донецької області. Постановою Кабінету Міністрів України №865 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7. Відповідно цієї постанови позивачу, як судді Краматорського міського суду, згідно додатку 6 посадовий оклад повинен бути в розмірі 8 мінімальних заробітних плат. Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31 грудня 2005 року вищевказану постанову доповнено п. 4-1, який обмежував посадовий оклад позивача виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не проводиться.
19 березня 2007 року постановою Печерського районного суду м. Києва визнано протиправним та скасовано пункт 41 постанови КМУ № 865. Дана постанова в частині визнання протиправним та скасування зазначеного пункту залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України. 21 травня 2008 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, визнано незаконними постанову КМУ від 21 грудня 2005 року №1243, пункт 41 постанови від 31 грудня 2005 року КМУ №1310 та пункт 41 постанови КМУ від 03 вересня 2005 року №856. Незважаючи на те, що зазначені постанови були скасовані, відповідач ТУ ДСА України в Донецькій області продовжує до цього часу виплачувати заробітну плату суддям, виходячи із мінімальної заробітної плати 332 грн. 00 коп., встановленої станом на 21 грудня 2007 року без урахування підвищення мінімальної заробітної плати у законах України про Державний бюджет України на 2009 -2010 роки, що на його думку є прямим порушенням Конституції України та Закону України “Про судоустрій”, якими визначені гарантії незалежності суддів та заборонено порушення чи звуження існуючих прав суддів, у тому числі з приводу їх матеріального та соціального забезпечення. Вважає, що відповідач ТУ ДСА України в Донецькій області у період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року незаконно нараховував та виплачував заробітну плату позивачу виходячи з посадового окладу у сумі 2490 грн. протягом 2009-2010 років.
Представником Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, надані заперечення проти адміністративного позову, в яких він посилається на те, що відповідно до покладених на них завдань виконують функції розпорядників певних бюджетних коштів, передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. Так, схеми посадових окладів керівників та суддів судів всіх рівнів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 “Про оплату праці суддів”. Суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначействам України операції з коштами державного бюджету. Вважає, що дії відповідача, які в даному випадку ґрунтуються на Законах України “Про судоустрій України” та “Про статус суддів”, Законах України про Державний бюджет України на 2005-2010 роки, Бюджетному кодексі України та Конституції України, не є неправомірними. Ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Право позивача було порушено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», яка є нормативним актом уряду, позивач, як суддя не міг не знати про існування даної постанови. На підставі вищевикладеного перерахунок та виплату заробітної плати повинно бути зроблено саме за період з 19 серпня 2009 року. Повідомив суд, що про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Представником Міністерства фінансів України, надані заперечення № 31-28030-06-26/20457 від 05.08.2010 р. проти адміністративного позову, в яких він проти позову заперечує посилаючись на наступне. Ст. 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет. Головним розпорядником бюджетних коштів передбачених на оплату праці суддів є Державна судова адміністрація України. Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади основними завданнями якого є розроблення і проведення єдиної державної фінансової, бюджетної та податкової політики та розроблення проекту Державного бюджету України. Під час розроблення проекту бюджету на відповідний рік, міністерство проводить аналіз бюджетного запиту поданого головним розпорядником бюджетних коштів. На підставі цього аналізу міністерство приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету. Видатки передбачені у Державному бюджеті на відповідні роки на оплату праці суддів були повністю профінансовані. Просив розглянути справу без участі представника Міністерства фінансів України.
Представником, третьої особи, Державного казначейства України, надані пояснення № 5-13/4499-14785 від 09.08.2010 р. щодо адміністративного позову, в яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. ст. 120, 126 Закону України «Про судоустрій України» та Положення про Державну судову адміністрацію України, Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів Державного бюджету України щодо матеріального забезпечення діяльності судів. Державна судова адміністрація України, як центральний орган виконавчої влади, що здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи є головним розпорядником бюджетних коштів. Рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є державна судова адміністрація України приймає її голова. Державне казначейство України немає права встановлювати чи змінювати видатки державного бюджету, крім того, воно як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому правових підстав вирішувати питання щодо взаємовідносин між позивачем та Державним казначейством України немає. Повідомив, що про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Краматорським міським судом Донецької області, надано лист від 07.10.2010 р. в якому повідомлено, що про час, день та місце розгляду справи третю особу повідомлено належним чином, просив розглянути справу без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ОСОБА_2 обіймає посаду судді Краматорського місцевого суду Донецької області відповідно до Указу Президента України № 856/97 від 19.08.1997 року. 10.01.2008 року позивачу присвоєно 2 кваліфікаційний клас.
Заробітна плата позивача обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, а саме: п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 року № 514 «Про оплату праці Голови та заступника Голови Верховного Суду України» з 01.06.2005 року Голові Верховного Суду України встановлено посадовий оклад у розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Постанова набрала чинності з 01.06.2005 року. За правилами ч. 2 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 % зазначеного окладу, і меншими 80 % окладу голови суду, в якому працює суддя, тобто повинен становити у позивача як у судді місцевого суду не менш як 7,5 розміру мінімальної заробітної плати. З 01.06.2005 року по 01.01.2006 року оклади суддів, в тому числі і позивача складали 20 % окладу голови суду. Заробітна плата позивача обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати в сумі 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі законів України про Державний бюджет України на 2009-2010 роки.
Статус суддів під час виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України “Про статус суддів”.
Відповідно до ст. 126 Закону України “Про судоустрій України”, яка визначає повноваження державної судової адміністрації, державна судова адміністрація, зокрема, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів.
Відповідно до ст. 128 вказаного Закону територіальне управління державної судової адміністрації є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в установах банку.
Територіальні управління державної судової адміністрації здійснюють свою діяльність на основі положення про державну судову адміністрацію, яке затверджується указом Президента України за поданням Прем'єр-міністра України, погодженим із Радою суддів України.
Положення про Державну судову адміністрацію України, затверджене Указом Президента України від 03 березня 2003 року № 182/2003 втратило чинність на підставі Указу Президента України від 23 червня 2009 року №477/2009. Інше положення затверджено не було.
У зв'язку з цим застосуванню підлягає Закон України “Про судоустрій України”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Отже, територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області є юридичною особою, яка наділена адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю у відповідності до ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 122 Закону України “Про судоустрій України”, яка регулює питання матеріально-технічного забезпечення судів, матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду.
Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих замовлень через державну судову адміністрацію.
Між тим, суди не здійснюють матеріальне забезпечення суддів, в судах загальної юрисдикції відповідний відділ, який здійснював би виплату заробітної плати суддям, відсутній.
Отже органами, які здійснюють матеріальне забезпечення суддів, є Державна судова адміністрація України та її територіальні управління.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення, в тому числі і заробітна плата суддів, є елементами статусу судді (ст.ст. 42-45 Закону України “Про статус суддів”). Збереження існуючого статусу судді, недопущення його скасування або звуження його змісту та обсягу є однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Відповідно до ст. 14 Закону “Про судоустрій України” однією з гарантій самостійності судів і незалежності суддів є належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Ст. 44 Закону України “Про статус суддів” визначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Конституційний суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях, зокрема, від 24 червня 1999 року у справі № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01 грудня 2004 року у справі № 19рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01 грудня 2004 року у справі № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18 червня 2007 року у справі № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів). У вказаних рішеннях зазначено, що за змістом статті 126 Конституції України положення частини третьої статті 11 Закону України “Про статус суддів” у взаємозв'язку з частиною восьмою статті 14 Закону України “Про судоустрій України” треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів” затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи згідно з додатком 7.
Вказану постанову постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865” доповнено, зокрема, пунктом 4-1, яким установлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та Вищого адміністративного Суду України від 29 жовтня 2009 року, в адміністративній справі за позовом особи до держави Україна, Кабінету Міністрів України, треті особи Державне казначейство України, Державна судова адміністрація, про визнання протиправною бездіяльність та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, визнано протиправним і скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 “Про оплату праці суддів”.
Таким чином з 03 грудня 2007 року - дня набрання законної сили судовим рішенням, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів” є протиправним і скасовано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” встановлено, що розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року (справа №2/174), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року (справа № 22-а-26751/08), в адміністративній справі за позовом особи до Кабінету Міністрів України, треті особи Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України, про визнання незаконними та скасування актів, визнати незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865”та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 “Про оплату праці суддів”.
Таким чином з 19 серпня 2009 року - дня набрання законної сили судовим рішенням, постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865” та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів” є протиправними.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає наслідки набрання законної сили судовим рішенням, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, з 19 серпня 2009 року - є протиправними постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 “Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів” в частині встановлення розміру посадового окладу суддів, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865” та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 “Про оплату праці суддів”.
Враховуючи наведене та вимоги законодавства позивач мав право на отримання заробітної плати у відповідності зі ст. 44 Закону України “Про статус суддів” та постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці суддів” з часу набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року у справі №2/174, тобто з 19 серпня 2009 року.
Між тим заробітна плата позивача, з 19 серпня 2009 року обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, чим порушено право позивача на належне матеріальне забезпечення.
З наведеного вбачається, що саме бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації у Донецькій області призвела до неправильного розрахунку заробітної плати позивача у період з 19 серпня 2009 р. по 30 вересня 2010 р. З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 19 серпня 2009 р. по 30 вересня 2010 р.
Ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України “Про судоустрій України”, Законом України “Про статус суддів”, Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, Указом Президента України від 10 липня 1995 року 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, Законом України “Про систему оподаткування”,
ст.ст. 15, 17, 69-72, 94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати судді Краматорського міського суду Донецької області Литовки Валерію Володимировичу у період з 19 серпня 2009 року до 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання з розрахунку 7.5 мінімальних заробітних плат, розмір якої був встановлений Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а також Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на момент виплати у заявленому періоді.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області перерахувати заробітну плату та довічне грошове утримання судді Краматорського міського суду Донецької області Литовки Валерію Володимировичу у період з 19 серпня 2009 року до 30 вересня 2010 року з розрахунку 7.5 мінімальних заробітних плат розмір якої був встановлений Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» на момент виплати у заявленому періоді.
Зобов'язати Міністерство фінансів України виділити грошові кошти на додаткове фінансування Державної судової адміністрації України для територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді Краматорського міського суду Донецької області Литовки Валерію Володимировичу недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року до 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання.
Зобов'язати Державну судову адміністрацію вділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Донецькій області додаткове фінансування з бюджетної програми «Виконання рішень судів на користь суддів» для здійснення виплати судді Краматорського міського суду Донецької області Литовки Валерію Володимировичу недоплаченої заробітної плати та довічного грошового утримання за період з 19 серпня 2009 року до 30 вересня 2010 року з розрахунку 7.5 мінімальних заробітних плат.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області за рахунок додатково отриманого від Державної судової адміністрації України фінансування здійснити виплату судді Краматорського міського суду Донецької області Литовки Валерію Володимировичу недоплаченої за період з 19 серпня 2009 року по 30 вересня 2010 року заробітної плати та довічного грошового утримання з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 жовтня 2010 року
Головуючий суддя Наумова К.Г.
Судді Шальєва В.А. Логойда Т. В.