Україна
25 листопада 2010 р. справа № 2а-22665/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Малій С.Ю.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідача - Близнюк Т.В., Прудник Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0011321740/3 від 16 липня 2010 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0011321740/3 від 16 липня 2010 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно акту № 807/17-2/2431911392 від 24.12.2009 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 17.12.2009, було встановлено порушення ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме не задекларовано та не сплачено податок з отриманого страхового відшкодування, та з сільськогосподарської продукції, яку позивачем було вирощено та продано на ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” у 2008 році.
18 січня 2010 позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 18.01.2009 № 00000517/0, яке відповідно до п. 5.2.2 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було оскаржено позивачем до Добропільської ОДПІ та вищих органів.
За результатами розгляду скарг Добропільською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 по 17 грудня 2009, про що складено акт № 305/17-2/2431911392 від 09.04.2010, відповідно до якого було встановлено порушення ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме не задекларовано та не сплачено податок з отриманого страхового відшкодування, та з сільськогосподарської продукції, яку було вирощено та продано позивачем на ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” у 2007 та 2008 році у сумі 12550,73 грн.
На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0011321740/3 від 16 липня 2010 року.
Позивач не погоджується із зазначеним повідомленням - рішенням та вважає доводи Добропільської ОДПІ щодо оподаткування прибутку з продажу сільськогосподарської продукції, проданої у 2007 та 2008 роках на ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” на загальних підставах, необґрунтованими, оскільки вони суперечать п. 4.3.36 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”, відповідно до якого не оподатковуються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Позивач наполягає на тому, що зазначена норма розповсюджується на реалізацію продукції позивачем у 2007 та 2008 роках, оскільки він є власником зазначеної сільськогосподарської продукції, та зазначену продукцію було вирощено на земельній ділянці площею 0,714 га, яка надана позивачеві для ведення особистого селянського господарства та обслуговування господарських будівель, та знаходиться на території Нововодянської сільської ради, про що надав суду копію договору оренди землі.
Крім того, позивач зазначає, що ним згідно Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, було отримано довідку за формою 3 ДФ, яка підтверджує вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Однак, як вказує позивач, в зазначеній довідці допущено описку щодо строку дії та встановлено дійсність довідки протягом 1 дня, але ці порушення не можуть бути підставою для позбавлення пільг на оподаткування, оскільки згідно п. 5 Порядку зазначена довідка видається строком на 5 років.
Посилаючись на зазначене, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 00113211740/3 від 16 липня 2010 року.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач не погодився з позовною заявою та надав письмові заперечення, відповідно до яких підтримував позицію щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 16.07.2010 № 0011321740/3 у розмірі 12550,73 грн. посилаючись на відповіді голови Святогорівської селищної ради та голови Нововодянської сільської голови, відповідно до яких фізичній особі ОСОБА_1 не надавались земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Представники відповідача також посилались на те, що згідно інформаційної бази Добропільської ОДПІ АІС „Земля” за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка під забудову площею 0,15 га за адресою: с. Святогорівка, вул. Зелена, 46. В п. 15 Договору оренди землі від 26.10.2007, який укладено між орендодавцем, Святогорівською селищною радою та орендарем - ОСОБА_1, зазначено, що цільове призначення орендованої земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, тому використання земельної ділянки для вирощування свиней не є використанням землі за призначенням.
Крім того, відповідач зазначив, що між ОСОБА_1 та Добропільською районною держадміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки від 2005 року, предметом якого виступає земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 0,714 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Нововодянської сільської ради.
Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,92 га укладено між Нововодянською сільською радою та ОСОБА_1 27.06.2008 року, тобто, як зазначає відповідач, пізніше, ніж було вирощено та продану сільськогосподарську продукцію.
Посилаючись на вимоги ЗУ „Про фермерське господарство” та ст. 42 Господарського кодексу України відповідач наполягав на тому, що громадяни, в т.ч. члени особистого селянського господарства, мають право реалізовувати надлишки вирощеної (виробленої) у їх господарствах продукції та не повинні мати на меті вирощування (вироблення) та реалізацію сільськогосподарської продукції з метою одержання прибутку від її реалізації.
Представник відповідача також зазначив, що якщо громадяни мають у власності земельні ділянки для ведення селянського господарства, вони мають право на одержання довідки, але за умови, що ними не реалізовується товарна сільськогосподарська продукція.
Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 було орендовано земельні ділянки. Згідно вимог Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, визначено, що якщо громадянин вирощує сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, на які він не права власності, в т.ч. на орендованих та займається вирощуванням та/або реалізацією товарної сільськогосподарської продукції, то він позбавляється права отримання довідки № 3ДФ.
Окрім цього, відповідачем також надано заперечення щодо неналежного оформлення довідки форми № 3 ДФ, відповідно до яких перевіркою встановлено, що довідка видана 26.11.2007 року і є дійсною лише до 26 листопада 2007 року, тому оскільки термін дії довідки обмежується лише 26.11.2007, вона не може бути взята до уваги як документ, що надає право фізичній особі на отримання доходу від податкового агента без утримання податку.
Крім того, представники відповідача зазначили, що відповідно до п. 7 Порядку інформація про видачу Довідки № 3 ДФ передається сільською, селищною, міською радою органу державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з моменту видачі власнику сільськогосподарської продукції, але відомості про видачу зазначеної довідки на ім'я ОСОБА_1 до інспекції протягом 2007-2008 р.р. не надавались.
Відповідно до копій накладних, наданих ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” (продукція свині в кількості 93 голови) придбавались підприємством у ОСОБА_1 22.11.2007, 11.12.2007 та 15.01.2008, отже жодна з операцій не підпадає під термін дії Довідки № 3 ДФ, тому, сума доходу отримана ОСОБА_1 у розмірі 83671,50 грн. повинна бути задекларована та оподаткована згідно ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях, представники відповідача в судовому засіданні просили суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне:
Позивач, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) є фізичною особою - платником податків до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції. Мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач Добропільська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 по 17 грудня 2009 року, про що складено акт від 24.12.2009 № 807/17-2/2431911392.
Перевіркою встановлені та відображені в акті порушення:
- ст. 67 Конституції України, п.п. 4.1.4 „г” п. 4.1 ст. 4 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 - ІІІ від 21.12.2000р., п. 19.1 „в” ст. 19 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 - IV від 22.05.2003, ч. 1 п. 2 ст. 19 ЗУ „Про систему оподаткування” № 1251 - ХІІ від 25.06.1991 в частині неподання декларацій про доходи, одержані в 2007 та 2008 роках;
- п. 4.1, п.п. 4.2.12 п.4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889 - IV від 22.05.2003 в частині недекларування доходів, одержаних в 2007 та 2008 роках та несплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 13442,93 грн., а саме: 8053,88 грн. в 2007 році та 5389,05 грн. в 2008 році.
На підставі зазначеного акту Добропільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 18 січня 2009 № 0000051740/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб в сумі 20504,40 грн., у тому числі за основним платежем 13442,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7061,47 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 - ІІІ від 21.12.2000р. подав первинну скаргу до Добропільської ОДПІ.
Згідно рішення Добропільської ОДПІ від 16.02.2010 № 2739/с/25-012 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення - рішення від 18.01.2010 № 0000051740/0 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. На підставі зазначеного рішення Добропільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 лютого 2010 № 0000051740/1.
01.03.2010 року ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Донецькій області було подано повторну скаргу на податкові повідомлення рішення Добропільської ОДПІ від 18.01.2010 № 0000051740/0, від 16.02.2010 № 0000051740/1.
Під час розгляду скарги з метою з'ясування фактів, викладених у повторній скарзі та наданням копій первинних документів, державною податковою адміністрацією у Донецькій області призначено позапланову перевірку платника податків, за результатми якої складено акт від 09.04.2010 № 305/17-2/2431911392.
За результатами даної перевірки дохід, що підлягає оподаткуванню визначено у сумі 83671,50 грн. (виручка від реалізації свиней, отримана від ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” у 2007 році - 53692,50 грн., у 2008 році - 29979,00 грн.) та нараховано 12550,73 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Згідно рішення ДПА у Донецькій області від 28.04.2010 № 6967/10/25-013-6 про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення - рішення Добропільської ОДПІ від 18.01.2010 № 0000051740/0, від 16.02.2010 № 0000051740/1 скасовано та рішення від 16.02. № 2739/С/25-012 про результати розгляду первинної скарги скасовано в частині 7953,67 грн. (892,20 грн. - податку з доходів фізичних осіб, 7061,47 - штрафних санкцій), в іншій частині зазначені рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
На підставі зазначеного рішення Добропільською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 квітня 2010 року № 0011321740/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб в сумі 12550,73 грн., у тому числі за основним платежем 12550,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн.
Не погодившись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України із повторною скаргою від 07 травня 2010 року, але за рішенням ДПА України від 08.07.2010 № 4195/С/25-0315 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення Добропільської ОДПІ від 18.01.2010 № 0000051740/0 про сплату визначеної суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області від 28.04.2010 № 6967/10/25-013-6, прийнятого за розглядом повторної скарги, а каргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Як вбачається з акту перевірки № 305/17-2/2431911392 від 09.04.2010 року, згідно копій накладних, наданих ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село”, встановлено факт реалізації ОСОБА_1 зазначеному підприємству свиней у кількості 93 голів на суму 83671,50 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Продукція придбавалась підприємством 22.11.2007, 11.12.2207 та 15.01.2008.
Відповідно до підпункту 4.3.36 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 N 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.
Отже, податковий агент при закупівлі у власників сільськогосподарської продукції має право не утримувати податок з доходів фізичних осіб з виплачених за таку продукцію доходів тільки при пред'явленні зазначеної довідки.
Форму довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 N 1063 Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми.
Затвердження довідки форми № 3-ДФ та порядку її видачі впорядкувало документальне підтвердження надання пільг громадянам, які вирощують продукцію на наданих у встановленому законодавством порядку присадибних земельних ділянках, а також на ділянках для ведення особистого селянського господарства або індивідуального дачного будівництва, при виплаті їм доходу від продажу такої продукції податковими агентами (підприємцями, заготівельними організаціями і підприємствами - переробниками сільськогосподарської продукції).
Статтею 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податкового агента зобов'язано повідомити податковий орган про виплачені фізичним особам суми доходів та надати податковий розрахунок, обов'язок щодо підтвердження достовірності зазначених у розрахунку відомостей покладається на такого податкового агента.
Таким чином, документом, який доводить достовірність поданого податковим агентом розрахунку, в частині отримання фізичною особою доходу від податкового агента без утримання податку, є копія вищезазначеної довідки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 при реалізації свиней, з метою звільнення від утримання податку з доходів фізичних осіб, було надано ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” довідку від 26.11.2007 № 586 Нововодянської селищної ради про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку за формою № 3 ДФ, але в зазначеній довідці, в порушення п. 3 Порядку, не зазначено: паспортні дані власника сільськогосподарської продукції; вид використання земельної ділянки та її розмір у гектарах; місце проживання ОСОБА_1 вказано не повно.
Окрім зазначеного, довідка видана 26.11.2007 є дійсною лише до 26.11.2007, про що зазначено в самій довідці, що є порушенням п. 5 Порядку. Оскільки термін дії довідки обмежується лише 26.11.2007, то можна зробити висновок, що жодна з операцій по реалізації продукції ТОВ „М'ясокомбінат „Українське село” (22.11.2007, 11.12.2007 та 15.01.2008) не підпадає під термін дії довідки форми № 3ДФ.
Крім того, відповідно до п. 7 Порядку інформація про видачу зазначеної довідки передається сільською, селищною, міською радою органові державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з моменту видачі власнику сільськогосподарської продукції, однак, згідно інформації Добропільської ОДПІ, відомості про видачу зазначеної довідки ОСОБА_1 до податкового органу протягом 2007-2008 років не надавались.
Факт видачі довідки за формою № 3ДФ із порушенням Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми також підтверджується поясненнями Голови Нововдянської селищної ради - Капля М.О. від 18.04.2010 року, відповідно до яких вбачається, що зазначена довідка не передавалась органу державної податкової служби, головою не перевірявся зміст зазначеної довідки, у т.ч. термін її дії, та вказано, що зазначена довідка була видана позивачу лише для транспортування свиней до м'ясокомбінату у м. Донецьк.
Отже, виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про неможливість використання довідки за формою № 3 ДФ від 26.11.2007 № 586 Нововодянської селищної ради у якості документа, який надає фізичній особі право на отримання доходу від податкового агента без утримання податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про особисте селянське господарство” № 742 - IV від 15.05.2003 визначено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Згідно ст.. 4 зазначеного Закону особисті селянські господарства підлягають обліку, який здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Матеріалами справи встановлено, що Святогорівською селищною радою та Нововодянською сільською радою фізичній особі ОСОБА_1 не надавались земельні ділянки для ведення особистого господарства.
Згідно інформаційної бази Добропільської ОДПІ АІС „Земля” за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка під забудову площею 0,15 га за адресою: с. Святогорівка, вул. Зелена, 46. В п. 15 Договору оренди землі від 26.10.2007, який укладено між орендодавцем, Святогорівською селищною радою та орендарем - ОСОБА_1, зазначено, що цільове призначення орендованої земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, тому використання зазначеної земельної ділянки для вирощування свиней є використанням землі не за цільовим призначенням.
Крім того, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Добропільською районною держадміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки від 2005 року, предметом якого виступає земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 0,714 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Нововодянської сільської ради.
Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,92 га укладено між Нововодянською сільською радою та ОСОБА_1 27.06.2008 року, тобто пізніше, ніж було вирощено та продану сільськогосподарську продукцію.
На підставі Закону України від 19 червня 2003 року № 973 « Про фермерське господарство», товарна сільськогосподарська продукція - це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків Добропільської ОДПІ, що громадяни, в тому числі члени особистого селянського господарства, мають реалізовувати надлишки вирощеної (виробленої) у їх господарстві продукції та не повинні мати на меті вирощення (виробництво) та реалізацію товарної сільськогосподарської продукції з метою одержання прибутку від її реалізації.
Тому, якщо громадяни мають у власності земельні ділянки для ведення селянського господарства у розмірах, передбачених статтею 121 Земельного Кодексу України, вони мають право на отримання пільги при оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб, але за умови, що ними не реалізовується товарна сільськогосподарська продукція.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем проводилась реалізація товарної сільськогосподарської продукції, прибуток отриманий від її реалізації, повинен оподатковуватись.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до пояснень, наданих фізичними особами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на адресу ВПМ Добропільської ОДПІ встановлено, що ОСОБА_1 проводилась господарська діяльність з вирощування свиней не тільки особисто, але із залученням третіх осіб, які не перебувають з ним у сімейних чи родинних відносинах і спільно не проживають, що суперечить змісту особистого селянського господарства.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0011321740/3 від 16 липня 2010 року у, необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0011321740/3 від 16 липня 2010 року - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 листопада 2010 року в присутності позивача, представника позивача та представників відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 30 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Христофоров А.Б.