Справа № 369/17990/24
Провадження №2/369/8366/24
27.11.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О. Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову по цивільній справі №369/17990/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за продажу транспортного засобу,
ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за продажу транспортного засобу.
06 листопада 2024 року через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову у якій позивачка просила суд постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на належне на праві приватної власності ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме:
-земельну ділянку з кадастровим номером: 3222486201:01:005:0011, опис об'єкта: площа (га): 0, 02, дата державної реєстрації земельної ділянки: 03.07. 2006, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2017096432224.
-нежитлову будівлю, магазин-кафе, нежитлова будівля, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 144, 5: опис нежитлова будівля літера «А», адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 3222486201:005:0011, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2017059532224.
Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії (записи) державним реєстраторам у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо належного на праві приватної власності ОСОБА_2 , земельної ділянки з кадастровим номером 3222486201:005:0011 опис об'єкта: площа (га) 0, 02, дата державної реєстрації земельної ділянки: 03.07. 2006, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2017096432224 та нежитлової будівлі, магазин-кафе, нежитлова будівля, опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 144, 5, опис: нежитлова будівля літера «А», адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка розташування: кадастровий номер: 3222486201:005:0011, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2017059532224.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв'язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.
При цьому, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, згідно з роз'ясненнями, викладеними у вказаній постанові, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо:
- необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов'язується застосування відповідних заходів забезпечення позову, та зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.
Наведені доводи, за відсутності факту дослідження вказаних обставин судом з дотриманням принципу змагальності та рівності сторін в процесі, не можуть свідчити про існування очевидних ознак порушення прав заявника, а тому суд вважає, що заява про забезпечення позову не обгрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову по цивільній справі №369/17990/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за продажу транспортного засобу - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. Г. Скрипник