Справа № 366/3422/24
Провадження № 2/366/160/25
Іменем УКРАЇНИ
28 січня 2025 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іванківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту, що має юридичне значення,
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач звернулась до суду з позовом до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 терміном два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду та встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, приналежності правовстановлюючого документу, сертифіката на право на земельну частку (пай) в КСП «ім. Чкалова», виданого на підставі розпорядження Іванківської РДА від 21.01.1997 № 21 та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 13.06.1997 за № 208 на ім'я ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 , яка проживала у селі Обуховичі, Вишгородського району Київської області. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) в КСП «Чкалова». Звернувшись до Іванківської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у заведенні спадкової справи, у зв'язку з пропущенням встановленого законом шестимісячного строку для її прийняття.
З приводу пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивач зазначає, що вона не встигла звернутись до нотаріуса з об'єктивних причин, оскільки на момент смерті матері не проживала разом з нею та їй не було відомо про існування спадкового майна у вигляді сертифіката на земельну частку (пай). Лише знайшовши вказаний сертифікат, позивач звернулась до державного нотаріуса з метою оформлення спадщини. Крім того, у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріусом зазначено, що сертифікат не належить померлій у зв'язку з невідповідністю прізвища та імені у сертифікаті ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що під час видачі сертифікату на земельну частку (пай) серія PH №110,424 на ім'я ОСОБА_2 було вказано не правильно прізвище ОСОБА_4 замість потрібного ОСОБА_5 та ім'я ОСОБА_6 замість потрібного ОСОБА_7 . Допускає, що така не відповідність прізвища була зроблена під час перекладу з російської на українську мову.
Враховуючи те, що розбіжності у свідоцтві про смерть спадкодавця та сертифікаті про право на земельну частку (пай) позбавляють її, як спадкоємця, можливості оформити спадщину, Позивач просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме: Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424, виданого на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Іванківської РДА від 21.01.1997 за № 21, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 208 від 13.06.1997 та визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рух справи:
20.11.2024 зазначений позов надійшов до суду.
22.11.2024 ухвалою суду у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28.01.2025.
Позиції сторін:
У підготовче судове засідання сторони не з'явились, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином.
Позивач у судове засідання не з'явилася, згідно з поданою заявою просила проводити слухання у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача Іванківської селищної ради у підготовче судове засідання не з'явився, згідно із поданою заявою просили проводити розгляд справи проводити без участі представника відповідача, щодо задоволення позову не заперечують.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Іванківської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, згідно із поданою заявою просили проводити розгляд справи у відсутності їх представника, заперечень не мають.
Керуючись ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Дослідивши позовну заяву та матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Обуховичі Іванківського району Київської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області 20.05.2009, актовий запис про смерть № 34 /а.с. 6/.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) в КСП ім. Чкалова Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області розміром 3,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424, виданим на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Іванківської РДА від 21.01.1997 № 21, зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 208 від 13.06.1997 /а.с. 15/.
Належність вищевказаного права на земельну частку (пай) та належність Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424 від 13.06.1997 ОСОБА_2 підтверджується довідкою Обуховицького старостинського округу Виконавчого комітету Іванківської селищної ради № 444 від 14.06.2024 /а.с. 14/.
Як вбачається з довідки Обуховицького старостинського округу Виконавчого комітету Іванківської селищної ради № 443 від 14.06.2024, спадкодавець, ОСОБА_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстрованих та проживаючих осіб не було /а.с. 13/.
Родинні відносини зі спадкодавцем, а саме, що ОСОБА_2 приходиться матір'ю позивачці, ОСОБА_1 , підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим повторно 10.03.2024, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00045477800 від 12.06.2024, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 30.06.1992, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 03.04.1993 /а.с. 7-10/.
Як спадкоємець за законом позивач звернулась із відповідною заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П., проте, їй було відмовлено у заведенні спадкової справи після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропущенням визначеного ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, про що нотаріусом було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 515/02-31 від 18.06.2024. За даними Іванківської районної державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась /а.с.11/.
Крім того, державним нотаріусом вказаною постановою було відмовлено позивачці у видачі Свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай) в КСП ім. Чкалова, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що сертифікат не належить померлій (у сертифікаті зазначено ОСОБА_3 ).
Позивач зазначає причиною пропуску обумовленого шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 те, що звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки вона не мала змоги, оскільки на момент смерті матері не проживала разом з нею та їй не було відомо про існування спадкового майна у вигляді сертифіката на земельну частку (пай). Лише знайшовши вказаний сертифікат, позивач звернулась до державного нотаріуса з метою оформлення спадщини.
Оскільки державним нотаріусом Позивачу було відмовлено у заведенні спадкової справи у зв'язку з пропущенням строку, визначеним для прийняття спадщини, вона змушена звернутись до суду для його додаткового встановлення.
Відповідно до положень ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 81 зазначеного вище Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Суд враховує правову позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, якою визначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Визначаючи строк, який буде необхідним позивачу для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд враховує обставини, за яких вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, а також відсутність інших спадкоємців, які б претендували на зазначене спадкове майно.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що Позивач має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у його право на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.
З приводу встановлення ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 приналежності правовстановлюючого документу, а саме сертифіката на право на земельну частку (пай) в КСП ім. Чкалова, виданого на підставі розпорядження Іванківської РДА № 21 від 21.01.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 13.06.1997 за № 208 на ім'я ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Від встановлення факту належності правовстановлюючого документу залежить виникнення у Позивача права на спадкування щодо майна померлої матері ОСОБА_2 .
Судом безпосередньо у судовому засіданні досліджено копію сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424 виданого на підставі розпорядження Іванківської РДА від 21.01.1997 № 21 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 208 від 13.06.1997 на ім'я ОСОБА_3 , згідно з яким, останній належить право на земельну частку (пай) в КСП ім. Чкалова Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області розміром 3,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), копію свідоцтва про смерть на ім'я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області 20.05.2009, актовий запис про смерть № 34, довідку Обуховицького старостинського округу Виконавчого комітету Іванківської селищної ради № 444 від 14.06.2024 про належність ОСОБА_2 Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424 від 13.06.1997, який видано на ім'я ОСОБА_3 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_2 виданим повторно 10.03.2024, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 .
На переконання суду, наданими позивачем та дослідженими безпосередньо судом у сукупності доказами та співставленням прізвища та імені спадкодавиці, доведено, що у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424 помилково вказано прізвище та ім'я спадкодавиці як « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_2 ».
Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правовстановлюючий документ, а саме: Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0110424 від 13.06.1997, виданий на підставі розпорядження Іванківської РДА № 21 від 21.01.1997 та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 208 від 13.06.1997 на ім'я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Обуховичі Іванківського (Вишгородського) району Київської області, а також, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку, яка не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду.
При цьому, суд вважає, що позивач позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючих документів.
За відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Із зазначених положень цивільного законодавства встановлено, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін та останнє відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу цивільно-правових відносин.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити
Судовий збір:
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, Позивач просила судові витрати залишити за нею, тому, в силу ст.13 ЦПК України, де зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, судовий збір з Відповідача на користь Позивача не стягується.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іванківська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Обуховичі Іванківського (зараз Вишгородського) району Київської області правовстановлюючого документа, а саме: Сертифіката на право на земельну частку (пай) розміром 3,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в КСП ім. Чкалова Обуховицької сільської ради Іванківського району Київської області серії КВ № 0110424, виданого на підставі розпорядження Іванківської РДА № 21 від 21.01.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 13.06.1997 за № 208 на ім'я ОСОБА_3 .
Судовий збір залишити за Позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.03.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ),
Відповідач: Іванківська селищна рада Вишгородського району Київської області, ЄДРПОУ 04358000, юридична адреса: 07201, Київська область, Вишгородський район, смтІванків, вул.Івана Проскури, буд.7).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Іванківська державна нотаріальна контора (вул. І. Проскури, 26, с-ще Іванків, Вишгородського району Київської області, 07201).
Суддя Анатолій КОРЧКОВ