Справа № 361/3469/24
Провадження № 2/361/3498/24
12.02.2025
(ЗАОЧНЕ)
12 лютого 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит № 592749 від 29.04.2021 року в розмірі 28854 грн. 62 коп., сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп.
Свої вимоги представник мотивує тим, що року 29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Слон кредит» та позичальником, яким є: ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 592749 (укладається в електронній формі для кредитів, де передбачена сплата процентів за перший день користування кредитом), відповідно до якого, кредитодавець надав, позичальнику кредит в сумі 20000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту в строк до 29.12.2021 року та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені пунктами 1.4.-1.5 Договору кредиту.
Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Підписанням Договору кредиту відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику, які розміщені на сайті та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Правилами надання коштів у позику, передбачено що Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником у відповідності до вимог ст. 12 Закону України »Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України »Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
26.11.2021 року між TOB »Слон кредит» та ТОВ »Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ »Слон кредит» відступило на користь ТОВ »Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договір про надання споживчого кредиту № 592749 від 29.04.2021 року, що укладений між ТОВ »Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ »Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю »КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 592749 від 29.04.2021 року, що укладений між ТОВ »Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ »КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за Кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими : знаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 15.03.2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28854,62 грн., з яких:
-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 20000,00 грн.;
-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 8176,77 грн.;
-нараховані 3% річних - 93,69 грн.;
-втрати від інфляції - 584,16 грн.
10 квітня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 11 вересня 2024 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
21 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого останній просив йому продовжити строк для подання відзиву. Відмовити у задоволенні позову повністю, виходячи з такого. Вказує, що надана позивачем копія Кредитного договору не містить підпису відповідача. Крім того, суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача (рахунок, виписка). Так само графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Відповідно можна дійти висновку, що його не ознайомлювали з умовами кредитування. Також позивач посилається на Правила надання грошових коштів, але матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами відповідач ознайомлювався при укладенні договору. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником. Ні витяг з Договору № 592749 від 29 квітня 2021 року про надання споживчого кредиту, ні паспорт споживчого кредиту, ні графік платежів не містять підпису відповідача, а лише зазначені паспортні дані позичальника. Щодо нарахування позивачем відсотків за вищевказаним Кредитним договором, то заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався з матеріалами справи, умовами договору, позивач не надав. Надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитами, підготовлені робітниками організації є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту. Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно з нормами ст. 9 Закону України »Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Матеріали справи не містять доказів (поштових квитанцій) направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості. Таким чином зазначені обставини не підтверджені доказами у справі. Досудові вимоги про необхідність сплати простроченої заборгованості не надають права банку для звернення до суду за достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитом. Вказує, що як вбачається з розрахунку заборгованості позивачем нараховані відсотки за користування кредитом за період з 29.04.2021 року по 29.12.2024 року. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі N 910/4518/16 зазначила: »Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за »користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благоможливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно достатті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно »користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за »користування кредитом ») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за »користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Вважає, що позивачем нараховані проценти за користування кредиту за межами строку дії кредиту, тому у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредиту, починаючи з 30.12.2024 року слід відмовити.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права, будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 4 (чотири) двосторонніх аркушів, а також містить прохальну частина позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є виключно типовим для даного виду цивільно-правових спорів, та процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначена нормами ЦПК України.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 в своїй заяві просив суд розгляд справи проводити у його відсутності. Зазначив, що відзив підтримує в повному обсязі.
Суд, дослідивши докази по справі, встановивши обставини справи та виниклі правовіднсини, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Слон кредит» та позичальником ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 592749 (укладався в електронній формі для кредитів, де передбачена сплата процентів за перший день користування кредитом), відповідно до якого, кредитодавець надав, позичальнику кредит в сумі 20000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту в строк до 29.12.2021 року та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені пунктами 1.4.-1.5 Договору кредиту.
Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Підписанням Договору кредиту відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику, які розміщені на сайті та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Правилами надання коштів у позику, передбачено що Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається позичальником у відповідності до вимог ст. 12 Закону України »Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України »Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.
26.11.2021 року між TOB »Слон кредит» та ТОВ »Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ »Слон кредит» відступило на користь ТОВ »Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за Договорами кредиту, у т.ч. за Договір про надання споживчого кредиту № 592749 від 29.04.2021 року, що укладений між ТОВ »Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ »Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю »КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договір про надання споживчого кредиту № 592749 від 29.04.2021 року, що укладений між ТОВ »Слон кредит» та позичальником , яким є ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ »КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за Кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими : знаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України »Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ст. 12 Закону України »Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України »Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» заборгованість в розмірі 26902 грн. 78 коп. за договором про споживчий кредит № 592749 від 29.04.2021 року станом на15.03.2024 року, згідно графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №592749, розрахунку суми заборгованості (а.с. 9) з яких:
-заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 20000,00 грн.;
-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 6902 грн. 78 коп.
В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити, оскільки позовна заява в цій частині не містит доводів, обгрунтувань із відповідними розрахунками та періодами, а тому є необгрнутованою.
Із матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ »Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням »Лігал Ассістанс» укладений договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року. Згідно з договором позивачем сплачено 9000 грн. витрат на правову допомогу, що підтверджується заявкою на надання юридичної допомоги № 1799 від 07.02.2024 року, витягом з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 13.02.2024 року, прайс-листа АО »Лігал Ассістанс».
Відповідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті впорядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, враховуючи надані докази та вищезазначені вимоги, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 206, 264, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №592749 від 29.04.2021 року станом на 15.03.2024 року в розмірі 26902 грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев»ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Коллект Центр» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.