Справа № 355/2341/24
Провадження № 2/355/276/25
27 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До суду звернувся представник позивача від ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №10004010915 від 25 червня 2021 року у розмірі 21395 гривень 50 копійок. Стягнути на користь ТОВ «Діджи Фінанс» з відповідача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422 гривень 40 копійок. Стягнути на користь ТОВ «Діджи Фінанс» з відповідача ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок.
Свою позовну заяву представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. обґрунтовує тим, що 25 червня 2021 року за власного волевиявлення із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності з використанням сервісу online-кредитування відповідач ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту. Данна заявка №10004010915 від 25 червня 2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс». Електронний підпис накладено відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Відповідно договору відповідачу ОСОБА_1 було перераховано 5000 гривень. кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх пе5рерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником. Кредитодавцю з метою отримання кредиту. Сума кредиту перераховується кредитодавцем протягом 3-х робочих (банківських) днів з моменту укладення відповідних спеціальних умов. Термін платежу зазначається у спеціальних умовах а також розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті. 05 вересня 2022 року згідно договору факторингу №556/ФК-22 ТОВ Фінансова компанія «Інвест Фінанс відступлено право вимоги за кредитним договором №10004010915 від 25 червня 2021 року на користь ТОВ Діджи Фінанс», яке набуло право вимоги до відповідача. Згідно договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21395 гривень 50 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 гривень, заборгованість за відсотками становить 16395гривень 50 копійок.
Представник позивача від ТОВ «Діджи Фінанс» до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує просить задовольнити. В разі неявки до судового засідання відповідача не заважає проти розгляду справи заочно.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась була належно повідомлена про час, місце розгляду справи, на 22 січня 2025 року 0 09 годині 15 хвилин, на 06 лютого 2025 року о 09 годині 15 хвилин, 27 лютого 2025 року о 09 годині, причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.
Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.
Судом досліджені матеріли справи у повному обсязі суд а саме:
Копію оферти (пропозиція укласти електронний договір) між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 від 14 червня 2021 року договірна кредитна лінія №35393 з додатком до договору кредитної лінії №35393 від 25 червня 2021 спеціальні умови №10004010915 на суму кредиту 5000,00 гривень строком на 30 календарних днів. Процентна ставка 1.71 відсотків в день, базова процентна ставка 2.71 відсотків в день, термін платежу 25 липня 2021 року сума кредиту 5000,00 гривень, проценти за користування кредитом 2565,00 гривень до сплати разом 7565,00 гривень.(а.с.20-33)
Копію розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 , яка виконана представником компанії ТОВ «Інвест Фінанс» Подсевалової Н.Г. з якого слід, що борг відповідача ОСОБА_1 становить 21395 гривень 50 копійок.(а.с.53-57)
Копію повідомлення заступника голови правління АТ «ПУМБ» Косенко Н.Ф. ТОВ «Інвест Фінанс» про зарахування коштів на картку НОМЕР_1 дата транзакції 25 червня 2021 року у сумі 5000 гривень.(а.с.46-48)
Відповідно листа від Головного фахівця Відділу обробки запитів контролюючих органів Управління супроводження контрольно-оперативної діяльності Мережі Центру операційної підтримки АТ «ПУМБ» Євгенії Гукасовії на ухвалу про витребування доказів слід, що 25 червня 2021 року була проведена операція на суму 5000 гривень (відправник ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ на картку НОМЕР_2 яка належить ОСОБА_1 (а.с.134)
Копію договору факторингу №556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відповідно до якого клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступає фактору ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржників зазначених в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах зазначених Договором. Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування клієнту за цим Договором становить 100 гривень, що сплачується клієнтом протягом 3-х банківських днів з дати здійснення фінансування Фактором. Фінансування-належно до сплати Клієнту сума грошових коштів в розмірі 2 976 000 гривень.(а.с.35-41)
Копію повідомлення відповідача ОСОБА_1 про зміну кредитора у зв'язку з договором факторингу та повернення кредитних коштів на загальну суму 21395 гривень 50 копійок.(а.с.51-52)
Копію платіжної інструкції №2474 від 06 вересня 2022 року, №2493 від 12 вересня 2022 року та №2544 від 19 вересня 2022 року слід, що ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувала ТОВ «Інвест Фінанс» грошові кошти за договір факторингу №5556/ФК 22 від 05 вересня 2022 року 1488000+744000+744000 гривень=2976000 гривень.(а.с.64-65)
Копію витягу з реєстру боржників додаток до договору факторингу з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі боржників за кредитним договором №10004010915 від 25 червня 2021 року загальний борг становить 21395,50 гривень, тіло кредиту 5000,00 гривень, відсотки 16395,50 гривень.(а.с.82)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч.1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як слід з ст.536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договорів отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.
Сторона позивача уклала договори факторингу з кредиторам відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, сторона позивача яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача ОСОБА_1 їх повернення. Сторона позивача скористалась своїм правом на отримання також і процентів за використання цими коштами. Отримавши право кредитору після укладення договору факторингу строк дії договору про споживчий кредит на той час не скінчився, до його закінчення сторона позивача мала право нараховувати проценти за використання кредитних коштів попереднього кредитора та стягнення їх з відповідача. Стосовно пені стороною позивача питання не ставилось та не вимагалось стягнення її з відповідача. Відповідач не отримавши повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості. У суду не виникло сумніву у порушенні закону з боку сторони позивача оскільки відповідач не виконав укладений ним договір з кредитором, своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами. З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають.
Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Стороною позивача були надані:
Додаткова угода до договору №426497 про надання правової допомоги від 01 квітня 2024 року від 16 вересня 2024 року між адвокатом Білецьким Б.М. та ТОВ «Діджи Фінанс» .(а.с.45)
Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Білецького Богдана Михайловича (а.с.66-67)
Акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 16 вересня 2024 року, адвоката Білецького Б.М. та ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.93-94)
Копію детального опису робіт виконаних адвокатом Білецьким Б.М. необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості. (а.с.94)
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Отже витрати на професійну правничу допомогу повинні бути задоволені.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст.205, 207,512,514, ч.1ст.526, ч.1ст.610, ст.626, ст.ст.638, ст.639,ч.1ст.1048, ст.ст.1052,1054,1077,1078,ч.1 ст.1082 ЦК України.
Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» Романенка Михайла Едуардовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область м. Бровари вулиця Симона Петлюри будинок 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО:325990) заборгованість за кредитним договором №10004010915 від 25 червня 2021 року у розмірі 21395 (двадцять одна тисяча триста дев'яносто п'ять )гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область м. Бровари вулиця Симона Петлюри будинок 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО:325990) судові витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область м. Бровари вулиця Симона Петлюри будинок 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО:325990) судові витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 03 березня 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов