Справа № 344/14897/24
Провадження № 2/344/1810/25
25 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Волощук Є.Ю.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 21 лютого 2020 року. В шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, вони перестали проживати разом однією сім'єю. На даний час спільного господарства не ведуть. Дитині необхідно забезпечити належний рівень життя. однак позивач самостійно це зробити не може. Відповідач має достатні доходи, працю за кордоном. З цих підстав просила шлюб розірвати, стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 5000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.
Заочним рішенням суду від 26 листопада 2024 року позов було задоволено, шлюб розірвано та стягнуто з відповідача по 5 000 гривень аліментів щомісячно на утримання дитини.
06.01.2025 року відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення.
16 січня 2025 року заочне рішення скасовано судом на підставі заяви відповідача та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала із підстав наведених у позовній заяві та позов просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, викликався до суду шляхом надіслання повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши долучені до позовної заяви докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 21 лютого 2020 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис № 327 (а.с.12).
Сторони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).
Згідно довідки Департаменту адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради № 12690 від. 01.08.2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15).
Інформації про свої доходи сторони суду не надали, але судом самостійно отримано дані з Державного реєстру фізичних осіб платників податків.
Позивачка працює та отримує стабільний дохід в розмірі 8800 грн.
Відповідач доходу не отримує, останній дохід отримував як військовослужбовець в січні 2024 року в сумі 39 000 грн.
Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.12.2024 ОСОБА_2 - не володіє нерухомим майном.
Згідно копії закордонного паспорта ОСОБА_2 виїхав за межі України 22.12.2023 року.
За змістом ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, такий шлюб зберігати не доцільно, тому шлюб між сторонами слід розірвати
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
За приписами ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 Сімейного кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 2563 гривень.
В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує відсутність документально підтверджених даних про дохід сторін, потреби дитини щодо належного утримання, вік сторін та дитини.
Згідно відповіді №924171 від 26.11.2024 року із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_2 у січні 2024 року отримав дохід в розмірі 39 000 гривень. Інформація за інші місяці відсутня.
Інформації про свої доходи в країні Швеція відповідач не надав, як і не надав інформації про підстави перебування у Швеції.
Згідно відповіді №924144 від 26.11.2024 року із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 у 2024 році у період із січня по травень отримувала дохід щомісячно в розмірі 860 гривень та у період із липня по вересень 8800 гривень.
Відповідач у заяві про перегляд заочного рішення суду вказував, що може сплачувати аліменти в сумі не більше 1281 грн. 50 коп., але в цей же час він перебуває у Швеції, вказує, що там проживає, лікується, але доказів цього суду не надає.
Крім того, відповідач звільнений з військової служби у зв'язку з доглядом за батьком, але в той же час перебуває у Швеції та вказує, що кошти йому надає батько та сестра. Отже, твердження відповідача суперечать один одному. Жодних доказів на підтвердження своїх слів чи спростування вимог позивачки він не надає.
Враховуючи що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов у цій частині слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 4000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулась із позовом до суду - 13 серпня 2024 року.
Щодо стягнення із відповідача судових витрат в розмірі 5000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Разом з тим ч. 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Договору про надання професійної правової допомоги суду не надано.
Акту приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого можна було б встановити обсяг наданих послуг позивачем суду не надано.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року справа № 686/28627/18 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19, провадження № 61-14735св20 та ін.
Позивачем не подано детального опису наданих послуг адвокатом у відповідності до укладеного договору про надання правової допомоги, не надано й договору. Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодного документа, який свідчив б про наявність у позивача представника.
Оскільки за змістом процесуального закону стягненню підлягають витрати, які є документально підтвердженими, суд дійшов до висновку, що заявлені витрати стягненню не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 1211 гривень 40 коп. судового збору на користь держави за вимогу про стягнення аліментів, та 1211 гривень 40 коп. судового збору в користь позивача за вимогу про розірвання шлюбу.
В порядку ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі ст. ст. 104, 110, 112, 141, 157, 180, 182, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 21 лютого 2020 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Івано-Франківськ), про що зроблено актовий запис № 327 - розірвати.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 13 серпня 2024 року.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,40 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державного казначейства служби України у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 1211,40 гривень.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2025 року.