Україна
17 листопада 2010 р. справа № 2а-23975/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 14 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Шалагіновій М.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Ковалевої Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Донецької міської ради Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.01.2010 року, визнані дійсними біржові контракти № 640 від 03.07.2009 року та № 643 від 09.07.2009 року укладені між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Державним підприємством «Куйбишевське РБУ № 1 Виробниче об'єднання Донецьквугілля Несвіт Л.Л., та за ОСОБА_1 визнано право власності на будівлю виробничого призначення, яка перебуває в аварійному стані, призначена до реконструкції Літ. П-l, прохідну - Літ. С, вбиральню - Літ. Р, огородження 1-3, замощення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
В червні 2010 року позивач звернувся з заявою до відповідача в якій просив виготовити технічний паспорт на вищевказану будівлю та оформити право власності з видачею свідоцтва про право власності на вищезазначене нерухоме майно.
Проте, відповідач своїм листом відмовив позивачу в реєстрації права власності на вищезазначену будівлю, що, як вважає позивач, є порушенням п.п.1 ч.1 ст.4, ст.17, ст.19 та Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. 19 Конституції України та ст. 14 ЦПК України.
На підставі викладеного просив визнати неправомірними дії Виконкому Донецької міської ради Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька щодо відмови в оформлені права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю виробничого призначення, яка перебуває в аварійному стані, призначена до реконструкції Літ. П-l, прохідну - Літ. С, вбиральню - Літ. Р, огородження 1-3, замощення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Виконком Донецької міської ради Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька оформити за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно з урахуванням змін, а саме: будівлю виробничого призначення, яка перебуває в аварійному стані, призначена до реконструкції - (середньозважений відсоток зруйнованих конструктивних елементів якої складає - 69%) Літ. П-l, прохідну - Літ. С, вбиральню - Літ. Р, огородження 1-3, замощення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька провести державну реєстрації права власності на 69% зруйнованих конструктивних елементів будівлі виробничого призначення, яке перебуває в аварійному стані та призначена до реконструкції Літ. П-l, Літ. С - прохідна, Літ. Р - вбиральня, огородження 1-3, замощення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 на підставі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.01.2010р.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмові заперечення (а.с.14-15) в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.01.2010 року, яке набрало чинності, визнані дійсними біржові контракти № 640 від 03.07.2009 року та № 643 від 09.07.2009 року укладені між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Державним підприємством «Куйбишевське РБУ № 1 Виробниче об'єднання Донецьквугілля Несвіт Л.Л., та за ОСОБА_1 визнано право власності на будівлю виробничого призначення, яка перебуває в аварійному стані, призначена до реконструкції Літ. П-l, прохідну - Літ. С, вбиральню - Літ. Р, огородження 1-3, замощення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з заявою від 21.06.2010р. за №46453 до відповідача щодо проведення технічної інвентаризації об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, але листом від 05.07.2010р. за №04-2/1591 відповідачем відмовлено позивачу в наданні поверхового плану даного об'єкту нерухомості (а.с.4).
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач посилається на п.п.1 ч.1 ст.4, ст.17, ст.19 та Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. 19 Конституції України та ст. 14 ЦПК України.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Статтями 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно ст.17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», встановлений чіткий перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, до якого серед інших належить рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно ч.3 Прикінцевих положень зазначеного Закону, реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельних ділянках, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.3 вказаного Тимчасового положення, визначено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07 лютого 2002 року №7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є додатком №3 до Тимчасового положення, і до нього віднесено, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Як вже зазначалось рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.01.2010 року, яке набрало чинності, за ОСОБА_1 визнано право власності на будівлю виробничого призначення, яка перебуває в аварійному стані, призначена до реконструкції Літ. П-l, прохідну - Літ. С, вбиральню - Літ. Р, огородження 1-3, замощення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Підстави для відмови у реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», частиною 3 якої визначено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведені правові норми та досліджені обставин в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні не доведено правомірність своїх дій щодо відмови в проведенні державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька провести державну реєстрації права власності на 69% зруйнованих конструктивних елементів будівлі виробничого призначення, яке перебуває в аварійному стані та призначена до реконструкції Літ. П-l, Літ. С - прохідна, Літ. Р - вбиральня, огородження 1-3, замощення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 на підставі рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 13.01.2010р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.11.2010 року.
Постанова в повному обсязі складена 22.11.2010 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.