вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
04.11.10Справа №2а-4173/10/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревій Г.М., при секретарі Тарасовій О.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Роздольненському районі АР Крим
про стягнення 1743,99 грн. заборгованості,
за участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Роздольненському районі АР Крим (далі - відповідач) 1743,99 грн. заборгованості.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» не прийняті до заліку та не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року у розмірі 1743,99 грн., з них 33,18 грн. - основний розмір пенсії; 1473,42 грн. - державна адресна допомога; 125,40 грн. - щомісячна цільова грошова допомога; 85,20 грн. - підвищення до пенсії; 26,79 грн. - витрати на доставку пенсії.
Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 04.11.2010 року, не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти адміністративного позову, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності» Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), потерпілим на виробництві до 01.04.2001р. з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому законом порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги або, коли таке право встановлено в судовому порядку. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час, дату та місце судового розгляду, достатність доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Матеріали справи свідчать про те, що в період з грудня 2009 року по лютий 2010 року позивачем та відповідачем були підписані акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками УПФУ в Роздольненському районі АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим до кожного акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, були складені таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.
Розбіжність за виплатами та доставкою пенсій між позивачем та відповідачем в сумі 1743,99 грн. виникла у зв'язку з не включенням відповідачем до щомісячного акту звірки витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1.
Судом встановлено, що не прийняті до заліку витрати на виплату пенсій зазначеним особам не були включені відповідачем до Актів щомісячних звірок з наступних підстав:
- у відповідача відсутня особова справа потерпілого ОСОБА_1, а також акт про нещасний випадок на виробництві, який призвів до інвалідності, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності»;
- заявлена до відшкодування сума витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги не підлягає відшкодуванню, оскільки не включається до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Судом була перевірена наявність підстав для відшкодування Управлінням Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 та встановлено наступне.
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Але суд враховує, що обов'язок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Предметом доказування у зазначеній категорії справ є законність та обґрунтованість виплат пенсій ПФУ потерпілому від нещасного випадку на виробництві, що повинно бути доведено позивачем шляхом подання пенсійної справи, акту про нещасний випадок, довідки МСЕК про встановлення інвалідності, розпоряджень про суми фактично виплаченої пенсії за кожний період.
Згідно зі ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.
Відповідно до п. 1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.
Згідно з наявним в матеріалах справи актом № 1 від 27.12.2005 року про нещасний випадок на виробництві, нещасний випадок з ОСОБА_1 стався на ТОВ «Деней», що знаходиться у 2 км на південний захід в с. Открите Первомайського району АР Крим.
Згідно наданого позивачем розпорядження про перерахунок пенсії, пенсія ОСОБА_1 виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.
Всупереч зазначеній нормі закону, позивачем не було представлено доказів того, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в інших відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, де позивач отримує відшкодування страхових виплат.
У зв'язку з зазначеним, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення саме з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Роздольненському районі АР Крим відшкодування на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1743,99 грн.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Котарева Г.М.