вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
05.08.10Справа №2а-6931/09/8/0170
(11:10) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим
до Приватного підприємства «Мета - Два»
про стягнення,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Мета - Два» заборгованості в сумі 2180816,33грн., у тому числі 974098,58грн. податку на додану вартість, 1206717,75грн. податку на прибуток підприємств.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно актів невиїзних документальних перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства від 03.02.2009р. № 561/23-02/33849498, № 562/23- 02/33849498 від 03.02.2009р., № 2580/1501/33849498 від 16.12.2008р. встановлено такі порушення:
- вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся: борг виник з 12.02.2009р. рішення-повідомлення № 00015181501 від 29.12.2008р. у сумі 433,90грн. з терміном сплати до 12.02.2009р.; рішення-повідомлення № 0000592301 від 10.03.2009р. у сумі 33031,25грн. з терміном сплати до 05.05.2009р.; рішення-повідомлення № 0000612301 від 10.03.2009р. у сумі 1173252,56 з терміном сплати до 05.05.2009р.; пеня 0,04грн. Загальна сума боргу 1206717,75грн., не сплачена підприємством на час звернення позивача до суду та розгляду справи.
Крім того відповідачем в ході перевірок встановлено порушення вимог:
п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість. Борг виник з 02.03.2009р.-
- декларація від 24.02.2009р. № 1203 у сумі 1793,02грн. з терміном сплати до 02.03.2009р.;
- декларація від 25.03.2009р. № 1889 у сумі 5391,00грн. з терміном сплати до 30.03.2009р.;
- рішення-повідомлення № 0000582301 від 10.03.2009р. у сумі 28312,50грн. з терміном сплати до 05.05.2009р.;
- рішення-повідомлення №0000602301 від 10.03.2009р. у сумі 938602,06грн. з терміном сплати до 05.05.2009р. Загальна сума складає 974098,58грн., яку підприємство не погасило по теперішній час.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2009р. провадження по справі № 2а-6931/09/8/0170 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2а-6900/09/8/0170 за адміністративним позовом ПП «Мета-Два» до ДПІ в Білогірському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2009р. № 0000582301/0, № 0000592301/0, № 0000612301/0.
Згідно з програмно-апаратного комплексу «Діловодство» Окружного адміністративного суду АР Крим, суду стало відомо, що ухвала по справі № 2а-6900/09/8/0170, якою залишено без розгляду позовну заяву на підставі п.4 ч.1 ст.155 КАС України, набрала законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.06.10р. провадження у справі було поновлено та справа призначена до судового розгляду на 05.08.10р.
У судове засідання 05.08.2010р. сторони явку своїх представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Приватне підприємство «Мета - Два» (надалі ПП «Мета - Два») зареєстроване у якості юридичної особи Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 22.12.2005р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 569483, ідентифікаційний код 33849498, та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Білогірському районі АР Крим (а.с.8).
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено, що 16.12.2008р. ДПІ у Білогірському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету Приватним підприємством «Мета - Два» за 9 місяців 2008р., а також згідно податкового повідомлення - рішення (форма «Р») № 0000412301 від 20.10.2008р. За результатами перевірки складено акт № 2580/1501/33849498 від 16.12.2008р. (а.с.34-35).
Перевіркою встановлено порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненням, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями, а саме що платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток: податкове повідомлення - рішення (форма «Р») № 0000412301 від 20.10.08 податкове зобов'язання в сумі 7760,01грн. з терміном сплати до 03.11.2008р. , кількість днів затримки - 2 дні; за 9 місяців 2008 року декларація № 13507 від 10.11.2008р. податкове зобов'язання в сумі 11493,53грн. з терміном сплати до 19.11.2008р. , кількість днів затримки - 1 день.
На підставі акту перевірки № 2580/1501/33849498 від 16.12.2008р. ДПІ у Білогірськом районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.12.2008р. № 0001581501/0 про застосування до ПП «Мета - Два» штрафу у розмірі 10 % від зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19253,54грн., що складає 1925,35грн. (а.с.15).
Вказане податкове повідомлення - рішення від 29.12.2008р. № 0001581501/0 не оскаржене відповідачем у встановленому законодавством порядку.
Крім того, ДПІ у Білогірському районі проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Мета - Два» з питань правових відносин з ПП ВКФ «Битуніверсал», код ЄДРПОУ 30299325 у червні 2008 року. За результатами перевірки складено акт № 562/23-02/33849498 від 03.02.2009р. (а.с.31-33).
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23593,75гн., у тому числі ІІ квартал 2008 року в сумі 23593,75грн.; вимоги п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 р. 7.3 ст. 7, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18875,00грн., у тому числі у червні 2008 року на суму 18875,00грн.
На підставі акту перевірки № 562/23-02/33849498 від 03.02.2009р. ДПІ у Білогірськом районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. № 0000592301/0 яким визначено за ПП «Мета - Два» суму податкового зобов'язання в розмірі 33031,25грн, у тому числі 23593,75грн. податку на прибуток підприємств та 9437,50грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.18).
Вказане податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. № 0000592301/0/0 не оскаржене відповідачем у встановленому законодавством порядку.
Також на підставі акту перевірки № 562/23-02/33849498 від 03.02.2009р. ДПІ у Білогірськом районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. № 0000582301/0 яким визначено за ПП «Мета - Два» суму податкового зобов'язання в розмірі 28312,50грн, у тому числі 18875,00грн. податку на додану вартість та 9437,50грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.19).
Вказане податкове повідомлення - рішення від від 10.03.2009р. № 0000582301/0/0 не оскаржене відповідачем у встановленому законодавством порядку.
Крім того, судом встановлено, що ДПІ у Білогірському районі проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Мета - Два» з питань правових відносин з ПП «Росан», код ЄДРПОУ 31212563 у грудні 2006 року та лютому 2007 року, з ТОВ «Промстройторг», код ЄДРПОУ 32749411 у травні, червні, липні 2007 року, з ПП «Векта», код ЄДРПОУ 25128008 у жовтні - грудні 2006 року, січні - червні 2007 року, з ТОВ «Кримські торгівельний альянс», код ЄДРПОУ 33917945 у листопаді 2006 року, з ПП «Вікторія 2002», код ЄДРПОУ 32100367 у червні - вересні 2007 року. За результатами перевірки складено акт № 561/23-02/33849498 від 03.02.2009р. (а.с.23-30).
Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 782168,37грн , у тому числі за IV квартал 2006р. в сумі 213536,14грн, за І квартал 2007р. в сумі 147995,47грн., за II квартал 2007р. в сумі 149510,52грн., за III квартал 2007р. в сумі 271126,24грн.; вимоги п.4.1 ст.4 п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 пп.7.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 625734,71 грн. у тому числі: у жовтні 2006 року на суму - 15701,08грн., листопаді 2006 року на суму 114502,81грн., грудні 2006 року на суму - 40625,01грн., січні 2007року на суму 15318,42грн., лютому 2007 року на суму 71437,01грн., березні 2007 року на суму 31640,94грн., квітні 2007 року на суму 26006,91грн., травні 2007 року на суму 36874,23грн., червні 2007 року на суму 56727,31грн., липні 2007 року на суму 56711,30грн., серпні 2007 року на суму 52900,06грн., вересні 2007 року на суму 107289,63грн.
На підставі акту перевірки № 561/23-02/33849498 від 03.02.2009р. ДПІ у Білогірськом районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. № 0000612301/0 яким визначено за ПП «Мета - Два» суму податкового зобов'язання в розмірі 1173252,56грн, у тому числі 782168,37грн. податку на прибуток підприємств та 391084,19грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16).
Вказане податкове повідомлення - рішення від від 10.03.2009р. № 0000612301/0/0 не оскаржене відповідачем у встановленому законодавством порядку.
Також на підставі акту перевірки № 561/23-02/33849498 від 03.02.2009р. ДПІ у Білогірськом районі АР Крим прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009р. № 0000602301/0 яким визначено за ПП «Мета - Два» суму податкового зобов'язання в розмірі 938602,06грн, у тому числі 625734,71грн. податку на додану вартість та 312867,35грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.17).
Вказане податкове повідомлення - рішення від від 10.03.2009р. № 0000602301/0/0 не оскаржене відповідачем у встановленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до ДПІ у Білогірському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2498,00грн. (а.с.11-12).
Також відповідачем самостійно подано до ДПІ у Білогірському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5391,00грн. (а.с.13-14).
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалась перша податкова вимога № 1/24 від 25.02.2009р. на суму 435,40грн., вказана податкова вимога не була отримана відповідачем та повернулась на адресу позивача з позначкою пошти: «За закінченням терміну зберігання», що розцінюється судом як відмова від отримання (а.с.22).
Згідно з п.2.1. та п.2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів (п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7).
Абзац третій підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 виключено.
У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7).
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7) .
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна (п.п. 7.4.5п. 7.4 ст. 7).
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно нарахована заборгованість відповідачу з податку на додану вартість в сумі 974098,58 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями платником податку з прибутку підприємств є зокрема з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доо складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з п.п.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Згідно з п.16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно нарахована заборгованість відповідачу з податку на прибуток підприємств в сумі 1206717,75грн.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджені податкові зобов'язання, як нараховані контролюючим органом, так і самостійно визначені.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Примусове стягнення податкової заборгованості - передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.
Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Постанову складено у повному обсязі 05.08.2010року.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 100, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Мета - Два» (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Ніжньогірська, б. 71; ідентифікаційний код 33849498, банківські рахунки не відомі) податкову заборгованість у сумі 2180816,33грн., у тому числі:
- 974098,58грн. податку на додану вартість до Державного бюджету ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь на р/р 31115029700067, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740761;
- 1206717,75грн. податку на прибуток підприємств до Державного бюджету ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь на р/р 31115029700067, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761.
3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.