вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
16 вересня 2010 р.Справа №2а-8434/10/8/0170
(16:50 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнова А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройінвестальянс"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення
за участю представників сторін:
від позивача: Домарацький Дмитро Ростиславович, довіреність № 1/08 від 25.08.10 від відповідача: не з'явився
Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройінвестальянс» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, в якому просить суд визнати недійсним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0019952301/1 від 18.06.2010р., а також стягнути з Державного бюджету м. Сімферополя відшкодування ПДВ в розмірі 333 333,33 грн. на користь позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відшкодування ПДВ з бюджету не було отримано позивачем до січня 2009р., то позивач просить відшкодувати суми податкового відшкодування в січні 2009р., що допускається та регламентовано п.п. 15.3.1 п.5.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями.
Крім того, позивач зазначив, що в акті перевірки від 19.04.2010р. № 5025/23-4/33848845 відповідач посилається на результати виїзної документальної перевірки, викладені в Акті № 493/23-4/33848845 від 30.03.2009р., однак висновки вказаного акту підтверджують правомірність нарахування суми ПДВ, відображеної позивачем в декларації за січень 2009р. та бюджетне відшкодування в сумі 3 424 415 грн.
Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8434/10/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов (а.с. 108-109).
Зокрема, зазначає, що відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, на думку відповідача, формування податкового кредиту обмежено звітним періодом. При цьому відповідач пояснив, що в розумінні п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 вказаного Закону податковим періодом є один календарний місяць, а звітним (податковим) періодом, відповідно до п. 1.5 ст. 1 даного Закону, є період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
На думку відповідача, проведеною перевіркою було встановлено, що всупереч вказаним нормам, до складу податкового кредиту грудня 2008р. були включені податкові накладні попередніх податкових періодів всього на суму 3012497,49 грн., в тому числі: червень 2007р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 26955,50 грн.; липень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн. та ТОВ «Тектоніка» ПДВ 24533,33 грн.; вересень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; березень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; червень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 750 000,00 грн.; серпень 2008р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн.; вересень 2008р. ТОВ «Альянсспецсервіс» ПДВ 101425,33 грн.
Відповідач також стверджує, що від ТОВ «Стройінвестальянс» до ДПІ, всупереч вимогам п.п. 7.2.6 п. .7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не надходило скарг про відмову постачальника надати податкову накладну, у зв'язку з чим вважає, що у перевіреному періоді податковий кредит позивачем завищено.
ДПІ в м. Сімферополі АРК також зауважила, що в ході проведення перевірки позивача нею були спрямовані запити для підтвердження правильності відображення податкових зобов'язань з ПДВ у постачальників ТОВ «Стройінвестальянс», але на момент розгляду справи відповіді на запити до ДПІ в м. Сімферополі не надійшли.
Разом з тим, вказану обставину відповідач вважає істотною, адже згідно з наказом ДПА України № 196 від 24.04.2003р. «Про здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам» суми ПДВ підлягають відшкодуванню тільки за умови проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників. До того ж, відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за № 971/9570, відшкодування ПДВ можливе тільки за умови включення до реєстру суб'єктів підприємницької діяльності, а включення до реєстру можливе при закінченні проведення зустрічних документальних перевірок основних постачальників.
Крім того, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим вважає, що згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, однак у ТОВ «Стройінвестальянс» відсутнє право на бюджетне відшкодування в частині не підтвердження сплати постачальниками сум ПДВ до бюджету за відповідні податкові періоди, а відтак винесення відносно позивача податного повідомлення-рішення №0019952301/1 від 18.06.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідач вважає законним та обґрунтованим.
Що стосується позовних вимог про стягнення сум бюджетної заборгованості, то відповідач вважає, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення є чинним до скасування його судовим рішенням, що набрало законної сили, вимога позивача щодо стягнення сум заборгованості є передчасною.
У судовому засіданні 26.08.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та виклав позовні вимоги у новій редакції, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі №0019952301/1 від 18.06.2010р. та №0019952301/0 від 20.04.2010р. (а.с. 114).
Вказані уточнення прийняті судом до розгляду. При цьому позивач фактично зменшив позовні вимоги, оскільки позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету м.Сімферополя відшкодування ПДВ в розмірі 333 333,33 грн. на користь позивача в уточненому позові не заявлені.
У судовому засіданні 03.09.2010р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим надала нові заперечення на позовну заяву про скасування податкових повідомлень-рішень, в яких зазначила, що суть допущених позивачем порушень, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, полягають в тому, що до складу податкового кредиту грудня 2008р. ТОВ «Стройінвестальянс» повторно включені суми сплаченого ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах: від ТОВ «Тектоніка» за червень, липень 2007р., серпень 2008р.; від ТОВ «Ербек» за липень, вересень 2007р., березень, червень, серпень 2008р.; від ТОВ «Альянсспецсервіс» за вересень 2008р. (а.с. 232).
При цьому відповідач пояснив, що факт завищення позивачем податкового кредиту на суму 3016409,00 грн. по вищевказаним господарським операціям, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008р. на суму 2926630 грн., було встановлено попередньою перевіркою (акт № 9318/23-4 від 15.12.2008р.), за результатами якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0016322301/0 від 15.12.2008р. про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2926630 грн., яке позивачем не оскаржувалось та є чинним. Однак, як вважає відповідач, позивач вирішив «поновити» право на податковий кредит, завищення якого встановлено актом перевірки № 9318/23-4 від 15.12.2008р., шляхом повторного включення сплачених сум ПДВ за вищевказаними накладними, при тому, що «поновлення» права такими заходами не передбачено чинним законодавством.
За таких обставин, відповідач вважає, що законодавство України не передбачає можливості для платників ПДВ на повторне включення сплачених сум ПДВ за одними податковими накладними до складу податкового кредиту різних періодів та повторне заявлення таких сум ПДВ до відшкодування, а отже заявлена позивачем сума до відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2009р. (ряд. 25) в розмірі 3424415 грн. містить суми ПДВ за податковими накладними, що двічі включені до складу податкового кредиту минулих періодів.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач у судовому засіданні 16.09.2010р. пояснив, що оскільки в акті перевірки від 19.04.2010р. відповідачем неправомірно не вказано, по яким саме податковим накладним не підтверджена сума бюджетного відшкодування, відповідач не може довести факт «повторності», позивач же, в свою чергу, стверджує, що оскаржене зменшення бюджетного відшкодування ґрунтується на податкових накладних, наданих після грудня 2008р., а саме з ТОВ «Ербек» за період жовтень - лютий 2009р., які точно не є «повторними» (а.с. 241).
16.09.2010р. від ДПІ в м. Сімферополі АРК до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв'язку з неможливістю своєчасного надання документів.
Розглянувши вказане клопотання, суд не знаходить підстав вважати наведені у клопотанні причини неприбуття у судове засідання та його відкладення поважними, адже судом відповідачу надавалось достатньо часу для надання витребуваних ухвалою суду від 07.09.2010р. письмових пояснень спеціаліста відділу перевірок ризикових операцій Управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Сімферополі про те, які саме суми ПДВ були включені до суми 333 333,33 грн., відносно якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому не знаходить підстав для його задоволення та відкладення розгляду справи.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройінвестальянс» має статус юридичної особи з 18.10.2005р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 436231, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (а.с. 7) та Статутом ТОВ «Стройінвестальянс», державну реєстрацію якого проведено 18.10.2005р., номер запису 18821020000005748 (а.с. 9-24).
У рядку 25.1 поданої позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (вхід. №2277/15 від 16.02.2009р.) податкової декларації з ПДВ за січень 2009р. зазначено, що бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає сума надмірно сплаченого податку у розмірі 3424415,00грн. (а.с. 61-62).
Крім того, 16.02.2009р. позивачем подано до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також заява про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 63-65).
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
У зв'язку з цим, 19.04.2010р. ДПІ у м. Сімферополі проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Стройінвестальянс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.12.2008р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 5025/23-4/33848845 від 19.04.2010р. (а.с. 25-28).
Як зазначено в акті перевірки № 5025/23-4/33848845 від 19.04.2010р., перевіркою встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.5.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у неможливості підтвердити в ряд. 25.1 Декларації за січень 2009р. суму в розмірі 333 333,33грн.
Даний акт перевірки було покладено ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення №0019952301/0 від 20.04.2010р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 333 333,33грн. за січень 2009р. (а.с. 29).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Стройінвестальянс» оскаржило його до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, за результатами розгляду якої рішенням ДПІ у м. Сімферополі АР Крим за вих. № 3734/10/1/25-017 від 18.06.2010р. скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0019952301/0 від 20.04.2010р. - без змін (а.с. 119, 115-117).
У зв'язку з цим, 18.06.2010р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення №0019952301/1 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 333 333,33грн. за січень 2009р. (а.с. 30).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Стройінвестальянс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч. 2 ст. 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, до якої віднесені: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи суб'єктний склад та зміст виниклих між сторонами правовідносин, суд вважає, що спір за цією справою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність рішення відповідача, суд встановив наступне.
Як зазначено в акті № 5025/23-4/33848845 від 19.04.2010р., в результаті перевірки було встановлено, що до складу податкового кредиту грудня 2008р. були включені податкові накладні попередніх податкових періодів, а саме: червень 2007р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 26955,50 грн.; липень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн. та ТОВ «Тектоніка» ПДВ 24533,33 грн.; вересень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; березень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; червень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 750 000,00 грн.; серпень 2008р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн.; вересень 2008р. ТОВ «Альянсспецсервіс» ПДВ 101425,33 грн., всього 3012497,49 грн.
За висновком відповідача, в ході проведення інвентаризації накопиченого від'ємного значення ПДВ та аналізу матеріалів перевірок встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97, зі змінами і доповненнями, яким конкретизується склад податкового кредиту - звітним періодом. До того ж вказує, що відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з цим відповідач вважає, що в разі відмови постачальника товарів (послуг) надати покупцю податкову накладну у податковому (звітному) періоді її виписки, покупець відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повинен був звернутися до ДПІ зі скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну або про порушення ним порядку її заповнення, однак таких скарг від ТОВ «Стройінвестальянс» не надходило.
Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що на підставі п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України, отже однією з обов'язкових підстав отримання відшкодування податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України постачальниками.
За таких обставин, відповідач вважає, що згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, з чого слідує, що у ТОВ «Стройінвестальянс» відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в січні 2009р. на суму 333 333,33 грн.
Крім того, як пояснював представник відповідача у судових засіданнях по справі, суть допущених позивачем порушень, які стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, полягають в тому, що до складу податкового кредиту грудня 2008р. ТОВ «Стройінвестальянс» повторно включені суми сплаченого ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах: від ТОВ «Тектоніка» за червень, липень 2007р., серпень 2008р.; від ТОВ «Ербек» за липень, вересень 2007р., березень, червень, серпень 2008р.; від ТОВ «Альянсспецсервіс» за вересень 2008р. При цьому, факт завищення позивачем податкового кредиту на суму 3016409,00 грн. по вищевказаним господарським операціям, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2008р. на суму 2926630 грн., було встановлено попередньою перевіркою (акт №9318/23-4 від 15.12.2008р.), за результатами якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0016322301/0 від 15.12.2008р. про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2926630 грн., яке позивачем не оскаржувалось та є чинним. Відповідач вважає, що законодавство України не передбачає можливості для платників ПДВ на повторне включення сплачених сум ПДВ за одними податковими накладними до складу податкового кредиту різних періодів та повторне заявлення таких сум ПДВ до відшкодування, а отже заявлена позивачем сума до відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2009р. (ряд. 25) в розмірі 3424415 грн. містить суми ПДВ за податковими накладними, що двічі включені до складу податкового кредиту минулих періодів.
Проаналізувавши вказані висновки ДПІ та перевіряючи доводи представника відповідача про «подвійне» включення позивачем сплачених сум ПДВ за одними податковими накладними до складу податкового кредиту різних періодів та повторне заявлення таких сум ПДВ до відшкодування, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, 25.11-08.12.2008р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.01.2007р. по 31.08.2008р., за результатами якої складено акт перевірки №9318/23-4/33848845 від 15.12.2008р. (а.с. 150-176).
В п. 3.7.2 даного акту перевірки «Перевірка правильності визначення податкового кредиту за липень 2007р.» відображено, що Рішенням Алуштинської міської ради АР Крим 12 сесії 5-го скликання № 12/121 від 11.04.2007р. позивачу - ТОВ «Стройінвестальянс» було дозволено будівництво Багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, паркінгом і торгово-розважальним комплексом на земельній ділянці на умовах оренди терміном на 25 років, а також зобов'язано забудовника до початку будівництва зареєструвати об'єкт в інспекції ДАБК та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Однак, у порушення даних вимог підприємством було отримано дозвіл лише у квітні 2008р. (Дозвіл ДАБК на виконання будівельних робіт № 223 від 21.04.2008р. видано ТОВ «Стройінвестальянс» на виконання будівельних робіт Багатоквартирного житлового будинку блок № 1, 2, 3, 4 (1 черга) по вул. Леніна, 37). Позитивний комплексний висновок № 1717-13-2007 державної служби «Укрінвестекспертиза» за № 1046 від 14.04.2008р., будівельні роботи здійснює ТОВ «Ербек» (м. Алушта), авторський нагляд - ТОВ «Тектоніка» (м.Сімферополь), технічний нагляд - ТОВ «Стройінвестальянс», строк дії дозволу - 4 квартал 2009р.
Як встановлено даною перевіркою (пункти 3.6.2, 3.7.1, 3.9.1, 3.15.2, 3.18.2 та 3.20.2 акту перевірки), суми податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Тектоніка» в червні 2007р. ПДВ 26955,50 грн.; липні 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн. та ТОВ «Тектоніка» ПДВ 24533,33 грн.; вересні 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; березні 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; червні 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 750 000,00 грн.; серпні 2008р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн., безпідставно віднесені до податкових кредитів звітних податкових періодів у зв'язку з тим, що без наявності Дозволу ДАБК підприємство не має права на виконання будівельних робіт, що виконуються цими підприємствами, бо не може бути підтверджено, що понесені витрати, включаючи суми податкового кредиту за цими податковими накладними, в подальшому будуть використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, а тому не можуть бути включені до складу податкового кредиту звітних податкових періодів. Також зазначено, що за висновком ДПІ, вказані витрати набувають чинності тільки після отримання Дозволу ДАБК, а саме після 25.04.2008р.
Всього за даними підставами відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту на суму 2911072,16 грн. (26955,50 грн. + 210416,67 грн. + 24533,33 грн. + 1040833,33 грн. + 833333,33 грн. + 750 000,00 грн. + 25000,00 грн.).
Що стосується віднесення позивачем до податкового кредиту у вересні 2008р. ПДВ в розмірі 101425,33 грн. по податковій накладній ТОВ «Альянсспецсервіс» № 231 від 16.09.2008р. на придбання котла КОЛВІ 8000Р, то як зазначено у п. 3.21.2 акту перевірки, відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту на вказану суму через те, що котел призначено до передачі у власність Алуштинської міської ради, що не призначено для подальшого використання в господарській діяльності платника податку (а.с. 175).
Факт включення позивачем вищенаведених сум до податкових кредитів відповідних звітних періодів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди та копіями Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за ці періоди (а.с. 178-214).
Як свідчать матеріали справи, висновки вказаного акту перевірки були покладені ДПІ в м.Сімферополі АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення №0016322301/0 від 15.12.2008р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в розмірі 2926630грн. за вересень 2008р. (а.с. 177).
Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржувалось та у встановленому законом порядку не скасовувалось, а отже є чинним та обов'язковим до виконання сторонами у справі.
П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п.п. 4.2.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).
В свою чергу, відповідно до п. 2.6 даного Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, податкове повідомлення - рішення - це, зокрема, рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого завищення бюджетного відшкодування.
З вищенаведених норм законодавства, а також наявного в матеріалах справи особового рахунку слідує, що в особовому рахунку позивача знайшло відображення зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 2926630 грн. за вересень 2008р. на підставі податкового повідомлення-рішення №0016322301/0 від 15.12.2008р. (а.с.218).
Разом з тим, як свідчать матеріали справи та пояснив головний бухгалтер позивача ОСОБА_2, позивач після отримання Дозволу ДАБК, у податковій в декларації з ПДВ за грудень 2008р. відобразив спірну суму за операціями з будівництва в розмірі 2911072 грн., що підтверджується розшифровкою податкового кредиту за грудень 2008р. У зв'язку з цим, з декларацією за січень 2009р. була подана заявка на бюджетне відшкодування на суму 3424415 грн., в тому числі відновлена сума 2911072 грн. (а.с. 144).
З наявного в матеріалах справи Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2008р. вбачається, що до нього позивачем були включені податкові накладні попередніх періодів, в тому числі від ТОВ «Тектоніка» (№ 33 від 26.06.2007р., № 39 від 05.07.2007р., № 27 від 15.07.2008р., № 33 від 07.08.2008р.), ТОВ «Ербек» (№ 80 від 16.07.2007р., № 118 від 25.09.2007р., № 39 від 21.03.2008р., № 90 від 04.06.2008р., № 91 від 11.06.2008р., № 92 від 12.06.2008р. та № 89 від 02.06.2008р.), ТОВ «Альянсспецсервіс» (№231 від 16.09.2008р.) (а.с. 85).
Судом встановлено, що 10.03-23.03.2009р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Стройінвестальянс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2009р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.09.2008р. по 31.12.2008р., за результатами якої складена довідка № 493/23/4/33848845 від 30.03.2009р. (а.с. 31-47).
В даній довідці зазначено, що фактично протягом перевіреного періоду податковий кредит підприємства сформований внаслідок отримання робіт (послуг) по спорудженню (будівництву) основних фондів. Перевіркою також встановлено, що згідно з Бізнес-планом підприємства будівля призначена для подальшої реалізації або надання в оренду фізичним та юридичним особам. Безпосередньо будівельні роботи, включаючи закупівлю будівельних матеріалів, виконуються будівельниками-підрядниками: ТОВ «Ербек» - 67,75% - цілісне будівництво житлових будинків з паркінгами, офісами, магазинами та іншими приміщеннями, ТОВ «Тектоніка» - 2,57% - розробка проектно-кошторисної документації та ін. (а.с. 34)
Відповідно до висновків вказаної довідки, ТОВ «Стройінвестальянс» протягом періоду з вересня 2008р. по січень 2009р. отримувало послуги по спорудженню житла від інших підприємств-забудовників. На момент перевірки не встановлено реалізації збудованих приміщень або введення в експлуатацію. Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Стройінвестальянс» у декларації за січень 2009р. бюджетне відшкодування у сумі 3424415 грн. Порушення Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Стройінвестальянс» правомірності обчислення суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету, не встановлено. Чинною перевіркою підтверджено заявлену ТОВ «Стройінвестальянс» у декларації за січень 2009р. суму бюджетного відшкодування у розмірі 3424415 грн. Також вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. у розмірі 485376,86 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам по ланцюгу до виробника (а.с.46).
Дослідивши вказану довідку, суд встановив, що в ній не зазначено, по яким саме господарським операціям і по яким саме контрагентам неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. у розмірі 485376,86 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам по ланцюгу до виробника.
Разом з тим, у п. 3 даної Довідки відображено, що згідно з поданою ТОВ «Стройінвестальянс» до ДПІ в м.Сімферополі податковою декларацією з ПДВ за січень 2009р. (вх. № 7780 від 16.02.2008р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника, складає 3 424 415 грн.
При цьому, у п. 3.4 Довідки ДПІ в м. Сімферополі було відображено, що згідно з поданою ТОВ «Стройінвестальянс» податковою декларацією з ПДВ за грудень 2008р., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 3013772 грн. Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за грудень 2008р. в розмірі 305588,36 грн., сформованого за податковими накладними від постачальників, наведених у таблиці на стор. 13 Довідки, в тому числі ТОВ «Ербек» (будівельно-монтажні роботи житлового будинку) - ПДВ 2834583,32 грн., ТОВ «Альянсспецсервіс» (Котел КОЛВІ 8000Р) - ПДВ 101425,33 грн., ТОВ «Тектоніка» (ескізний проект торгово-розважального комплексу) - 76488,83 грн., порушень не встановлено (а.с. 43).
Не було встановлено перевіркою і порядку формування позивачем податкового кредиту за січень 2009р. в розмірі 263343,31 грн., до складу якого також увійшли суми ПДВ по податковим накладним ТОВ «Ербек» (будівельно-монтажні роботи) - ПДВ 83 333,33 грн., ТОВ «Тектоніка» (ескізний проект торгово-розважального комплексу) - ПДВ 7286,37 грн. та ін. (а.с. 44).
Перевіркою також встановлено, що ТОВ «Стройінвестальянс» (Забудовник) укладено договір № 54/08 «Про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Алушти» від 25.08.2008р. (Договір № 54/08) з виконавчим комітетом Алуштинської міської ради (Виконком), згідно з яким сума пайової участі складає 10% від житлової та 20% від нежитлової частини, що обчислюється від проектно-кошторисної вартості будівництва. Відповідно до умов договору, в рахунок зобов'язань Забудовник, в тому числі, до 01.10.2008р. здійснює оплату за котел КОЛВІ 8000Р, орієнтовною вартістю 870 000 грн., з передачею його у комунальну власність м. Алушти після поставки його заводом - виготовлювачем. Котел придбано у листопаді 2008р. від ТОВ «Альянсспецсервіс» згідно з договором поставки № 11/09/08 від 11.09.2008р. на підставі листа КРАП «Кримтеплокомуненерго» Алуштинської філії від 09.09.2008р. № 740 про технічні характеристики котла. Фактичне отримання котла підтверджено рахунком-фактурою № А-00000364 від 10.09.2008р. на суму 869360,00 грн. та видатковою накладною № А-00000364 від 21.11.2008р. на суму 869360,00 грн., а також товарно-транспортною накладною 1-02 СП № 040679 від 22.11.2008р. ТОВ «Альянсспецсервіс». Оплату здійснено на загальну суму 869360,00 грн., у т.ч. 16.09.2008р. на суму 608552,00 грн. та 14.11.2008р. на суму 260808,00 грн. Дебіторська/кредиторська заборгованість на 01.12.2008р. між ТОВ «Стройінвестальянс» та ТОВ «Альянсспецсервіс» відсутня. Перевіркою також встановлено, що в січні 2009р. ТОВ «Стройінвестальянс» на підставі договору № 54/08 передає котел Алуштинській міській раді по видатковій накладній № РН-0000001 від 22.01.2009р. по вартості придбання 869360,00 грн. по довіреності № 4 від 22.01.2009р., оформленій виконкомом Алуштинської міської ради на ім'я ОСОБА_3 та нараховує податкові зобов'язання 144893,33 грн. згідно з п. 1.4 ст. 1, п. 4.1 ст.4 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку з цим, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим вважає, що на вказаній підставі ТОВ «Стройінвестальянс» отримує право на включення ПДВ до складу податкового кредиту від придбання котлу згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 37).
Проаналізувавши вказані докази, суд дійшов висновку про те, що сума за спірними податковими накладними попередніх періодів включена до податкового кредиту один раз і подвійного включення, через існування не скасованого та відображеного в особовому рахунку позивача податкового повідомлення-рішення №0016322301/0 від 15.12.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2926630 грн. за вересень 2008р., не вбачається.
П. 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.
Відповідно до п. 2.3.4 даного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Суд вважає, що вказане свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також ст.. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Що стосується викладених в акті перевірки № 5025/23-4/33848845 від 19.04.2010р. висновків ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97, з наступними змінами і доповненнями, яке виразилось у безпідставному, на думку ДПІ, включенні до складу податкового кредиту грудня 2008р. податкових накладних попередніх податкових періодів всього на суму 3012497,49 грн., в тому числі: червень 2007р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 26955,50 грн.; липень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн. та ТОВ «Тектоніка» ПДВ 24533,33 грн.; вересень 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; березень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; червень 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 750 000,00 грн.; серпень 2008р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн.; вересень 2008р. ТОВ «Альянсспецсервіс» ПДВ 101425,33 грн., адже, як вважає ДПІ, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» конкретизується склад податкового кредиту - звітним періодом, яким є календарний місяць, а «поновлення» позивачем свого права на податковий кредит, завищення якого встановлено актом перевірки № 9318/23-4 від 15.12.2008р., не передбачено чинним законодавством, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Аналогічне положення закріплено і в листі ДПА України від 10.08.2006р. №15155/7/16-1517-10.
При цьому, жодних вимог до часу отримання покупцем податкової накладної, зокрема, що податкова накладна має бути отримана покупцем тільки у звітному періоді, коли вона складена та на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить.
Не навів такої норми і відповідач по справі.
Оцінивши доводи відповідача про те, що у порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач до податкових декларацій по ПДВ відповідних звітних періодів не надавав заяв до ДПІ в м. АР Крим зі скаргами на постачальника за ненадання (несвоєчасне надання) податкових накладних, що могло б стати підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Ч. 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отже, вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок платника податків - отримувача товарів на подачу заяви зі скаргою.
До того ж, виходячи з даної норми, вона подається до податкової декларації за той звітний податковий період, в якому покупець включив до податкового кредиту суми за податковими накладними, які постачальник відмовляється надати або ним порушено порядок їх заповнення.
В даному ж випадку, як свідчать матеріали справи, не мало місця відмови постачальників у наданні податкових накладних або порушення ними порядку їх заповнення у тому звітному періоді, коли позивач включив сплачені за ними суми ПДВ до податкового кредиту, а саме - грудні 2008р., у зв'язку з чим положення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як свідчать матеріали справи, актом перевірки ДПІ в м.Сімферополі АР Крим №9318/23-4/33848845 від 15.12.2008р., висновки якого не були оскаржені позивачем у встановленому законом порядку, було встановлено завищення суми податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Тектоніка» в червні 2007р. ПДВ 26955,50 грн.; липні 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн. та ТОВ «Тектоніка» ПДВ 24533,33 грн.; вересні 2007р. ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; березні 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; червні 2008р. ТОВ «Ербек» ПДВ 750 000,00 грн.; серпні 2008р. ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн., у зв'язку з тим, що без наявності Дозволу ДАБК підприємство не має права на виконання будівельних робіт, що виконуються цими підприємствами, бо не може бути підтверджено, що понесені витрати, включаючи суми податкового кредиту за цими податковими накладними, в подальшому будуть використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, а тому не можуть бути включені до складу податкового кредиту звітних податкових періодів. Також зазначено, що за висновком ДПІ, вказані витрати набувають чинності тільки після отримання Дозволу ДАБК, а саме після 25.04.2008р.
П. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Суд вважає, що включення позивачем до податкового кредиту в грудні 2008р. сплачених сум ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах, є за своїм змістом виправленням помилки, що не заборонено чинним податковим законодавством.
До того ж, факт перерахування постачальникам коштів, в тому числі ПДВ, за спірними операціями підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 66-84).
Суд зазначає, що п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Крім того, в силу п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
В той же час, як свідчать матеріали справи та відображено в акті перевірки, в даному випадку спірна сума податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими та складеними платниками ПДВ податковими накладними: № 33 від 26.06.2007р. від ТОВ «Тектоніка» ПДВ 26955,50 грн.; № 80 від 16.07.2007р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 210416,67 грн., № 39 від 05.07.2007р. від ТОВ «Тектоніка» ПДВ 11200,00 грн., ПДВ 24533,33 грн.; №118 від 25.09.2007р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 1040833,33 грн.; № 39 від 21.03.2008р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33 грн.; № 90 від 04.06.2008р.від ТОВ «Ербек» ПДВ 333 333,33 грн.; № 91 від 11.06.2008р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 166 666,67 грн., № 92 від 12.06.2008р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 166 666,67 грн., № 89 від 02.06.2008р. від ТОВ «Ербек» ПДВ 833333,33грн., № 27 від 14.07.2008р. від ТОВ «Тектоніка» ПДВ 13333,33 грн., № 33 від 07.08.2008р. від ТОВ «Тектоніка» ПДВ 25000,00 грн., № 2689 від 09.12.2008р. від ТОВ «Інформаційне агентство «Регіон-Крим» ПДВ 221,38 грн., № 2595 від 08.12.2008р. від ТОВ «Сайфер» ПДВ 63,60 грн., № 231 від 16.09.2008р. ТОВ «Альянсспецсервіс» ПДВ 101425,33 грн. та ін. (а.с. 86-107).
Вказані податкові накладні були досліджені перевіряючими, але неправомірно не були прийняті до уваги у зв'язку тим, що звітні періоди, в яких вони були отримані позивачем та на їх підставі було сформовано податковий кредит, не співпадає зі звітними періодами, коли вони були складені.
Як встановлено судом, подвійного включення сум до податкового кредиту різних звітних періодів не відбувалося, а доводи ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про зворотне - спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки відповідача фактично позбавляють позивача на формування податкового кредиту на підставі належно оформлених та отриманих ним податкових накладних, що не ґрунтується на чинному податковому законодавстві України.
П.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 даного Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже відповідно до Закону сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
П.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Як свідчать матеріал справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Проаналізувавши вказані норми Закону, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за січень 2009р. в розмірі 333 333,33 грн., є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».
За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність зменшення відповідачем згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування за січень 2009р. в розмірі 333 333,33грн.
В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх рішень суду не доведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.
У зв'язку зі складністю справи судом 16.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 17.09.2010р. постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0019952301/1 від 18.06.2010р. та №0019952301/0 від 20.04.2010р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройінвестальянс» (95044, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Селім-Герай, буд. 10 кв. 46, ЄДРПОУ 33848845) 3,40грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.