вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
25.11.10Справа №2а-12090/10/16/0170
(16:13)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянувши за участю представника відповідача ОСОБА_1, довіреність від 01.02.2008р.,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем податкові декларації, документи фінансової звітності не подаються з 10.01.2006р.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином-судовою повісткою, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, підтвердив, що позивач ще у 2006р. заявою про зняття з обліку платників податків (форма №8-ОПП), яка отримана ДПІ в м. Сімферополь АРМ Крим 17.01.2006р., згідно відбітку вхідного штампу, повідомив позивача про намір припинити свою підприємницьку діяльність.
Проте, лише у 2010р. позивачем, повідомленням від 04.11.2010р. вих. № 30497/17-1, ОСОБА_2 повідомлено про проведення позапланової перевірки у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, що на думку представника відповідача є бездіяльністю з боку позивача, яку у судовому засіданні він просив визнати протиправною.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_2 12.12.2001р. зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець.
Відповідач взятий на облік ДПІ в м. Сімферополь АР Крим у якості платника податків 12.12.2001р., що підтверджується довідкою № 1211 від 27.05.2010р.
Відповідно ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181 від 21.12.2001р. платники податків повинні надавати до органів ДПІ звітність за періодичністю, встановленою нормами діючого законодавства.
Податкова звітність в останнє відповідачем надана 10.01.2006р., що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця припиняється за судовим рішення у разі неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів звітності відповідно до закону.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачем допущені порушення встановлених діючим законодавством правил здійснення господарської діяльності. За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Щодо визнання протиправною бездіяльності позивача, яка на думку представника відповідача виявилася у не проведенні дій по припиненню підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Частина третя статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначає перелік вимог, що можуть міститись в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позву. Перелік вимог, зафіксований у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Особливість змісту адміністративного позову визначається характером певних спірних правовідносин.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмет позову і підстави позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач, обравший спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Принцип диспозитивності означає, що процес розгляду адміністративного спору виникає, як правило, з ініціативи зацікавлених осіб і суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони. Дії адміністративного суду залежать від вимог позивача і заперечень відповідача. Чинники диспозитивності пов'язані не із специфікою суб'єктивних прав, які підлягають захисту, а із самою природою юрисдикції діяльності із захисту суб'єктивних прав. Диспозитивність, як юридично забезпечена властивість вільної реалізації правоволодільцем суб'єктивного права, що йому належить.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги представника відповідача за своїм змістом є самостійними позовними вимогами до позивача.
Таким чином, відповідач у даній справі має право звернення до адміністративного суду із адміністративним позов, якщо він вважає що порушені його права, свободи та інтереси у публічно-правових відносинах.
Під час судового засідання, яке відбулося 25.11.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 29.11.2010р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Підприємницьку діяльність ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 12.12.2001р. зареєстрованої виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, як фізична особа - підприємець - припинити.
Копію цієї постанови, після набрання нею законної сили, направити державному реєстратору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.