Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/60/25
Провадження по справі № 2/514/214/25
25 лютого 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутиснький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кирилюк І.М.,
при секретарі судового засідання - Куруч І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В січні 2025 року позивачка звернуласьдо суду суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказавши, що 17 лютого 2007 року виконавчим комітетом Калинівської сільської ради Іванівського району Одеської області було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , актовий запис №09.
У шлюбі у подружжя народились діти: дочка - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З 4 вересня 2024 року позивачка разом з дітьми пішла від чоловіка і з цього часу вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують.
Позивачка просить розірвати шлюб, вважає, що примирення та спільне життя з відповідачем неможливе.
Відповідач проти позовних вимог не заперечував, хвилюється за дітей. Зазначив, що відносини між подружжям розірвані, йому прикро за це, проте не заперечує проти розірвання шлюбу. Хоче у подальшому допомагати дружині в утриманні та вихованні дітей.
Дослідивши матеріали повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 17 лютого 2007 року виконавчим комітетом Калинівської сільської ради Іванівського району Одеської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у подружжя народились діти - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .
В обґрунтування позову позивачка стверджує, що подружнє життя у неї з відповідачем не склалося, у зв'язку з чим між ними відсутнє взаєморозуміння, вони припинили спільне проживання, не підтримують шлюбні відносини та не ведуть спільного господарства, а тому подальше збереження їхнього шлюбу є неможливим.
Вирішуючи, у відповідності до ст. 111 СК України, необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд враховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Ураховуючи наведене, а також встановлені у справі обставини, суд не вбачає підстав для вжиття заходів щодо примирення сторін.
Таким чином, з'ясувавши взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність у сторін неповнолітніх дітей, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дітей, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просить залишити їй прізвище « ОСОБА_7 ».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 17 лютого 2007 року виконавчим комітетом Калинівської сільської ради Іванівського району Одеської області актова запис № 09 - розірвати.
Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 сплачений судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Надіслати рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Кирилюк