17 лютого 2025 року справа № 580/9590/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/9590/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної медичної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
27.09.2024 вх.№45792/24 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.06.2024;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2024 та встановити причинно - наслідковий зв'язок між захворюваннями офіцера, на підставі яких йому було встановлена І групу інвалідності, із проходженням військової служби у Збройних Силах України в період з 11.03.2022 до 18.04.2023.
Ухвалою суду від 12.11.2024 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, 23.01.2025 суд здійснив перехід від спрощеного до загального провадження, 04.02.2025 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.02.2025.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що за результатами медичного огляду військово-лікарська комісія виявила хвороби, які не пов'язані із проходженням військової служби. Позивач зазначає, що госпітальна ВЛК під час формування висновку не взяла до уваги висновок травматолога на ВЛК від 24.10.2024, а перелік ускладнень та захворювань, окрім лікованого компресійного перелому, позивач отримав після початку військової служби у 2022 році. Позивач вважає рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України протиправним, тому звернувся до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, 03.01.2025 вх.№123/25 надав до суду відзив, зазначив, що захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 діагностовано до призову на військову службу, у 1988 рік та жовтні 2009 року, інвалідність встановлена згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2010 серія ЧЕР №018420 (особа з інвалідністю 2 групи), з 2010 року по діагнозу причина інвалідності - загальні захворювання, безтерміново, відповідно до підпункту "ж" пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, захворювання виникло до призову на в/сл. ОСОБА_1 був призваний вже непридатним до в/сл., та його захворювання не вплинули на вже наявні захворювання та наслідки, придатність до в/служби, тому немає підстав для перегляду причинного зв'язку зазначених захворювань, встановлених постановою ВЛК за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю в/ч НОМЕР_2 від 29.11.2022 №716.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Представник позивача звернувся до ЦВЛК ЗС України із заявою щодо встановлення причинного зв'язку захворювання позивача з військовою службою. Згідно з протоколом військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗС України від 05.06.2024 №5298, розглянута заява разом із копіями доданих медичних та військово-облікових документів старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Під час розгляду документів ВЛК ЦВЛК ЗС України встановлено обставини старший лейтенант ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.08.1986 до 02.07.1991 військова служба за контрактом, з 03.2022 до 18.04.2023 військова служба за мобілізацією. Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2010 серія ЧЕР №018420 визнаний особою з інвалідністю 2 групи (причина інвалідності -загальні захворювання), згідно виписок із медичних карт стаціонарного хворого закладів охорони здоров'я на 5 арк. лікувався з приводу зазначеного захворювання.
Згідно свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю в/ч НОМЕР_2 від 29.11.2022 №716 проведений медичний огляд та за постановою ВЛК визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, звільнений із Збройних Сил України 18.04.2023 (причина звільнення за станом здоров'я). Згідно з довідкою до акта огляду Черкаської обласної МСЕК №2 від 27.07.2023 серія 12 ААГ №059564, визнаний особою з інвалідністю 1 групи з 2023 року (причина інвалідності - захворювання не пов'язане із проходженням військової служби).
На час створення протоколу засідання ЦВЛК ЗС України заявником не надано: довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією, виписок із медичних карт стаціонарного хворого закладів охорони здоров'я до призову на військову службу, картки амбулаторного хворого.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом, проте зміст і характер порушеного права не окреслив і втручання у яке право не обгрунтував.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною 10 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов'язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України, а також центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 №1109/15800 (далі - Положення №402). Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 розділу І Положення №402 що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом та інших категорій осіб, передбачених цією нормою.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, що дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та воєнний час.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації (пункт 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402).
Згідно з пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я.
Згідно з пунктом 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення №402 військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 № 661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення прийняті суб'єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, або ж оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 жовтня 2019 року у справі №813/38/16, від 27 лютого 2020 року у справі №440/569/19.
Позивач не зазначає про процедурні порушення під час ухвалення рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України за результатом розгляду матеріалів стосовно ОСОБА_1 від 20.06.2024.
ВС від 06.02.2024 № Пз/990/10/22 (№640/13029/22) вказав: зміст поняття «військовослужбовець» на законодавчому рівні розкрито у Положенні № 1153/2008. Також Закон № 2232-XII визначає військовослужбовців як громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу. Військовослужбовцями є особи, які проходять державну службу особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язану із захистом держави, її цілісності та суверенітету.
Обов'язок з надання членам ВЛК документів щодо перенесених військовозобов'язаним захворювань, отриманих травм, поранень тощо покладений на військовослужбовця, який проходить медичний огляд.
Обов'язок щодо медичного огляду військовозобов'язаного, вивчення наданих ним документів про перенесені захворювання та визначення придатності до військової служби на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби покладений на ВЛК.
Центральна ВЛК під час розгляду заяви/скарги на рішення ВЛК висновок оформлює умотивованою постановою. У витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗСУ від 05.07.2024 №5298 за результатом розгляду звернення адвоката щодо перегляду постанови про причинний звязок захворювань, оформлених свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК терапевнтичного профілю військової частини НОМЕР_2 від 29.11.2022 №716 та прийняття постанови про причинний звязок цих захворювань у формулюванні: «захворювання, так, повязані з проходженням військової служби» не встановлено.
Враховуючи правову природу адвокатського запиту, останній не є зверненням військовозобов'язаного щодо вирішення питань проходження служби (висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2024 року у справі № 340/2502/23).
Вирішуючи спір, суд враховує, що повноваження щодо визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження належать військово-лікарської комісії. Надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входять до повноважень суду під час вирішення адміністративної справи.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.
Суд не надає оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України під час застосування ними відповідних методів огляду позивача та оцінки, формування медичних документів, проте враховує, що рішення про придатність позивача до військової служби прийняте за результатами медичного огляду і перевірки колегіально з урахуванням матеріалів справи стосовно позивача.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд за результатом оцінки доказів не встановив обґрунтованих доводів та аргументів у позовній заяві щодо змісту і характеру порушеного права позивача обраним відповідачем, доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову, зважаючи на відсутність порушеного права за правомірним у контексті дотримання процедур протокольного рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05.07.2024 №5298, що встановлено під час розгляду справи по суті.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Враховуючи ст. 139 КАС України судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 КАС, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи: позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ]; відповідач: Центральна медична військово-лікарська комісія Збройних Сил України [вул. Госпітальна 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179].
Рішення суду складене 27.02.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА