28 лютого 2025 рокуСправа №160/33394/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
18 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не здійснення нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щомісячні страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 року та їх невиплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 та виплатити її в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як отримувач пенсії за віком та страхових виплат. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК серія ВТЭ-14049280 від 28.06.1990 року позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково. До березня 2022 року отримував щомісячно страхові виплати. Після звернення до відповідача поновлено страхові виплати, однак період з квітня 2022 року по червень 2024 року відповідачем страхові виплати протиправно не нараховано. Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду.
Ухвалою від 23 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
31 грудня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість.
03 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, доводи якої аналогічні викладеним у позовній заяві.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З наявної в матеріалах справи довідки від 03.07.2024 №1201-5003349965 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, встановлено, що ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Випискою з акту огляду МСЕК серія ВТЭ-14049280 від 28.06.1990 року, надану ОСОБА_1 , позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково.
На підставі заяви від 04.07.2024 року позивачу з липня 2024 року поновлено виплату щомісячної страхової виплати в разі втрати працездатності.
03.10.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату заборгованості з щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 року по 30.06.2024 року.
Листом від 21.10.2024 року № 57035-43063/Д-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що звернення позивача опрацьовується та знаходиться на контролі в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Після вирішення всіх питань , належні позивачу страхові виплати будуть перераховані на особистий рахунок.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З огляду на матеріали справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат.
Питання страхових виплат для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, які знаходяться на тимчасово окупованій території, врегульовані Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення АТО, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 11 грудня 2014 року № 20 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451 (далі Порядок № 20), який діяв до 28 грудня 2018 року, та Порядком надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 27 (далі Порядок № 27), який діє з 28 грудня 2018 року.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу І Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон 1706).
Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 20 особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред'явленні оригіналів.
У випадку відсутності в особи, яка тимчасово переміщена, оригіналу справи про страхові виплати, сформованої іншим робочим органом виконавчої дирекції Фонду відповідно до вимог законодавства, робочий орган виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) одержує відомості з Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат.
Такий самий механізм продовження страхових виплат діє і для осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду, які знаходяться на тимчасово окупованій території, а постійно проживають на іншій території України. У цьому випадку замість довідки про взяття на облік потерпілий надає копію сторінки паспорта, що містить відомості про місце проживання, з одночасним пред'явленням оригіналу.
У разі звернення особи, яка тимчасово переміщена, з документами, зазначеними у пункті 1 цього розділу, робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше десяти робочих днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює своєю постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк дії довідки про взяття на облік, але не більше строку, на який особа має право на страхові виплати. Копія вказаної постанови направляється робочому органу виконавчої дирекції Фонду, де зберігається справа про страхові виплати, та/або управлінню виконавчої дирекції Фонду, якому підпорядковується цей робочий орган виконавчої дирекції Фонду, що є підставою для припинення ним нарахування щомісячної страхової виплати у зв'язку з її продовженням за фактичним місцем проживання (пункт 2 Порядку № 20).
Пунктом 1.2 розділу І Порядку № 27 визначено, що внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - постанова КМУ № 637).
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на продовження раніше призначених страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду або його відділенні за фактичним місцем проживання (перебування).Для продовження раніше призначених страхових виплат внутрішньо переміщена особа подає такі документи: заяву; копію довідки про взяття на облік; рішення Комісії (у разі наявності на момент подачі документів); копію паспорта або документа, що посвідчує особу; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) при пред'явленні оригіналів.Потерпілий на виробництві або особа, що має право на страхові виплати, надає справу про страхові виплати, на підставі якої йому (їй) були призначені страхові виплати (за наявності).
Згідно із пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку № 27 у випадку відсутності у внутрішньо переміщеної особи оригіналу справи про страхові виплати, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) одержує відомості з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат.
Такий самий механізм продовження страхових виплат діє і для осіб, які отримували ці виплати в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що знаходилися на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження або на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а постійно проживають на території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. У цьому випадку замість довідки про взяття на облік потерпілий надає копію сторінки паспорта, що містить відомості про місце проживання, з одночасним пред'явленням оригіналу.У разі звернення внутрішньо переміщеної особи з повним переліком документів, зазначеним у пункті 3.1 цього розділу та наявності рішення Комісії, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення не пізніше десяти робочих днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк, на який особа має право на страхові виплати згідно з законодавством (пункт 3.4 розділу ІІІ Порядку № 27).
Згідно із пунктом 3.6 розділу ІІІ Порядку № 27 у разі відсутності відомостей в інформаційно-аналітичній системі Фонду або у разі, якщо наявні в ній відомості не дають підстав для прийняття рішення про продовження щомісячної страхової виплати, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) приймає рішення про відмову у продовженні страхових виплат, із зазначенням причин, та повідомляє внутрішньо переміщену особу письмово не пізніше п'яти календарних днів після прийняття такого рішення.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1467 Про затвердження порядку здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності установлено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування та її робочі органи передають Пенсійному фонду України в електронній формі виплатні документи на січень 2023 р. засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів до 2 січня 2023 р., а бази даних, носії інформації та програмне забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), за актами приймання-передачі - до 20 січня 2023 року.
З вищенаведених положень Порядку № 20 та Порядку № 27 слідує, що з 01 січня 2015 року умовами поновлення виплати страхових виплат є реєстрація особи як внутрішньо переміщеної особи; звернення особи до робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про продовження раніше призначених страхових виплат та надання відповідного пакету документів.
Водночас судом встановлено, що позивач зареєстрований на непідконтрольній Україні території, а також, що позивач не звертався до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про продовження раніше призначених страхових виплат.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.У цій же справі Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 квітня 2017 року в справі № 6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі № 826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 243/8684/19-ц зазначено, що не є підставою для припинення страхових виплат особі ненадання їй довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про подальше здійснення відповідних нарахувань.
Тим більше, що вище наведеними Порядками № 20 та № 27 визначено, що при прийнятті рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлюється постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, уповноважений орган у разі відсутності в особи оригіналу справи про страхові виплати, одержує відомості з інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат для продовження страхових виплат.
Згідно зі ст. 46 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про те, що невиплата належних позивачу страхових виплат з березня 2022 року по червень 2024 року (включно) є протиправною, оскільки не відповідає зазначеним критеріям правомірності.
Згідно ч. 4 ст. 47 Закону № 1105 виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що страхові виплати не були призначені саме відповідачем.
Відповідно до п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Закон, який би передбачав можливість нездійснення виплати особі заборгованості зі страхових виплат, на які особа мала право за законом, з підстав неприйняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати такої заборгованості - не приймався.
Підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач як підставу невиплати страхових виплат, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 21.10.2024 року № 57035-43063/Д-01/8-0400/24 здійснило відмову у відновленні страхових виплат, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 року та їх невиплати
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відновленням порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 та виплатити їх в повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 18.12.2024 року.
Оскільки позовну заяву задоволено, судових збір в сумі 1211,20 грн потрібно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 року та їх невиплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат в разі часткової втрати працездатності за період з 01.03.2022 по 30.06.2024 та виплатити їх в повному обсязі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук