28 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/15080/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП НП України, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до стажу роботи в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023; зобов'язання зарахувати до стажу роботи в поліції службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 період з 10.08.2007 по 21.08.2023 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення - підполковник внутрішньої служби, начальник відділу нагляду і безпеки Державної установи «Маневицька виправна колонія № 42») та був звільнений за власним бажанням.
Стверджує, що вислуга років на день звільнення складає в календарному обчисленні - 16 років 00 місяців 11 днів, у пільговому обчисленні складає - 21 рік 10 місяців 18 днів, що підтверджується відомостями з трудової книжки, відомостями із послужного списку та копією витягу із наказу від 16.08.2023.
Зазначає, що з 12.12.2023 проходить службу в поліції та перебуває на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції (наказ ДПП від 12.12.2023 №1683 о/с), що підтверджується відповідною довідкою від 09.12.2024.
Згідно довідки УПП у Волинській області від 18.12.2024, стаж служби в поліції станом на 18.12.2024 становить: 1 рік 00 місяців 7 днів.
При цьому, вказує, що до стажу служби в поліції не зараховано наявну попередню службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 10.08.2007 по 21.08.2023.
У зв'язку з цим, позивач 10.11.2024 звернувся до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із заявою про зарахування до стажу служби в поліції службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
22.11.2024 листом №17115/41/4/03-2024 Департамент патрульної поліції Національної поліції України відмовив у зарахуванні вказаного стажу, мотивуючи тим, що стаття 78 Закону України «Про національну поліцію» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказаному переліку відсутня служба в Державній кримінально- виконавчій службі України.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до стажу служби в поліції вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання (а.с.31).
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 05.02.2025 представник відповідача проти позову заперечив з наступних підстав (а.с.35-42).
В обґрунтування цієї позиції відповідач зазначив, що частиною другою статті 78 Закону №580-VІІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, який зараховується поліцейським до стажу служби в поліції у цілях встановлення і виплати надбавки за роботу в органах поліції та під час розрахунку тривалості додаткової відпустки. До цього переліку не включено службу в Державній кримінально-виконавчій службі, яка не входила до складу органів внутрішніх справ, тому відсутні правові підстави для зарахування позивачеві періоду служби з 10.08.2007 по 21.08.2023
У поданій до суду відповіді на відзив позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та зазначив, що виходячи з постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18 у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновку про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
З наведеного, на думку позивача, слідує, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, на переконання колегії суддів, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини 2 статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватись до стажу служби в поліції (а.с.43-45).
Інші заяви від сторін по суті спору до суду не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 12.12.2023 проходить службу в ДПП НП України, що підтверджується витягом з наказу №1683 о/с від 12.12.2023 (а.с.25).
Як слідує з відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 10.08.2007 по 21.08.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с.9).
На підставі наказу №111/ОС-23 від 16.08.2023 ОСОБА_1 відповідно до пункту сьомого частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням (а.с.24).
10.11.2024 позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із заявою в якій просив зарахувати до стажу служби в поліції період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023.
На звернення ОСОБА_1 відповідач листом від 22.11.2024 повідомив, що відповідно до статті 78 Закону №580-VІІІ до стажу служби в поліції не можливо зарахувати службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та Державної пенітенціарної служби України (а.с.28).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача в частині незарахування до стажу служби в поліції періоду проходження служби в органах пенітенціарної служби України (Державної кримінально-виконавчої служби), позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VІІІ (Закон набрав чинності 07 листопада 2015 року) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною першою статті 78 Закону №580-VІІІ стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга статті 78 Закону №580-VІІІ).
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Як визначено частиною третьою статті 78 Закону №580-VIII, під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
01 січня 2004 року набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, пунктом 5 розділу Прикінцеві положення якого було установлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
23 червня 2005 року прийнятий Закон України №2713-IV Про Державну кримінально-виконавчу службу України (далі - Закон №2713-IV), що набрав чинності 20 липня 2005 року. Закон визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Як установлено частиною першою статті 14 Закону №2713-IV, до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
За приписами частини другої статті 14 названого Закону служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
За змістом частини четвертої статті 14 Закону №2713-IV громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу.
Також відповідно до частин шостої, сьомої статті 14 цього Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.
Частина п'ята статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях частини п'ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10 листопада 2015 року та від 06 грудня 2016 року) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV. Згідно з преамбулою Статуту його дія поширюється і на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 (стосувався зарахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі) дійшов правового висновку, що на працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України Про державну службу), під час проходження ними служби в період, що досліджується (з 13 травня 2010 року по 03 липня 2017 року), розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України Про міліцію та відповідні норми Закону України Про Національну поліцію, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Верховний Суд у своїх висновках вказував, що з огляду на тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, підлягає зарахуванню стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Цей висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2022 року у справі №160/11127/20 та від 01 серпня 2023 року у справі №240/30024/21, який зазначив, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а тому має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.
Як установлено судом, ОСОБА_1 з 10.08.2007 по 21.08.2023 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України; первинно йому було присвоєно спеціальне звання старший лейтенант внутрішньої служби, а зі служби звільнений на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (за власним бажанням) у званні підполковник внутрішньої служби.
З огляду на наведене на позивача під час проходження служби у період з 10.08.2007 по 21.08.2023 в органах Державної кримінально-виконавчої служби України розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України (пізніше - поліції) та він мав такий же правовий статус, як особи начальницького і рядового складу в органах внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції.
Стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, позивачу не зараховано. Відповідач не заперечує належність позивача у період проходження ним служби в Державній кримінально-виконавчій службі до числа осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, однак протиправно не зарахував йому до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023, що впливає на визначення надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки. У цілях встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби зараховується календарно.
За встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства, визначених частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент прийняття на службу в Національну поліцію України вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 10.08.2007 по 21.08.2023 та зобов'язання ДП НП України зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу у Державній кримінально-виконавчій службі з 10.08.2007 по 21.08.2023 (в цілях визначення надбавки за вислугу років та права на додаткову оплачувану відпустку).
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 211,20 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 26.12.2024 (а.с.6).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 10.08.2007 по 21.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років з 10.08.2007 по 21.08.2023 у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя А.Я. Ксензюк