Провадження № 11-сс/803/335/25 Справа № 210/406/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року у кримінальному провадженні №120250417100000048 від 10.01.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . раніше неодноразово судимого, в останнє:
- 17.05.2023 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 та з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_5
За ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 березня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень. Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави покладено відповідні обов'язки.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами у їх сукупності. Слідчим суддею відповідно до вимог ст. 177 КПК України визнано доведеним ризики: переховування, та вчинення нових злочинів та незаконного впливу на потерпілого. Про вагомість вказаних ризиків свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, легального джерела доходу не має є особою раніше судимою, якому відоме місце проживання потерпілого та анкетні дані свідків, а тому з метою надання тих чи інших показань на його користь може здійснювати незаконний вплив на останніх та вчинити новий злочин з метою отримання коштів на існування.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше судимий за аналогічні злочини, соціальні зв'язки ОСОБА_6 та майновий стан, з урахуванням чого визначено заставу у мінімальному розмірі.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_5 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про недоведеність заявлених ризиків, та неврахування даних про особу підозрюваного та відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу.
Вважає, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який вину у скоєному визнав, розкаявся, є військовослужбовцем, який вчинив злочин внаслідок збігу обставин, оскільки втратив банківську картку та паспорт та не зміг розрахуватись за товар.
Заслухавши підозрюваного та захисника, які кожен окремо підтримали апеляційну скаргу на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу , - без змін, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_6 належним чином виконав вказані вимоги кримінального процесуального закону.
Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю долучених до клопотання доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують об'єктивну причетність останнього до скоєного.
Надаючи оцінку заявленим ризикам, слід зазначити, що висновок слідчого судді щодо наявності ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків та потерпілого є правильним, а встановлені ризики вагомими.
Приймається до уваги, що відносно ОСОБА_6 існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, слід зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
А тому, підозрюваний перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, та потерпілого, так як йому відомі їх анкетні дані та місця проживання, а враховуючи, що сотанні надають викривальні покази відносно нього, підозрюваний з метою примушування до надання тих чи інших показань на його користь може вдатися до протиправних дій.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є вагомим, з огляду на встановлені обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів проти власності, офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжувати злочинну діяльність.
Крім того, враховується, що ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків та утриманців не має, у зв'язку з чим слід констатувати відсутність соціально-стримуючих факторів у запобіганні подальшої протиправної поведінки підозрюваного. Зважається на те, що підозрюваний через невеликий проміжок часу після попереднього засудження, вчинив новий злочин, що свідчить про те, що він є особою схильною до протиправної поведінки та належних висновків для себе не зробив.
Доводи захисника щодо даних підозрюваного не містять нових відомостей, що мають істотне значення для прийнятого рішення, та полягають у переоцінці тих обставин, що були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання та дістали належну оцінку.
Ствердження захисника щодо вчинення злочину через збіг обставин, не є прийнятними, оскільки не виключає кримінальну-караність скоєного діяння та з огляду на характер та обставини вчиненого злочину і спосіб проникнення до магазину та предмет злочинного посягання, наведена версія не є слушною та такою, що свідчить про виняткові обставини чи непереборну силу.
Доводи захисту щодо незастосування більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки підозрюваному визначено заставу мінімальну заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
З урахуванням характеру та обставин інкримінованого злочину, даних про особу ОСОБА_6 , який неодноразово судимий та легального доходу не має, визначений розмір застави, у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню судового розгляду.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою з визначеним мінімальним розміром застави, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді та вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного запобіжного заходу.
З огляду разом на викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з мотивів викладених в апеляційних скаргах не вбачається, а тому апеляційну скаргу захисника, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року у кримінальному провадженні №120250417100000048 від 10.01.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4