Провадження № 11-сс/803/228/25 Справа № 199/7170/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 лютого 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
заявника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 , подану на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 02.09.2024 року внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021046630000255 від 17 червня 2021 року,
встановила:
До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга ОСОБА_7 на постанову дізнавача сектору дізнання СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021046630000255 від 17 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021046630000255 від 17 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що за час досудового розслідування проведено комплекс слідчих (розшукових) дій, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин події, в результаті чого відомості, повідомлені ОСОБА_7 не знайшли свого підтвердження, на підставі чого винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування провів всі необхідні заходи та закрив кримінальне провадження з належних підстав, тому в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову дізнавача сектору дізнання ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження №12021046630000255 від 17.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, слід відмовити.
Не погоджуючись з судовим рішенням захисник ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скаргу ОСОБА_7 задовольнити та скасувати постанову дізнавача сектору дізнання ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження №12021046630000255 від 17.06.2021 року і направити матеріали до ВП№ 1 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
Одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що з ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 20 грудня 2024 року ознайомився лише 27.12.2024 року, через сайт судова влада.
Захисник вважає, що слідчим не проводилось ніякі слідчі дії, крім того за час досудового розслідування заявницею неодноразово повідомлялось слідчому конкретні особи, які вчиняли самоправні дії, також слідчому надано відповідні докази та документи, які вказують на осіб, проте слідчим це було проігноровано.
Апелянт звертає увагу, шо не було допитано свідків, які могли дати свідчення про вчинення злочину, також слідчим не зв'ясовано яким чином було вчинено злочин.
У підсумку сторона захисту зауважує, що досудове розслідування проведено не в повній мірі, всебічно не досліджено всіх обставин кримінального провадження.
Крім того, звертає увагу, що дізнавачем, під час проведення досудового розслідування не було проведено всі необхідні слідчі дії, а саме, не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються одне з одним, про що слідчим суддею не було зазначено.
Під час апеляційного розгляду:
- захисник ОСОБА_8 , заявник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу сторони захисту та наполягали на її задоволенні.
- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані до суду матеріали, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
За змістом ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя, як це встановлено ч. 2 ст. 307 КПК України, вправі прийняти одне з передбачених цією нормою рішень, в томі числі винести ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало на розгляді кримінальне провадження №12021046630000255 від 17.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Постановою слідчого СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02.09.2024 року, кримінальне провадження №12021046630000255 від 17.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, закрито у зв'язку з тим, що встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом ст.ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Положенням статті 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В той же час, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Оскаржувана постанова містить зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального кодексу України.
Із витягу з ЄРДР слідує, що 16.06.2021 р. до ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 , яка просить органи поліції вжити заходи до невідомих осіб які вчинили самоправні дії щодо заявниці. (ЖЄО №17802 ВІД 16.06.2021).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за час досудового розслідування проведено комплекс слідчих (розшукових) дій, спрямованих на повне, всебічне та неупереджене дослідження обставин події.
Так, під час досудового розслідування кримінального провадження в якості потерпілої було допитано ОСОБА_7 , яка в ході допитів повідомляла, що з 2014 року по теперішній час в квартирі, де вона мешкає, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відбуваються незвичайні явища, а саме електромагнітні хвилі, різкий перепад температури, неприємний каналізаційний запах, запах ментолу, жасміну, малини, мівіни, інших харчових концентратів, незвичні звуки, стуки по батареям, тощо. Як повідомляє потерпіла, причиною всих цих вищеперелічених чинників та проблем, є наявність десь у будинку підпільного промислового цеху, від якого і йдуть всі ці проблеми. Також потерпіла вважає, що вказаним цехом керує невідома впливова особа, а голова ОСББ ОСОБА_11 причетний до вказаного цеху, втому плані, що він знає, що в будинку є підпільний цех, однак мовчить, та який в свою чергу протягом останніх 3-4 років, переобладнав ліфт у під'їзді № 4 будинку АДРЕСА_2 , таким чином (поставив якусь кнопку), що ліфт може їздити на дах, щоб невідомі особи їздили до своїх цехів, а не лазили через люк (щоб їх не побачили). На прохання, запитання в ході допитів надати будь-які докази наявності у квартирі потерпілої незвичайних явищ, остання не змогла їх надати, окрім як усні відомості про наявність таких фактів.
Також в ході досудового розслідування в якості свідка допитано голову ОСББ будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 17 - ОСОБА_11 , який в свою чергу повідомив, що свідчення та обвинувачення ОСОБА_7 не правдиві, адже ніяких підпільних виробничих підприємств, заводів та цехів не має, та технічно бути не може. В ході допиту свідок повідомив, що ОСОБА_7 постійно жаліється на неприємний запах, шум, електромагнітні хвилі, різкий перепад температури у її квартирі, у зв'язку з чим ОСОБА_11 неодноразово збирав комісію з членів ОСББ для перевірки інформації, на яку вказує ОСОБА_7 , однак жодного разу остання голову ОСББ та зібрану комісію для перевірки собі в квартиру не пустила, та у нецензурній формі повідомляла, що вона їм не довіряє. Також з метою підтвердження або спростування інформації від потерпілої, ОСОБА_11 було опитано більшість мешканців під'їзду № 4 з приводу наявності або відсутності у них в квартирах подібних незвичайних явищ, однак ніхто ні нащо подібне не скаржився та свідком таких явищ ні разу не був. Разом з цим в ході досудового розслідування допитано поліцейських (дільничних офіцерів поліції) відділення поліції № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, які раніше за викликом ОСОБА_7 до поліції, прибували за адресою її мешкання, та заходили до неї в квартиру, де в момент, коли потерпіла вказувала на незвичайні явища, шум та електромагнітні хвилі, нічого не бачили та не відчували.
Зокрема, під час досудового розслідування в порядку ст. 40 КПК України надано доручення оперативному підрозділу СКП провести комплекс слідчих (розшукових) дій, зокрема встановити та опитати мешканців квартир в під'їзді № 4 будинку АДРЕСА_2 , з приводу підтвердження або спростування наявності незвичайних явищ в будинку. За результатами виконання доручення опитано мешканців квартир вищевказаного під'їзду, які повідомляли, що ніяких незвичайних явищ, вказаних потерпілою, в їх квартирах не відбувається, підпільних підприємств в технічних приміщеннях вони не бачили.
За час досудового розслідування, з метою підтвердження або спростування факту наявності незвичайних явищ неодноразово було запропоновано потерпілій у встановлений законодавством спосіб провести огляд її квартири на предмет наявності таких явищ, однак в жодному разі потерпіла не надала згоди на проведення такої слідчої дії, аргументуючи це тим, що вказана слідча дія нічого не дасть.
З метою встановлення факту наявності в технічних приміщеннях під'їзду № 4 будинку № 17 по проспекту Слобожанському в місті Дніпрі, під час досудового розслідування проведено огляд вказаних приміщення, зокрема підвалу, усіх поверхів під'їзду, горища та даху вказаного під'їзду, в ході проведення якого нічого забороненого не виявлено, зокрема об'єктів, візуально схожих на цехи, підприємства, виробничі промисловості - не виявлено, підозрілих осіб також виявлено не було.
Під час досудового розслідування проведено вичерпний комплекс слідчих (розшукових) дій, провівши які, встановити фактичні відомості та докази, що підтверджують свідчення та відомості потерпілої ОСОБА_7 не виявилось за можливе.
Постанова дізнавача сектору дізнання ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 від 02 вересня 2024 року про закриття кримінального провадження №12021046630000255, містить виклад ключових етапів досудового розслідування, детальний опис усіх елементів складу кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню. Висновки викладені у постанові відповідають фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ньому детально викладено зміст матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, описано проведені слідчі дії та встановлені слідчим обставини кримінального провадження, здійснено ґрунтовний аналіз отриманої інформації, а також наведено відповідні й достатні мотиви прийняття такої постанови та їх обґрунтування, за яких слідча встановила відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і дійшла правильного висновку, що об'єктивно встановлені під час досудового розслідування обставини виключають провадження у справі й обумовлюють його закриття.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що не будь-які заяви чи повідомлення які подані до правоохоронних органів є заявами про вчинення кримінального правопорушення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, тобто діяння передбачені особливою частиною Кримінального Кодексу України.
Стаття 356 КК України передбачає самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій. правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав, призводить до дезорганізації нормальної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також до порушення прав та законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб.
З об'єктивної сторони для наявності розглядуваного злочину необхідно встановити сукупність таких трьох ознак: а) самовільне вчинення будь-яких дій; б) оспорювання правомірності цих дій іншими громадянами або юридичною особою (підприємством, установою чи організацією); в) заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Суб'єктивна сторона самоправства характеризується умисною виною. Винний усвідомлює, що самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчиняє дії, передбачає, що його дії можуть завдати значної шкоди інтересам громадянина, державним або суспільним інтересам або інтересам власника і бажає або свідомо припускає настання такої шкоди. Мотиви вчинення самоправних дій (скрутне матеріальне становище, помста, прагнення примусити особу вчинити певні дії тощо) на кваліфікацію не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.
Суб'єктом самоправства може бути лише приватна особа, якій виповнилося 16 років.
Самоправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Поняття значної шкоди є оціночним і вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Таким чином, дізнавач дійшов вірного висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст. 284, 110 КПК України.
Так, зі змісту ст. 284 КПК України, суб'єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є, в тому числі, і дізнавач. Таке рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови. При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з вступної та мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, а також з резолютивної частини.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому дізнавач був уповноважений на прийняття рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане рішення було оформлено у формі постанови, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання дізнавачем процесуального порядку закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень глави 24 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності, згідно з якою прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
З цією нормою кореспондуються інші приписи КПК України, які зобов'язують орган досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на це, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання загальних засад його здійснення, прийняттю слідчим, дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, а саме - здійснення всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки доказів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
При цьому, за змістом положень ст. 110 КПК України, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач повинен належним чином обґрунтувати підстави, з яких він дійшов висновку, що у діях тієї чи іншої особи відсутній склад кримінального правопорушення. Постанова має містити посилання на результати конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дії, які були проведені в ході досудового розслідування для повного та всебічного дослідження усіх обставин кримінального провадження із їх оцінкою на предмет підтвердження або спростування наявності конкретних елементів складу кримінального правопорушення, що у сукупності стало підставою для відповідного висновку.
Твердження апелянта, що слідчим неповно та однобоко викладено покази свідків у постанові, колегія суддів оцінює критично, оскільки це є суб'єктивне сприйняття ОСОБА_7 .
Доводи заявника про не проведення дізнавачем одночасного допиту осіб, свідчення яких не узгоджуються між собою, є необгрунтованими, оскільки вказані вимоги були предметом розгляду і за результатами розгляду слідчим суддею постановлено ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що постанова слідчого належним чином вмотивована, містить послідовний та деталізований виклад обставин, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а також мотиви, якими керувався слідчий під час її ухвалення, які є логічними, зрозумілими та релевантними встановленим обставинам. За таких обставин відсутні підстави констатувати незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим рішення. З вказаним висновком слідчого судді, погоджується і колегія суддів.
Слідчим із дотриманням вимог, визначених ст. 9 КПК України, всі процесуальні дії зафіксовано в належній процесуальній формі, а слідчі дії - проведено належним чином і в обсязі, необхідному для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а саме повністю, всебічно та неупереджено перевірено всі обставини, у тому числі й на які вказувала ОСОБА_7 , детально проаналізовано встановлені під час досудового розслідування обставини кримінального провадження в їх сукупності, перевірено й надано належну правову оцінку всій сукупності зібраних у справі доказів і на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів прийнято рішення про закриття кримінального провадження, яке відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Доводи скарги фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням слідчого та оцінкою ним зібраних під час досудового розслідування доказів.
Наведені аргументи щодо неповноти досудового розслідування є формальними та не спростовують об'єктивного висновку слідчого в контексті встановлених обставин кримінального провадження, які підтверджені належними та допустимими доказами, тому слідчий суддя вважає, що доводи про неправомірність оскаржуваної постанови є необґрунтованими.
Крім того, колегією суддів не встановлено й істотних порушень вимог КПК України, а у скарзі захисника ОСОБА_8 не наведено достатніх даних, які б безумовно свідчили про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставою для скасування судового рішення.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки її доводи підтвердження не знайшли, передбачених законом підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову дізнавача СД ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження від 02.09.2024 року внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування №12021046630000255 від 17 червня 2021 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4