Справа № 344/19646/24
Провадження № 2/344/1147/25
26 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, мотивуючи тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради народних депутатів №20 від 27.10.1978 року було переоформлено свідоцтво на забудову індивідуального житлового будинку на ОСОБА_1 , яка була членом колгоспного двору. 22.02.1989 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 14.04.1988 року №107 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в цілому. Головою колгоспного двору була ОСОБА_1 . Житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0, 1376 га, кадастровий номер 2610197401:19:004:0033, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та яка належить позивачу на праві приватної власності. В ході проведення поточної інвентаризації по АДРЕСА_1 виявлено побудовані надвірні споруди до 1992 року, які не є самочинними. З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами встановлено, що житловий будинок збудований в 1976 році, інші господарські будівлі збудовані в 1976, 1991 роках.
Згідно погосподарської книги № 1 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради станом на 22.02.1989 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Таким чином, на час ліквідації колгоспних дворів, у вищезазначеному господарстві були зареєстровані їхня сім'я яка складалась з 5-ти членів та кожен з них набув право власності на домоволодіння у рівних частках, тобто по 1/5.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 . Єдиною спадкоємицею після смерті матері є ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частки у колгоспному дворі. Спадкоємцями після смерті чоловіка є позивачки та її сини - ОСОБА_2 і ОСОБА_3
18.10.2024 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Федчук О.Б. ( для отримання свідоцтва про право на сладщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Того ж дня, приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Федчук О.Б. було видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №179/02-31 та №182/02-31, у зв'язку з тим, що частка померлої ОСОБА_5 , та частка померлого ОСОБА_4 свідоцтвом про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 - не визначені і право власності не зареєстровано.
Враховуючи наведене, просить суд визначити, що частка ОСОБА_1 , у праві спільної сумісної власності, як за членом колишнього колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 частину; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.11.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності. Вимоги позову обґрунтовують тим, що 22.02.1989 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 14.04.1988 року №107 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в цілому. Головою колгоспного двору була ОСОБА_1 . Житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно погосподарської книги № 1 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради станом на 22.02.1989 року за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . На час ліквідації колгоспних дворів, у вищезазначеному господарстві були зареєстровані їхня сім'я складалась яка з 5-ти членів та кожен з них набув право власності на домоволодіння у рівних частках, тобто по 1/5.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_4 , який мав 1/5 частки у даному домоволодінні. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частки у колгоспному дворі. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та позивач-відповідач ОСОБА_1
18.10.2024 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Івано-Франківського МНО Федчук О.Б, для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Того ж дня, приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Федчук О.Б. було видано постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 182/02-31, у зв'язку з тим, що частка померлого ОСОБА_4 свідоцтвом про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 - не визначена і право власності не зареєстровано.
Враховуючи наведене, просять суд визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності, як за членом колишного колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 частину; визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити, що частка ОСОБА_3 , у праві спільної сумісної власності, як за членом колишнього колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 частину; визнати за ОСОБА_3 , право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила суд задовольнити первісний позов та визнала зустрічний позов.
Відповідачі за первісним позовом та позивачі за зустрічним позовом подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили зустрічний позов задовольнити, первісний позов визнали.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другій статті 16 ЦК України.
Згідно ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , батьками якої зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 29.01.1965 року.
17.02.1973 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_1 ».
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
З рішення Хриплинської сільської ради народних депутатів Виконавчого комітету №20 засідання виконавчого комітету від 27.10.1978 року встановлено, що Виконкомом сільської ради народних депутатів вирішено прохання ОСОБА_9 задовольнити і переоформити свідоцтво на забудову індивідуального житлового будинку на гр. ОСОБА_1 , яка являється членом цього колгоспного двору і будівництво розпочато спільно.
22.02.1989 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 та дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому міської Ради народних депутатів №107 від 14.04.1988 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 07.12.1992 року.
Із копії витягу з рішення №6 Хриплинської сільської ради народних депутатів ХІХ сесії ХХІ скликання від 03.12.1993 року «Про надання земельних ділянок у приватну власність» вбачається, що Хриплинською сільською радою народних депутатів вирішено передати у приватну власність земельні ділянки жителям села та громадянам, котрі мають земельні ділянки в межах села згідно додатку. Враховуючи, що обмір земельної ділянки проведений без достатньої технічності, при видачі Державного акту в межах погоджених границь можливі незначні зміни загальної площі.
Так, із Додатку до зазначеного вище рішення №1/6 у п.35 зазначено ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 - присадиба - 0.06 га; для ведення підсобного господарства - 0,00 га біля цвинтера - 0,28 га «Убереж».
Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі рішення 19 сесії 21 скликання Хриплинської сільської ради від 03.12.1993 року на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1376 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Акт зареєстровано в книзі записів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010629400318. Кадастровий номер земельної ділянки 2610197401:19:004:0033.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 22.11.2010 року.
З довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 03.09.2024 року вбачається, що згідно Погосподарської книги №1 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради станом на 22.02.1989 року за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (голова), ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (мати).
Відповідно до довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 03.09.2024 року згідно Погосподарської книги №6 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради станом на 01.01.1992 року за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (голова), ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (мати).
Відповідно до довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 03.09.2024 року індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано до 1992 року.
03.09.2024 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» видано технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 13.09.2024 року згідно Погосподарської книги №6 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради на день смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_4 (зять), ОСОБА_2 (внук), ОСОБА_3 (внук).
Згідно довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 13.09.2024 року згідно погосподарської книги №3 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради на день смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син).
З довідки №15473 від 13.09.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1
18.10.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , спадкова справа №73151441 (номер у нотаріуса 77/2024), що підтверджується копією витягу із спадкового реєстру.
З довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 18.10.2024 року вбачається, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б., заведена спадкова справа за № 77/2024 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання було: АДРЕСА_1 . На день видачі довідки спадкоємцем майна померлої є дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається із копії постанови приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 18.10.2024 року ОСОБА_1 18 жовтня 2024 року звернулась до приватного нотаріуса з питань видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті її матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вивчивши подані документи для оформлення спадщини встановлено, що право власності належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 24.02.1989 року, реєстровий запис №214, книга №2, згідно рішення міськвиконкому від 14.04.1988 року. Інших власників домоволодіння, а також розмір належних їм часток у спільному майні, в тому числі частки належної померлій ОСОБА_5 , цим документом не визначено і право власності не зареєстроване. Враховуючи вищезазначене, нотаріус немає змоги встановити частки всіх співвласників у цьому майні. Виходячи з викладеного, відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті її матері ОСОБА_5 .
18.10.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , спадкова справа №73151484 (номер у нотаріуса 78/2024), що підтверджується копією витягу із спадкового реєстру.
Згідно копії постанови приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 18.10.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до приватного нотаріуса щодо видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до поданих документів для оформлення спадщини встановлено, що право власності належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 24.02.1989 року, реєстровий запис №214, книга №2, згідно рішення міськвиконкому від 14.04.1988 року. Інших власників домоволодіння, а також розмір належних їм часток у спільному майні, в тому числі частки належної померлому ОСОБА_4 , цим документом не визначено і право власності не зареєстроване. Враховуючи вищезазначене, нотаріус немає змоги встановити частки всіх співвласників у цьому майні. Виходячи з викладеного відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 18.10.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б., заведена спадкова справа за №78/2024 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , останне місце проживання було: АДРЕСА_1 . На день видачі довідки спадкоємцем майна померлого є дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З відповіді приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 17.12.2024 року на звернення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2024 року вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 заведена спадкова справа №77/2024 року після смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відповіді приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. від 17.12.2024 року на звернення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.11.2024 року вбачається, що на підставі заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заведена спадкова справа №78/2024 року після смерті ОСОБА_4 котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання ухвали суду від 18.12.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. надіслано до суду копії спадкових справ, які були заведені після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, із зазначеної спадкової справи вбачається, що 18.10.2024 року до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_5 .
Крім того, 18.10.2024 року до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. звернулась ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , крім неї спадкоємцями є син ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 .
Також, 18.10.2024 року до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. звернувся ОСОБА_2 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , крім нього спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3
18.10.2024 року до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. звернувся ОСОБА_3 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , крім нього спадкоємцями є дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .
Із інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 18.10.2024 року вбачається, що у спадковому реєстрі відсутні інформація про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 18.10.2024 року у спадковому реєстрі відсутні інформація про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права.
При вирішенні спору, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 4, абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на викладене, спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , регулюються положеннями ЦК Української РСР.
Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.
Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями
статей 120-127 ЦК Української РСР, спадкування майна колгоспного двору регулювалося статтею 563 ЦК Української РСР.
Так, згідно з частиною першою статті 120 ЦК Української РСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Частиною другою статті 123 ЦК Української РСР передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, вирішуються за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Всі члени колгоспного двору, які були такими станом на
15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові
від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15.
Так, 22.02.1989 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 та дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому міської Ради народних депутатів №107 від 14.04.1988 року.
Право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 24.02.1989 року, реєстровий запис №214, книга №2, згідно рішення міськвиконкому від 14.04.1988 року.
Відповідно до довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 03.09.2024 року індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано до 1992 року.
Відповідно до довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 03.09.2024 року згідно Погосподарської книги №6 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради станом на 01.01.1992 року за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (голова), ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (мати).
Таким чином, слід визначити, що частки членів колишнього колгоспного двору ОСОБА_1 (голова), ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (мати), у праві спільної сумісної власності, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становлять по 1/5 частині.
Відповідно до статті 563 ЦК Української РСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах.
06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня
1993 року № 3718-XII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено з ЦК Української РСР статті 120-127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563, якою врегульовано питання спадкування майна колгоспного двору.
Водночас у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист прав приватної власності» зазначено, що згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Так, судом встановлено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи господарств - колгоспний двір, що зокрема підтверджено свідоцтвом про право власності на будинок від 22 лютого 1989 року.
На дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 і спадкодавець, і спадкоємець мали по 1/5 (кожен) у праві власності на майно колгоспного двору, членами якого вони були (в тому числі й на спірний будинок та надвірні будівлі і споруди).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 07.12.1992 року.
Як вбачається з довідки виданої Старостою Хриплинського старостинського округу Соколик Р.П. від 13.09.2024 року згідно Погосподарської книги №6 Виконавчого комітету Хриплинської сільської ради на день смерті ОСОБА_5 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 (дочка), ОСОБА_4 (зять), ОСОБА_2 (внук), ОСОБА_3 (внук).
Відповідно до статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (частина перша статті 529 ЦК Української РСР).
Згідно зі статтею 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Частиною другою статті 549 ЦК Української РСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив у володіння або управління спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та встановлених судом обставин про те, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті матері, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає до задоволення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 від 22.11.2010 року.
На дату смерті спадкодавця ОСОБА_4 і спадкодавець, і спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мали по 1/5 (кожен) у праві власності на майно колгоспного двору, членами якого вони були (в тому числі й на спірний будинок та надвірні будівлі і споруди).
Відповідно до ч.1. ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно положень статті 1297 ЦК України, Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді даної категорії справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Матеріали справи свідчать про те, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як зазначено вище, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та позивачі за зустрічним позовом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлена можливості одержати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аналіз зазначених норм в сукупності та встановлені судом фактичні обставини дають підстави до висновку, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та позивачі за зустрічним позовом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично прийняли спадщину, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на частку житлового будинку не мають можливості.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, серед яких є і визнання права.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід задовольнити та визнати за кожним з позивачів право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 15, 16, 119, 319, 356, 357, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , у праві спільної сумісної власності, як за членом колишнього колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 (одну п'яту) частину.
Визначити, що частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_5 , у праві спільної сумісної власності, як за членом колишного колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 (одну п'яту) частину.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_6 , у праві спільної сумісної власності, як за членом колишнього колгоспного двору, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 становить 1/5 (одну п'яту) частину.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_5 , право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_6 , право власності на 1/15 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2025 року