"28" лютого 2025 р. Справа № 596/1866/24
Провадження № 2-др/596/4/25
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Лисюк І.О.,
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в смт. Гусятин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Центру надання адміністративних послуг Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення,
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14.02.2025, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Центру надання адміністративних послуг Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, відмовлено.
17.02.2025 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сампарою Н.М. через систему «Електронний суд» подано суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.
19.02.2025 представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Печінкою П.В. через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого сторона позивача посилається на те, що заявлені відповідачем витрати в сумі 20 тис. грн. є неспівмірними складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом ні надання таких послуг. Підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки справа не є складною, і безпосередньо стосувалась ні відповідача а законності дій службових осіб ЦНАП Васильковецької сільської ради.
За таких обставин, затрати у сумі 10 тис. грн. (за детальне обговорення, аналіз проблеми ,та консультація клієнта, написання відзиву та однотипної відповіді на відзив на протязі 9 годин) не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Не відповідає критерію реальності таких витрат і заявлена суму в 10 тис. грн. за участь представника відповідача у трьох судових засіданнях, які тривали не більше 30 хвилин (а не 3 годин, як зазначено у акті виконаних робіт), при тому що участь у судових засіданнях ним здійснювалась у режимі відео конференції із використанням власних технічних засобів.
Тобто, представником відповідача №2 ніяких затрат часу чи інших затрат на прибуття до суду не здійснювалось, оскільки участь у судових засіданнях він брав не покидаючи свого робочого місця.
На підставі викладеного представник позивача просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн, яка є пропорційною предмету спору та такою, що відповідає критеріям практики ЄСПЛ.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши зміст поданої позивачем заяви та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями ч. 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено, рішенням суду від 14.02.2025 в справі № 596/1866/24 не вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача адвокатом Сампара Н.М. долучено: ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1087933 від 02.10.2024; договір № 08/11 про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2024; акт виконаних послуг від 17.02.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Як встановлено, повноваження адвоката Сампари Н.М. підтверджені договором № 08/11 про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2024 та ордером на надання правничої допомоги серії ВО №1087933 від 02.10.2024.
Як вбачається з договору № 08/11 про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2024, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Захист права» в особі керуючого партнера Сампари Н.М. та Клієнтом Добровольським О.В., Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист представництва інтересів Клієнта в судах, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
За змістом п.п. 4.1,4.2,4.3 Договору, на визначення розміру гонорару АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ впливають строки вирішення спору, ступінь важкості справи, обсяг правової допомоги, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень КЛІЄНТА та умов цього Договору. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару АДВОКАТСЬКОЇ ОБЄДНАННЯ. Сторони погодили гонорар за надання правової допомоги Клієнту, згідно акту виконаних робіт. Правову допомогу, що надається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ по цьому Договору, КЛІЄШ оплачує в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ. КЛІЄНТ зобов'язаний протягом 30 днів з дати підписання акту виконаних робіт оплатити гонорар в розмірі, визначеному Сторонами в акті виконаних робіт.
Згідно із Актом наданих послуг від 17.02.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, Адвокатське обєднання в особі адвоката Сампари Н.М. надав, а клієнт отримав правову допомогу в наступному обсязі: детальне обговорення, аналіз проблеми, консультація клієнта, аналіз судової практики (3 години) 2500 грн; написання відзиву на позовну заяву (4 години) 5000 грн; написання відповіді на відзив (2 години) 2500 грн; участь у судових засіданнях 04.12.2024, 22.01.2025, 14.02.2025 (3 години) 10000 грн. Вартість наданих Клієнтові послуг складає 20 000 грн.
Таким чином, на переконання суду наданими та дослідженими судом доказами підтверджується понесення позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судому складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження№ 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16- (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При прийнятті рішення суд враховує, що від представника позивача адвоката Печінки П.В. надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому останній вказує, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеними, не відповідають складності справи та обсягу і змісту наданої адвокатом професійної правничої допомоги.
Суд звертає увагу на відсутність обов'язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п. 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Беручи до уваги наведене, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката Сампари Н.М. зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, тривалість судового провадження, та виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сампара Н.М. сума в розмірі 20 000 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За таких обставин, враховуючи заперечення представника позивача ОСОБА_2 адвоката Печінки П.В. щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню відповідачу ОСОБА_1 підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 7 000 гривень, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, а в задоволенні решти заявлених вимог слід відмовити.
Враховуючи наведене, заява сторони відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 141, 270, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Центру надання адміністративних послуг Васильковецької сільської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
В задоволенні решти вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення суду складено 28.02.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Центр надання адміністративних послуг Васильковецької сільської ради, ЄДРПОУ: 043928668, адреса місця знаходження: с. Васильківці, Чортківського району Тернопільської області..
Відповідач 2: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ..
Головуючий суддя Ірина ЛИСЮК